Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/3852/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3852/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 04 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ в Житомирській області, Управління), в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладене в листі від 20.11.2020, про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах; -зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 10.11.2020 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням у пільговий стаж періодів роботи з 17.07.1985 по 04.09.1985 та з 19.11.1985 по 30.06.1988 на посаді крутильниці в цеху витяжки та текстурування у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна"; з 01.07.1988 по 29.08.1990 та з 17.08.1992 по 07.04.1998 на посаді оператора крутильного обладнання в цеху витяжки та текстурування у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна"; з 08.04.1999 по 21.05.2013 на посаді оператора крутильного обладнання в прядильній дільниці №1, №2 в ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 задоволено: -визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладене в листі від 20.11.2020, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; -зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 10.11.2020 призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 із зарахуванням у пільговий трудовий стаж періодів роботи з 17.07.1985 по 04.09.1985 та з 19.11.1985 по 30.06.1988 на посаді крутильниці в цеху витяжки та текстурування у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна"; з 01.07.1988 по 29.08.1990 та з 17.08.1992 по 07.04.1998 на посаді оператора крутильного обладнання в цеху витяжки та текстурування у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна"; з 08.04.1999 по 21.05.2013 на посаді оператора крутильного обладнання в прядильній дільниці №1, №2 в ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 10.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. За результатами розгляду заяви, Управління листом від 20.11.2020 №0600-0303-8/67085 відмовило позивачу у призначені пенсії. В якості підстави для відмови зазначено, що до пільгового стажу відповідно до записів трудової книжки та довідок від 23.09.2020 №328, №329, №330, від 12.06.2020 №219, виданих ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", не зараховано періоди роботи з 17.07.1985 по 04.09.1985 та з 19.11.1985 по 30.06.1988 на посаді крутильниці в цеху витяжки та текстурування, з 01.07.1988 по 29.08.1990 та з 17.08.1992 по 07.04.1998 на посаді оператора крутильного обладнання в цеху витяжки та текстурування, з 08.04.1999 по 21.05.2013 на посаді оператора крутильного обладнання в прядильній дільниці №1, №2 в ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", оскільки у довідці ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" №25 від 14.08.2020 не зазначено роботу в текстильних цехах (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток. Загальний страховий стаж становить 37 років 10 місяців 07 днів, стаж на посаді робітниці текстильного виробництва, зайнятої на верстатах і машинах, відсутній, оскільки не підтверджений вимогами законодавства, що не дає права на зниження пенсійного віку відповідно до пп. 6 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.11.2020 у призначенні пенсії відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували роботу в текстильних цехах та дільницях. Не погодившись з вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтоваінсть позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 8 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Відповідно до пункту 6 ч.2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті. Згідно з абзацами другим - тринадцятим пункту 2 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року. У пункті "є" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" закріплено аналогічні підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України №1058-IV правові норми, якими передбачено, що робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, за Списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах - після досягнення ними 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок № 637). У пунктах 1 та 2 Порядку №637 закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За змістом п. 3 вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (п. 20 Порядку № 637). Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.6 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку виробництв і професій, затвердженим у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Разом з цим, п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 та п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, що діяли на період спірних періодів роботи позивача унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника- прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Так, за змістом трудової книжки позивача слідує, що остання працювала: з 17.07.1985 по 04.09.1985 та з 19.11.1985 по 30.06.1988 на посаді крутильниці в цеху витяжки та текстурування Житомирського державного заводу хімічного волокна; з 01.07.1988 по 29.08.1990 та з 17.08.1992 по 07.04.1998- на посаді оператора крутильного обладнання в цеху витяжки та текстурування Житомирського державного заводу хімічного волокна; з 08.04.1999 по 21.05.2013 на посаді оператора крутильного обладнання в прядильній дільниці №1, №2 в ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Вищевказані записи внесені відповідно до вищезазначених інструкцій, вказано накази про призначення та переведення, і дефекти вчинення записів відсутні. Списком виробництв і професій, робота на яких дає робітницям підприємств текстильної промисловості право на отримання пенсії за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, який був затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1021 (та був чинний до 12.10.1992) передбачено, що право на пенсію на пільгових умовах мають працівниці, зайняті на роботах в текстильних цехах у виробництвах штучного та синтетичного волокна, професії заправниці крутильних та прядильних машин, крутильниці, крім крутильниць шнурів. В подальшому, 12.10.1992 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №583, якою затверджено Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років (далі - Список №583). Відповідно до Списку №583 право на пільгову пенсію мали працівниці, які працювали в текстильних цехах (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, металевих сіток на посадах "оператори крутильного обладнання, оператори крутіння та витягування". Отже, посади, на яких позивач працювала у спірні періоди відносяться до посад, що дають право на пільгову пенсії, що не заперечувалося відповідачем. Слід зазначити, що ОСОБА_1 на підтвердження пільгового трудового стажу, окрім трудової книжки надала: - довідку ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" від 23.09.2020 №330, відповідно до якої працювала повний робочий день на Житомирському заводі хімічного волокна у період з 17.08.1992 по 07.04.1998 та виконувала роботи оператора крутильного обладнання, в текстильних цехах, в виробництві синтетичного волокна, за професією - оператор крутильного обладнання в цеху витяжки і текстурування, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, як текстильник; -довідку ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" від 23.09.2020 №329, згідно якої працювала повний робочий день на Житомирському заводі хімічного волокна з 19.11.1985 по 30.06.1988 та виконувала роботи крутильника, в виробництві синтетичного волокна, за професією - крутильник в цеху витяжки і текстурування, що передбачена постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1021, як текстильник; -довідку ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" від 23.09.2020 №328, за змістом якої працювала повний робочий день на Житомирському заводі хімічного волокна за період з 17.07.1985 по 04.09.1985 та виконувала роботи крутильника, в виробництві синтетичного волокна, за професією - крутильник в цеху витяжки і текстурування, що передбачена постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1021, як текстильник; -довідку ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", відповідно до якої працювала повний робочий день з 01.04.1999 по 21.05.2013 та виконувала роботу у виробництві штучних та синтетичних волокон, за професією - оператор крутильного устаткування. Як вбачається зі змісту довідки ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" від 23.09.2020 №328, №329, №330 та ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", посади, які займала позивач за час роботи на підприємстві, а також виконувані нею роботи відносяться до передбачених постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1021 та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 Списку виробництв і професій, робота на яких дає право на отримання пенсії на пільгових умовах. На спросування вищезазначених відомостей не надано жодного належного та допустимого доказу. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необгрунованість відмови органу пенсійного фонду в зарахуванні позивачу до пільгового стажу спірного періоду роботи та наявність підстав для призначення пенсії останньому. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За встановлених обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.