Постанова 4856 № 240/20460/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20460/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції -Капинос О.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 24 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ в Житомирській області ), в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладене в листі від 09.10.2020, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ; -зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 21.09.2020 року призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням у пільговий трудовий стаж періоди роботи з 22.07.1980 по 24.04.1981 та з 10.06.1985 по 02.12.1987 на посаді оператора крутіння та витягування в цеху гарячої витяжки кордної нитки у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та з 10.10.2003 по 08.06.2009; з 19.08.2009 по 01.07.2013 на посаді оператора крутильного устаткування у виробництві штучних та синтетичних волокон в прядильній дільниці у ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 24.09.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до пп. 6 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 19 липня 2003 року №1058-IV. -зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 21.09.2020 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового трудового стажу періоди роботи з 22.07.1980 по 24.04.1981 та з 10.06.1985 по 02.12.1987 на посаді оператора крутіння та витягування в цеху гарячої витяжки кордної нитки у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та з 10.10.2003 по 08.06.2009; з 19.08.2009 по 01.07.2013 на посаді оператора крутильного устаткування у виробництві штучних та синтетичних волокон в прядильній дільниці у ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з трудової книжки позивачки не можливо визначити право на зниження пенсійного віку, оскільки не зазначено всіх критеріїв, по яких підтверджується право на пенсію. Поряд з цим, скаржник послався на Порядок №637, яким зокрема передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Позивачка своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги задоволенню не підлягає, виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 21.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою №9710 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп.6 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду заяви, Управління листом від 09.10.2020 №0600-0329-8/55568 повідомило позивачку, що рішенням ГУ ПФУ у Житомирській області від 24.09.2020 у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного стажу для призначення пільгової пенсії. При цьому вказано, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 22.07.1980 по 24.04.1981 та з 10.06.1985 по 02.12.1987 на посаді оператора крутіння та витягування в цеху гарячої витяжки кордної нитки у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та з 10.10.2003 по 08.06.2009; з 19.08.2009 по 01.07.2013 на посаді оператора крутильного устаткування у виробництві штучних та синтетичних волокон в прядильній дільниці у ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", оскільки Списком текстильних виробництв і професій, затвердженого постановою КМУ №583 від 12.10.1992 передбачена робота в текстильних цехах та дільницях. А з трудової книжки ОСОБА_1 не можливо визначити право на зниження пенсійного віку, оскільки не зазначено всіх критеріїв, по яких підтверджується право на пенсію. Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні періоди трудового стажу позивачки підтверджені як записами у трудовій книжці останньої, так і поданими нею документами. В той же час, посилаючись на позицію Верховного Суд України, висловленою у постанові по справі № 754/14898/15-а, суд зауважив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших формальних документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах,-за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,-після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. У частині першій статті 48 Кодексу законів про працю України зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики N 259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок). Так, пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За приписами п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 N 583 затверджено Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. Згідно вказаного Списку до таких виробництв відносяться зокрема текстильні цехи (дільниці, відділення), а до професій-оператори крутильного обладнання, оператори крутіння та витягування та оператори чистильних машин, зайняті очищенням пряжі з натурального шовку. Як слідує із записів в трудовій книжці НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , остання працювала: в період з 22.07.1980 по 24.04.1981 та 10.06.1985 по 02.07.1987 на Житомирському заводі хімічного волокна в цеху гарячого витягання кордної нитки оператором крутіння та витягання кордної нитки, а з 03.07.1987 переведена в тому ж цеху чистильщицею машин; в період з 10.10.2003 по 08.06.2009 в ТОВ "Житомир Полісакс" оператором крутильного обладнання третього розряду прядильної дільниці №1, а з 19.08.2009 по 01.07.2013-оператором крутильного обладнання четвертого розряду прядильної дільниці №2. Слід зазначити, що записи у трудовій книжці внесені відповідно до Інструкцій, що були чинні на момент внесення зазначених вище записів. При цьому, в трудовій книжці немає записів про те, що позивачка працювала неповний робочий день, за сумісництвом, тощо. Позивачкою на підтвердження пільгового стажу в спірні періоди, крім трудової книжки надано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №293 від 17.08.2020, видану ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна"; довідку від 10.9.2020 №320, видану ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" із зазначенням професій, зокрема: 22.07.1980 по 24.04.1981 та з 10.06.1985 по 02.12.1987 на посаді оператора крутіння та витягання в цеху гарячої витяжки кордонної нитки. В даній довідці зазначено, що посада передбачена постановою КМУ від 12.10.1992 року №583; довідку від 20.08.2020 видану ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої ОСОБА_1 у період з 10.10.2003 по 08.06.2019 та з 19.08.2009 по 01.07.2013 виконувала роботу у виробництві штучних та синтетичних волокон за професією оператор крутильного устаткування, що передбачена постановою КМУ №583 від 12.10.1992. Варто зауважити, що інформація викладена у довідках, не суперечить записам у трудовій книжці позивачки. Також колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 висловив думку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. В той же час, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Крім того, у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98). У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02). У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96). З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 24.09.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до пп. 6 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 19 липня 2003 року №1058-IV та зобов`язання відповідача призначити з 21.09.2020 позивачці пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового трудового стажу періоди роботи з 22.07.1980 по 24.04.1981 та з 10.06.1985 по 02.12.1987, а також з 10.10.2003 по 08.06.2009 та з 19.08.2009 по 01.07.2013. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.