Постанова 4872 № 916/519/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/519/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Філінюка І.Г. суддів Богатиря К.В., Мишкіної М.А. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю: від ТОВ «СІД ЛТД» - адвокат Сніцаренко А.А., довіреність б/н від 22.02.2021; Особисто арбітражний керуючий - Сніткіна І.А., посвідчення водія № НОМЕР_1 від 10.02.2016; Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 по справі №916/519/16 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт» про визнання банкрутом суддя суду першої інстанції - Лепеха Г.А. місце ухвалення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області Повний текст рішення складено 18.02.2021. ВСТАНОВИВ: Історія справи та короткий зміст заяви про заміну кредитора у справі. Постановою господарського суду від 21.04.2016 ТОВ «Агропродукт» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Грущенка К.О. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2020 призначено нового ліквідатора ТОВ «Агропродукт» арбітражного керуючого Сніткіну Ірину Анатоліївну. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2018 визнано кредиторські вимоги ПАТ «Імексбанк» в сумі 879 749 817,55 грн. на підставі договорів, які були забезпечені майном ТОВ «Агропродукт» як майнового поручителя, а саме: договір між АТ «Імексбанк» як заставодержателем, ТОВ «Агропродукт» як заставодавцем та ТОВ «Бугаз Делюкс» як боржником від 21.10.2013 на суму 253 597 335,93 грн.; договір між АТ «Імексбанк» як заставодержателем, ТОВ «Агропродукт» як заставодавцем та ТОВ «Делівер» як боржником від 30.12.2014 на суму 467 569 832,10 грн.; між АТ «Імексбанк» як заставодержателем, ТОВ «Агропродукт» як заставодавцем та ТОВ «Бізнес-розвиток» як боржником від 24.08.2014 на суму 158 582 649,52 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2020 замінено кредитора у справі, а саме ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Ісагіс» на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020. ПП «Поліфест» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Агропродукт», а саме ТОВ «Ісагіс» на ПП «Поліфест» в сумі 467 569 832,10 грн. В обґрунтування заяви надано договір про відступлення прав вимоги від 20.01.2021 та від 12.02.2021, укладений між ТОВ «Ісагіс» та ПП «Поліфест». За умовами цього договору, зокрема, відступлено вимогу за договором застави від 30.12.2014, який був укладений між АТ «Імексбанк» як заставодержателем ТОВ «Агропродукт» як заставодавцем та ТОВ «Делівер» як боржником на суму заборгованості у розмірі 467 569 832,10 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 замінено кредитора у справі - ТОВ «Ісагіс» на ПП «Поліфест» у розмірі грошових вимог до боржника 467 569 832,10 грн. Місцевим господарським судом зазначено, що клопотання ПП «Поліфест» про заміну кредитора у справі є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, відповідає вимогам Закону та підлягає задоволенню. Не погоджуючись з означеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 в частині заміни кредитора у справі - ТОВ «Ісагіс» на ПП «Поліфест» у розмірі грошових вимог до боржника 467 569 832,10 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПП «Поліфест» про залучення його в якості правонаступника кредитора ТОВ «Ісагіс» у справі № 916/519/16 про банкрутство ТОВ «Агропродукт». Узагальнені доводи апеляційної скарги. Скаржник зазначає, що під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Агропродукт» на відповідних аукціонах було реалізоване майно банкрута, яке було предметом забезпечення, згідно договорів застави б/н від 21 жовтня 2013 року, б/н від 30 грудня 2014 року та б/н від 22 жовтня 2013 року, а саме: - на аукціоні, що відбувся 13 листопада 2018 року - цінні папери Публічного акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК», а саме: прості іменні акції у кількості 90 982 148 штук; - на аукціоні, що відбувся 27 квітня 2020 року - 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Августівка». Як підтверджується доданими до Звіту про проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Агропродукт» документами, грошові кошти, отримані від продажу відповідних предметів забезпечення, були перераховані забезпеченим кредиторам: АТ «ІМЕКСБАНК» (згідно платіжного доручення №3 від 26 лютого 2019 року); ТОВ «ІСАГІС» (згідно платіжного доручення №3 від 06 листопада 2020 року). Скаржник зазначає, що 20 січня 2021 року ТОВ «ІСАГІС» вже не володіло правом вимоги до ТОВ «Агропродукт», як до майнового поручителя, за Договором застави корпоративних прав б/н від 30.12.2014, оскільки майно, яке виступало предметом забезпечення згідно вказаного Договору застави (100% корпоративних прав ТОВ агрофірма «Августівка»), було реалізовано, а кошти, отримані від його реалізації, перераховані ліквідатором банкрута на банківський рахунок ТОВ «ІСАГІС» ще 06 листопада 2020 року. Відтак, на момент укладення Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 20 січня 2021 року з ПП «ПОЛІФЕСТ», вимоги за Договором застави корпоративних прав б/н від 30.12.2014, укладеного ПАТ «ІМЕКСБАНК» з ТОВ «Агропродукт» з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ДЕЛІВЕР» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №28/14 від 12 червня 2014 року, припинили своє існування. Скаржник зазначає, що відступлене право вимоги забезпеченого кредитора до ТОВ «Агропродукт» (майнового поручителя) за вищевказаним Договором застави корпоративних прав б/н від 30.12.2014 на момент його переходу до ПП «ПОЛІФЕСТ» не існувало. 15.03.2021 до суду апеляційної інстанції надійшли доповнення до апеляційної скарги. 08.04.2021 до суду надійшло клопотання ТОВ «Ісагіс» про закриття апеляційного провадження, у якому заявник просить закрити апеляційне провадження, оскільки оскаржуваною ухвалою не вирішувалось будь - які питання щодо прав, інтересів або обов`язків скаржника - ТОВ «Сід ЛТД». Крім того, ТОВ «Ісагіс» надано відзив на апеляційну скаргу. 19.04.2021 до суду апеляційної інстанції від ПП «Поліфест» надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Мишкіної М.А., Будішевської Л.О. що підтверджується витягом з протоколу розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021. На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 916/519/16 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 доручено господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/519/16 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області. 16.03.2021 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції. У зв`язку з перебуванням судді Будішевської Л.О. у відпустці з 22.03.2021, розпорядженням В.о. керівника апарату суду № 73 від 22.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Богатир К.В., Мишкіна М.А. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 у справі № 916/519/16. Призначено справу № 916/519/16 до розгляду на 18.05.2021 о 14:00 год. Представник ТОВ «СІД ЛТД» в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та заперечував щодо задоволення клопотань про закриття апеляційного провадження. Арбітражний керуючий - Сніткіна І.А. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Інші представники сторін у судове засідання не з`явились. 18.05.2021 до початку розгляду справи, від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю його представника в іншому судовому засіданні. Колегія суддів в судовому засіданні відхилила заявлене клопотання, оскільки: -участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом; не визнавалася вона такою й судом; - заявником не наведено достатнього обґрунтування неможливості участі його представника в судовому засіданні (якщо він вважав таку участь необхідною); ; - Матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представника позивача у справі. При цьому суд враховує, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті. Щодо заявлених учасниками справи клопотань під час перегляду справи у апеляційній інстанції. В судовому засіданні 18.05.2021 протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» та Приватного підприємства «Поліфест» про закриття апеляційного провадження, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» є конкурсним кредитором у справі, а отже має процесуальне право на оскарження процесуальних документів по справі Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство). Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Фактичні обставини справи встановлені колегією суддів. Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2018 визнано кредиторські вимоги ПАТ «Імексбанк» в сумі 879 749 817,55 грн. на підставі договорів, які були забезпечені майном ТОВ «Агропродукт» як майнового поручителя, а саме: - Договір застави б/н від 21 жовтня 2013 року - згідно якого ТОВ «Агропродукт» було передано в заставу ПАТ «ІМЕКСБАНК» прості іменні акції АТ «Іллічівський завод ЗБК» в кількості 56 687 211 штук, в якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором №81/13 від 21 жовтня 2013 року, укладеного між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «БУГ АС ДЕЛЮКС»; - Договір застави б/н від 22 жовтня 2013 року - згідно якого ТОВ «Агропродукт» було передано в заставу ПАТ «ІМЕКСБАНК» прості іменні акції АТ «Іллічівський завод ЗБК» в кількості 34 294 937 штук, в якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №82/13 від 22 жовтня 2013 року, укладеного між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «БІЗНЕС-РОЗВИТОК»; - Договором застави 6/н від 30 грудня 2014 року - згідно якого ТОВ «Агропродукт» було передано в заставу ПАТ «ІМЕКСБАНК» корпоративні права на ТОВ «Агрофірма «Августівка» у частині, що становить 100% статутного капіталу, в якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором №28114 від 12 червня 2014 року, укладеного між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «ДЕЛІВЕР». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2020 замінено кредитора у справі, а саме ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Ісагіс» на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020. Приватне підприємство «Поліфест» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Агропродукт», а саме ТОВ «Ісагіс» на ПП «Поліфест» в сумі 467 569 832,10 грн. Здійснюючи заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» на Приватне підприємство «Поліфест», місцевий господарський суд зазначив, що клопотання Приватного підприємства «Поліфест» про заміну кредитора у справі є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, відповідає вимогам Закону та підлягає задоволенню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Предметом розгляду в даній справі є питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником, отже для правильного вирішення даного питання слід встановити обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства , відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) зазначив, що для правильного вирішення питання заміна кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з статтями 513, 514, 516 ЦК України, правочин щодо заміна кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміна кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. За змістом статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Так, колегією суддів встановлено, що ліквідатором ТОВ «Агропродукт» подано Звіт про проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Агропродукт». Як вбачається зі змісту цього Звіту, під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Агропродукт» на відповідних аукціонах було реалізоване майно банкрута, яке було предметом забезпечення, згідно зазначених вище договорів застави б/н від 21 жовтня 2013 року, б/н від 30 грудня 2014 року та б/н від 22 жовтня 2013 року, а саме: - на аукціоні, що відбувся 13 листопада 2018 року - цінні папери Публічного акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК», а саме: прості іменні акції у кількості 90 982 148 штук; - на аукціоні, що відбувся 27 квітня 2020 року-100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Августівка», Як підтверджується доданими до Звіту про проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Агропродукт» документами, грошові кошти, отримані від продажу відповідних предметів забезпечення, були перераховані забезпеченим кредиторам: АТ «ІМЕКСБАНК» (згідно платіжного доручення №3 від 26 лютого 2019 року); ТОВ «ІСАГІС» (згідно платіжного доручення №3 від 06 листопада 2020 року). Підстави припинення правила застави визначені статтею 593 Цивільного кодексу України та статті 28 Закону України «Про заставу». Так, відповідно до частини першої статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: реалізації предмета застави. Статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється в разі примусового продажу заставленого майна. Так, відповідно до вище наведених норм законодавства, у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Разом з тим, заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд, виходячи, має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів. Крім того, процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші органи). Колегія суддів відзначає, що при заміні кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов`язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов`язання, тобто такого зобов`язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора (Правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.08.2020 у справі №921/353/19). З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що Приватне підприємство «Поліфест» за договором про відступлення прав вимоги від 20.01.2021 та від 12.02.2021 набув у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» право вимоги за договорами застави, яке фактично вже не існувало, оскільки було погашене, а будь-які права та вимоги, що було предметом застави, якою забезпечувалось виконання кредитних зобов`язань, припинились в силу статті 28 Закону України «Про заставу», оскільки предмети застав було реалізовано на аукціоні. Проте, здійснивши оскаржуваною ухвалою заміну кредитора у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» на його правонаступника Приватне підприємство «Поліфест», місцевим господарським судом не враховано, що відступлене право вимоги забезпеченого кредитора до ТОВ «Агропродукт» (майнового поручителя) за вищевказаним Договорами застави на момент його переходу до Приватного підприємства «ПОЛІФЕСТ» не існувало. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірності заміни кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» на правонаступника Приватне підприємство «Поліфест», вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Висновки апеляційного господарського суду: Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У даному випадку ухвалу було прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 по справі №916/519/16 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Поліфест» (вх..н. 3-34/21 від 21.01.2021) про залучення до участі у справі в якості правонаступника кредитора. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІД ЛТД» - задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 у справі № 916/519/16 - скасувати та прийняти нове рішення. В задоволенні заяви Приватного підприємства «Поліфест» (вх..н. 3-34/21 від 21.01.2021) про залучення до участі у справі в якості правонаступника кредитора - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 24.05.2021. Головуючий суддя Філінюк І.Г. Суддя Мишкіна М.А. Суддя Богатир К.В.