Постанова 4813 № 509/5275/20

Номер провадження: 33/813/516/21 Номер справи місцевого суду: 509/5275/20 Головуючий у першій інстанції Кочко В.К. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.05.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І., розглянувши апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Рудько Кирила Анатолійовича на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. від 08.12.2020 року, установив Постановою судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. від 08.12.2020 року,провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , було закрите у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В оскаржуваній постанові районний суд зазначив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №443789 від 16.10.2020 року, ОСОБА_2 , 16.10.2020 року о 12:30 год., на 26 км.+62м. автодороги М28 обхід м. Одеси, керуючи автомобілем "HYUNDAI", н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожніх умов (мокра дорога), внаслідок чого не впорався з керуванням, з`їхав на узбіччя де допустив перекидання автомобіля, чим порушив вимоги п.12.1 КУпАП України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження та були спростовані наданим поясненнями та показами свідка ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 адвоката Рудько К.А. зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її такою, що не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи, в основу якої покладено лише показання самого ОСОБА_2 , які не доводяться жодними показами по справі. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції не встановив всіх обставин ДТП, судом не було встановлено чи було спричинено ДТП внаслідок протиправних дій третіх осіб, та не встановлено усіх подій ДТП, тоді як експертне дослідження повністю спростовує пояснення ОСОБА_2 про те, що ДТП від 16.10.2020 року було викликано діями третіх осіб. Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд даної справи, а про наявність оскаржуваної постанови дізнався лише 08.02.2021 року. ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та яка ним зазначена у поданих ним заявах, які містяться у матеріалах справи. Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. До суду повернулось поштові повідомлення форми Ф-119 з відмітною «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що апелянт до операторів поштового зв`язку не звертався. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином. Крім того, у судове засідання апеляційного суду не з`явилися захисник ОСОБА_2 - адвокат Черток О.В., потерпілий ОСОБА_1 та його представник - адвокат Рудько К.А., які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення ним поштових відправлень, причин неявки не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, потерпілого та його представника. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що копія оскаржуваної постанови після розгляду справи, який було проведено за відсутністю потерпілого ОСОБА_1 , надсилалася останньому. З урахуванням наведеного строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду підлягає поновленню. Що стосується доводів апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Рудько К.А. щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. У відповідності до положень ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається з постанови суду першої інстанції, приймаючи рішення про закриття провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, суддя районного суду послався на те, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження та були спростовані наданим поясненнями та показами свідка ОСОБА_3 . Разом з тим, у мотивувальній частині оскаржуваної постанови суддя районного суду не навів жодних мотивів, які стали підставою для прийняття такого висновку, не зазначено пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 . Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №443789 від 16.10.2020 року, ОСОБА_2 , 16.10.2020 року о 12:30 год., на 26 км.+62м. автодороги М28 обхід м. Одеси, керуючи автомобілем "HYUNDAI", н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожніх умов (мокра дорога), внаслідок чого не впорався з керуванням, з`їхав на узбіччя де допустив перекидання автомобіля, чим порушив вимоги п.12.1 КУпАП України. Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються схемою ДТП, яку ОСОБА_2 відмовився підписувати. Пунктом 2.3.д) Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Згідно пункту 12.1, порушення якого інкримінується ОСОБА_2 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. З наявних у матеріалах справи письмових пояснень захисника ОСОБА_2 - адвоката Черток О.В. (а.с.17-19) вбачається, що згідно доданого відео, ДТП, яку скоїв ОСОБА_2 відбулася внаслідок того, що невідомий автомобіль світлого кольору під час руху зачепив його у задню частину автомобілю, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_2 з`їхав з дороги та перекинувся. Разом з тим, така версія подій захисника спростовується дослідженим в судовому засіданні апеляційного суду висновком №11007200 від 03.11.2020 року транспортно-трасологічного експертного дослідження автомобілю "HYUNDAI Sonata", н.з. НОМЕР_1 , проведеного судовим експертом ОСОБА_4 , згідно якого на автомобілі відсутні сліди або ушкодження, які можливо було б віднести до зіткнення задньої частини автомобіля "HYUNDAI Sonata" з невстановленим автомобілем білого кольору, що рухався позаду в попутному напрямку (а.с.80-87). Зазначене експертне дослідження, на переконання апеляційного суду, спростовує версію ОСОБА_2 про те, що ДТП була викликана діями третіх осіб. Враховуючи наведене, на думку апеляційного суду, висновок районного суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованим та вина водія ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є доведеною. Разом з цим, апеляційним судом при розгляді справи встановлені обставини, які є підставами для закриття провадження по справі. Зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку. Згідно з приписами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_2 16.10.2020 року, а тому на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції закінчилися строки накладання адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП. У відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння. Положеннями пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову. За наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова районного суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1ст.247 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Клопотання представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Рудько Кирила Анатолійовича про поновлення процесуального строку на оскарження постанови судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.12.2020 року- задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Рудько Кирила Анатолійовича - задовольнити частково. Постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.12.2020 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 було закрите у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати. Прийняти нову постанову, якоюпровадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець