Постанова 4804 № 236/313/21

Єдиний унікальний номер 236/313/21 Номер провадження 22-ц/804/1240/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2021 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Канурної О.Д., суддів: Корчистої О.І., Папоян В.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 березня 2021 року у цивільній справі № 236/313/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя першої інстанції Саржевська Ірина Віталіївна), - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» посилався на те, що він є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк», про що зазначено у п. 1.1. Статуту АТ «Акцент-Банк». 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк на боргові зобов`язання за кредитом і овердрафтом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг. Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання і банківських послуг. Згідно п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання, банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов`язань за договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до договору не потребується. Відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання клієнтом та/або довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 11 грудня 2020 року має заборгованість 20160,59 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 15313,95 грн.; заборгованість по відсоткам 4846,64 грн. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання. На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорам не погашає, що є порушенням законних прав Акціонерного товариства «Акцент-Банк». Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просив суд першої інстанції стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.10.2019 року у розмірі 20160,59 грн. станом на 11.12.2020 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 15313,95 грн.; заборгованість по відсоткам 4846,64 грн.; судові витрати у розмірі 2102,00 грн. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 березня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15 жовтня 2019 року в розмірі 15313,95 грн.; судовий збір в розмірі 1597,52 грн. В задоволенні іншої частин позовних вимог відмовлено. Із вказаним рішенням суду не погодився позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» посилається на те, що вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 березня 2021 року по справі № 236/313/21 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині відмовлених позовних вимог; задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги в розмірі судового збору. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» було залишено без руху у зв`язку з недоплатою судового збору. До Донецького апеляційного суду від Акціонерного товариства «Акцент-Банк» надійшло платіжне доручення про доплату судового збору. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано відповідачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження Акціонерним товариством «Акцент-Банк» отримана. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги ОСОБА_1 отримані. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду не надійшов. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Позов поданий до суду першої інстанції 03 лютого 2021 року. Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 грн. Ціна позову у даній справі складає 20160,59 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається із частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення процентів, суд першої інстанції послався на те, що суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Крім того, суд першої інстанції в своєму рішення послався на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17. З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що 15.10.2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. При цьому ОСОБА_1 власним підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-Банку і Тарифами складають між відповідачкою та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими процентами. Разом з тим, суд першої інстанції звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування (а. с. 7-12). Паспорт споживчого кредиту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Вказане вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у Постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, провадження № 61 16243 св

20. Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання. Крім того, з виписки руху коштів за рахунком (а. с. 5, 56-57) вбачається, що ОСОБА_1 отримала та використовувала кредитні кошти, далі неодноразово порушувала умови договору, бо не сплачувала обов`язкові платежі у встановлені строки. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у поставі від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, провадження № 61 13569св20. Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам за кредитним договором в розмірі 4846, 64 грн. В іншій частині рішення слід залишити без змін. Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Із матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору (а.с. 20), за подання апеляційної скарги позивачем сплачено 3153,00 грн. (а.с. 64), а всього 5255,00 грн. Згідно ч.13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 5255,00 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства « Акцент Банк» задовольнити. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 березня 2021 року скасувати в частині відмови у стягненні процентів за кредитним договором, ухвалити в цій частині нове рішення; в частині стягнення судового збору змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства « Акцент Банк», ЄДРПОУ 14360080 заборгованість по процентам за кредитним договором в розмірі 4846 (чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 64 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятьдесят п`ять) грн. 00 коп. В іншій частині рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: Повний текст постанови складений 25 травня 2021 року Суддя: О.Д.Канурна