Постанова Харківський апеляційний суд № 646/6773/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 20 травня 2021 року м. Харків справа № 646/6773/20 провадження № 22-ц/818/1254/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря - Кравченко О.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року в складі судді Феленка Ю.А., у с т а н о в и в : 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Заява мотивована тим, що 14 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 777/ФКВ-07, згідно з яким ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Укрпромбанк» кредит у розмірі 42 750,00 доларів США з цільовим призначенням - придбання нерухомості на вторинному ринку. На забезпечення виконання умов кредитного договору 14 грудня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . 16 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») було укладено договір № 2289/К, згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги до позичальників за кредитними та іпотечними договорами, в тому числі і за договорами, укладеними з ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Форінт». Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до набуття неналежним кредитором (ТОВ «ФК «Форінт») права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку, відчуження спірного майна на користь нового добросовісного набувача, що призведе до неможливості виконання рішення суду, а позивач буде вимушений звернутись до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо: квартири АДРЕСА_1 . Також в заяві запропоновано застосувати зустрічне забезпечення шляхом сплати ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі 1 000,00 грн. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року заяву про забезпечення позову - задоволено. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо: квартири АДРЕСА_1 , до прийняття рішення судом. У порядку зустрічного забезпечення зобов`язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду м. Харкова 1 000,00 грн. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, з якою ОСОБА_1 , звернулась до подання позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, а тому невжиття заходів забезпечення такого позову може призвести до неможливості виконання відповідного рішення суду у разі задоволення цього позову. 02 грудня 2020 року ТОВ «ФК «Форінт» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з метою унеможливлення звернення стягнення на предмет іпотеки законним іпотекодержателем - ТОВ «ФК «Форінт» та/або відступлення прав іпотекодерджателя іншій особі. З заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «ФК «Форінт». Вказані договори жодним чином не порушують права боржника. За вказаними договорами відбулась лише заміна кредитора, проте не змінився ані обсяг обов`язків боржника, ані розмір заборгованості, ані жодні інші права або обов`язки боржника. ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1 ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2,4, 5 статті 263 ЦПК України). Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з огляду на таке. Матеріали справи свідчать, що 14 грудня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 777/ФКВ-07, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 42 750,00 доларів США з цільовим призначенням - придбання нерухомості на вторинному ринку. Цього ж дня між цими сторонами укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Виконавчим написом № 2320 від 10 вересня 2013 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., звернуто стягнення на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 16 липня 2020 року на підставі договору про відступлення права вимоги № 2289/К ТОВ «ФК «Форінт» набуло право вимоги за вказаними договорами. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану квартиру накладено обтяження відповідно до договору іпотеки № 777/Zфкіп-07 від 14 грудня 2007 року. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту 1 частини першої, частини третьої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Предметом позову в даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору № 2289/к про відступлення прав вимоги між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Форінт». Незастосування заходу забезпечення даного позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири, яка перебуває в іпотеці не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, окрім того такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивачки, права, та не є співмірним із заявленими вимогами. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для забезпечення позову в вищезазначений спосіб. Крім того, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ФК «Форінт» про визнання недійсним договору № 2289/к про відступлення прав вимоги повернуто заявнику. На даний час, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року клопотання ТОВ «ФК «Форінт» про скасування заходів забезпечення позову - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 у справі № 646/6773/20 у виді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об`єкта нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 до прийняття рішення судом. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені відповідачем за подачу апеляційної скарги, документально підтверджуються в розмірі 2102,00 грн (а. с. 37). Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, судовий збір в розмірі 2102,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт». Керуючись ст. ст. 367,374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - задовольнити. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити нову постанову. Заяву ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текс постанови складено 24 травня 2021 року. Головуючий - А.В. Котелевець Судді - І.В. Бурлака О.М. Хорошевський