LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд641/11517/15-ц

від 18.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «18» травня 2021 року м. Харків справа № 641/11517/15-ц провадження № 22ц/818/662/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В. Б., за участю секретаря - Дмитренко А.Ю., учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , представниця позивачки - ОСОБА_2 , відповідачка - ОСОБА_3 , представниця відповідачки - ОСОБА_4 , третя особа - Харківська міська рада розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду від 28 липня 2020 року в складі судді Колодяжної І.М. в с т а н о в и в: У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Харківська міська рада про виділ частки, визначення порядку користування земельною ділянкою, скасування права власності та скасування реєстрації права власності, який в подальшому уточнила. Позовна заява мотивована тим, що житловий будинок літ «А-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності в рівних частках належав ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_6 , їхнім дітям ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в рівних частках, по ј частині на підставі виконавчого листа від 01 вересня 1922 року. Зазначила, що за вказаним будинком закріплено земельну ділянку площею 1066 кв м на підставі рішення виконкому Комінтернівської районної ради м. Харкова № 20 від 21 липня 1953 року, яку не приватизовано. Рішенням Комінтернівського РІК м. Харкова № 15 від 02 червня 1953 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дозволено побудувати на вказаній ділянці другий житловий будинок літ «Б-1», який рішенням Комінтернівського РІК м. Харкова від 20 січня 1987 року № 23 прийнято до експлуатації. Вказала, що у зв`язку із будівництвом нового будинку літ «Б-1» частки власників були перерозподілені, а саме частки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 склали по 9/100 часток кожному, замість ј. На підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 квітня 1994 року право власності на 32/100 житлового будинку літ «Б-1» визнано за ОСОБА_11 , частка якої в подальшому перейшла до ОСОБА_12 ; 32/100 частки ОСОБА_10 в житловому будинку літ «Б-1» перейшла до ОСОБА_13 . Таким чином, право власності на увесь житловий будинок літ «Б-1», що складає 64/100 часток наразі належить ОСОБА_3 . Посилалася на те, що після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 їхню частку в житловому будинку літ «А-1» успадкувала ОСОБА_14 та рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 червня 1994 року за ОСОБА_14 визнано право власності на 27/100 частин житлового будинку літ «А-1» в порядку спадкування за законом. Зазначила, що 9/100 часток ОСОБА_8 перейшли до її батька ОСОБА_15 на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2005 року, а після його смерті перейшла до неї на підставі свідоцтва про право власності на спадщину від 14 липня 2013 року. Після придбання у ОСОБА_8 приміщень 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 в житловому будинку літ «А-1» її батько ОСОБА_15 добудував до вказаних приміщень прибудови літ «а3», літ «а4», літ «а5», приміщення «ІІ», сарай літ «В», гараж літ «Д», а також переобладнав приміщення 2-4 та рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2007 року на ці споруди та переобладнання за її батьком ОСОБА_15 визнано право власності. В користуванні ОСОБА_14 перебували приміщення 2-2 площею 12,3 кв м, приміщення 2-2 площею 13,6 кв м, приміщення 1 площею 4,6 кв м в житловому будинку літ «А-1», льох літ «К». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 померла. Спадкоємців першої та другої черги у неї не було. У зв`язку з неналежним доглядом приміщення 2-2, 2-3, П в житловому будинку літ «А-1», льох літ «К» обрушились та наразі відсутні, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Харківського міського бюро технічної інвентарізації» № 1701474 від 24 вересня 2015 року та експлікаціями технічних паспортів від 24 жовтня 2006 року та 08 вересня 2015 року. Вбиральня літ «Г», сарай літ «В» перебувають у напівзруйнованому стані. Вказала, що в користування та володінні ОСОБА_3 перебуває увесь будинок літ «Б-1», а в її користуванні увесь будинок літ «А-1», оскільки частина будинку літ «А-1», яка перебувала в користуванні ОСОБА_14 відсутня. Зазначила, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8378/11159/11160 від 28 листопада 2016 року експерт вказав, що провести виділ споруд на земельній ділянці у відповідності з ідеальними частками власників не є можливим, оскільки відсутній об`єкт права власності, зареєстрований на ім`я ОСОБА_14 . Також, експертом запропоновано варіант виділу за фактичним користуванням, який склався між власниками, відповідно до якого їй виділяється приміщення 2-2 площею 6,2 кв м, приміщення 2-3 площею 1,4 кв м, приміщення 2-4 площею 10,7 кв м, приміщення 2-5 площею 15,6 кв м, приміщення 2-6 площею 12,1 кв м, приміщення 2-7 площею 9,6 кв м, приміщення «ІІ» площею 2,4 кв м, приміщення «ІІІ» площею 4,8 кв м в житловому будинку літ. «А-1» з надвірними прибудовами, що складає 31/100 часток. Вважала, що у зв`язку зі знищенням частини житлового будинку літ «А-1», яке перебувало у власності ОСОБА_14 право власності за нею повинно бути припиненим, а державна реєстрація права власності повинна бути скасована. Посилалася на те, що в частині визначення порядку користування земельною ділянкою вважала, що варіант № 5 передбачає максимальну ізоляцію власників, не обмежує нічиїх інтересів та враховує фактичний порядок користування, який склався між власниками. Просила виділити їй, виходячи з фактичного користування співвласників приміщення 2-2 площею 6,2 кв м, приміщення 2-3 площею 1,4 кв м, приміщення 2-4 площею 10,7 кв м, приміщення 2-5 площею 15,6 кв м, приміщення 2-6 площею 12,1 кв м, приміщення 2-7 площею 9,6 кв м, приміщення ІІ площею 2,4 кв м, приміщення ІІІ площею 4,8 кв м в житловому будинку літ «А-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; перерозподілити ідеальні частки співвласників, визначивши її частку 31/100 частин, частку відповідача 69/100 частин; визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , передав у її користування ділянку площею 396 кв м, відповідачу 728 кв м; ділянку площею 51 кв м залишити в загальному користуванні всіх співвласників; межі земельної ділянки визначити відповідно до експертного висновку № 2080 від 17 липня 2017 року; припинити право власності на 27/100 частин житлового будинку літ «А-1» та «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих на ім`я ОСОБА_14 у зв`язку з їх знищенням; скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_14 на 27/100 частин житлових будинків літ «А-1» та «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову, вартість оплати за проведення топографо - геодезичної зйомки у розмірі 1900,00 грн, вартість судових експертиз у розмірі 4455,00 грн та 6167,00 грн. Рішенням Комінтернівського районного суду від 28 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково, виділено ОСОБА_1 , виходячи з фактичного користування співвласників приміщення: 2-2 площею 6,2 кв м, 2-3 площею 1,4 кв м, 2-4 площею 10,7 кв м, 2-5 площею 15,6 кв м, 2-6 площею 12,1 кв м, 2-7 площею 9,6 кв м, приміщення ІІ площею 2,4 кв м, приміщення ІІІ площею 4,8 кв м в житловому будинку літ «А-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; перерозподілено ідеальні частки співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визначивши частку ОСОБА_1 31/100 частин, частку ОСОБА_3 - 69/100 частин; визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , передано у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 396 кв м, ОСОБА_3 - земельну ділянку 728 кв м; земельну ділянку площею 51 кв м залишено в загальному користуванні всіх співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; на земельну ділянку площею 26 кв м встановлено земельний сервітут для землекористувача ОСОБА_1 ; межі земельних ділянок, що пропонується виділено у користування співвласників проходить таким чином: від краю капітальної огорожі між домоволодіннями № 15 і АДРЕСА_2 під кутом в напрямку старого фундаменту біля житлового будинку літ «А-1», 4,5 м до точки 2 (ділянки для влаштування в`їзду) і далі в тому напрямку 7,4 м до старого фундаменту, далі 2,85 м вздовж фундаменту до кута, далі 3,7 м в напрямку точки, яка розташована в 1 м від кута житлового будинку літ «А-1», і далі 2,57 м в напрямку точки, яка розташована на відстані 1 м від кута входу до будинку літ «А-1», далі прямо 2,85 м вздовж будинку до точки, яка розташована на відстані 1 м від входу до будинку літ «А-1», і далі під прямим кутом до кута будинку літ «А-1», вздовж будинку і існуючої огорожі (по межі фактичного користування); межа земельної ділянки загального користування, для облаштування в`їзду проходить по точкам 1,2,3,4,5,6,7, де точки 4,5,6,7 - це точки межі домоволодіння, точка 1 розташована на межі домоволодінь № 15 і № 13 на відстані 6,87 м від кута воріт (огорожі), точка 2 знаходиться під кутом на відстані 4,5 м від точки 1 на відстані 10,4 м від точки 3, точка 3 розташована на межі домоволодінь АДРЕСА_3 на відстані 1 м від житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_4 ; припинено право власності на 27/100 частин житлового будинку літ «А-1» та «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих на ім`я ОСОБА_14 у зв`язку з їх знищенням; скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_14 на 27/100 частин житлових будинків літ «А-1» та «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову, у розмірі 487,20 грн, вартість судових експертиз у розмірі 4455,00 грн та 6167,00 грн, всього на суму 11 109,20 грн; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - змінити, абзаци 4-10 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: визначити наступний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 : частина земельної ділянки площею 52,0 кв м залишається в загальному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 як співвласнику на 31/100 частин виділяється в користування земельна ділянка площею 364 кв м, так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 338 кв м (364-52/2), у тому числі, під будівлями, ОСОБА_3 як співвласнику на 69/100 частин виділяється в користування земельна ділянка площею 811 кв м, так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 785 кв м (811-52/2), у тому числі, під будівлями; границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови домоволодіння АДРЕСА_1 , від ділянки загального користування по прямій лінії довжиною 5,70 м, потім повернувши направо по прямій ліній довжиною 5 м, далі повернувши наліво по прямій лінії довжиною 7 м, потім по прямій лінії довжиною 8,6 м, далі по прямій лінії довжиною 4 м, потім повернувши наліво по прямій лінії, далі по лінії розподілу надвірних будівель до границі земельної ділянки; в іншій частині, а саме абзаци 1-3 та починаючи від абзацу 11, що починається зі слів «припинити право власності…» - рішення залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом під час вирішення питання про визначення порядку користування земельною ділянкою взагалі проігноровано висновок експертизи від 28 серпня 2019 року у якому, на її думку, найбільш повно та вірно враховано всі питання, що ставились до експерта саме судом. Зазначила, що у варіанті ІІ висновку експертизи від 17 липня 2017 року не враховувались частки співвласників. Вважала, що слід застосувати варіант ІІІ висновку додаткової експертизи від 28 серпня 2019 року. 02 лютого 2021 року та 18 травня 2021 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких зазначено, що рішення суду є законним, а апеляційна скарга - необгрунтованою. При цьому акцентувала увагу на тому, що варіант, який було покладено в основу судового рішення, виявився таким, що найбільш відповідає порядку користування. Оскільки ОСОБА_3 оскаржує рішення суду лише в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, тому в іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядається. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що між сторонами склався порядок користування земельної ділянкою, який найбільш відповідає варіанту № 2 висновку судової земельно-технічної експертизи № 2080 від 17 липня 2017 року, тому варіант № 2 є найбільш доцільним для проведення поділу спірної земельної ділянки між сторонами. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі виконавчого листа № 414/22 від 01 вересня 1922 року за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , ОСОБА_8 в рівних частках визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.11 том 1). Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 червня 1994 року у справі № 66 2-554 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , РФО Комінтернівського району м. Харкова про перерозподіл ідеальних часток та визнання права власності 27/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами, позов задоволено, перерозподілено ідеальні частки та визначено частку ОСОБА_5 - 9/100 замість раніше ј частки, частку ОСОБА_6 - 9/100 замість раніше ј частки, частку ОСОБА_16 - 9/100 замість раніше ј частки, частку ОСОБА_8 - 9/100 замість раніше ј частки; встановлено, що свідоцтво про смерть, видане 28 червня 1985 року № НОМЕР_3 на імя « ОСОБА_17 » дійсно належить ОСОБА_16 ; визнано за ОСОБА_14 право власності на 9/100 частин в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , 9/100 частин - після смерті ОСОБА_16 , а всього вважати її частку - 27/100 частин домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 ; 32/100 частин - залишається відкритими за ОСОБА_10 , 9/100 частин - залишається відкритими за ОСОБА_8 (а.с.12-14 том 1). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_14 (а.с.23 том 1). Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2005 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2005 року у справі № 2-509/2005 за позовом ОСОБА_15 до виконкому Комінтернівського району м. Харкова, третя особа: ОСОБА_12 про визнання права власності на частину домоволодіння та самовільні будови та зустрічним позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_15 про витребування майна з чужого незаконного володіння, позовні вимоги ОСОБА_15 - задоволено, визнано угоду, укладену між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 від 12 жовтня 1957 року за фактом продажу ј частки домоволодіння АДРЕСА_1 - дійсною, визнано за ОСОБА_15 право власності на 9/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 ; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 - відмовлено (а.с.15-17 том 1). Як вбачається з відповіді Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 3549 від 29 жовтня 2007 року, домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_14 - 27/100 частин згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 червня 1994 року; ОСОБА_12 - 32/100 частин згідно свідоцтва про право на спадщину, видане 19 квітня 1995 року Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою реєстраційний № 1-2198; ОСОБА_15 - 9/100 частин згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2005 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2005 року. Згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 червня 1994 року 32/100 частин залишились відкритими за ОСОБА_10 (а.с.22 том 1). Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2007 року у справі № 2-983 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради про визнання права власності на прибудови та надвірні будівлі, позовні вимоги ОСОБА_15 - задоволено, визнано право власності на прибудови до житлового будинку: літ «а3», літ «а4», літ «а5», надвірні будівлі: сарай літ «В», гараж літ «Д», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та переобладнане приміщення 2-4 жилого будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_15 (а.с.18 том 1). На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 листопада 2013 року, видане Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 є власницею 9/100 частин житлових будинків літ «А-1» та літ «Б-1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований житловий будинок з прибудовами літ «А-1» дерев`яний, обкладений цеглою житловою площею 48,2 кв м; житловий будинок з прибудовами літ «Б-1» дерев`яний, обкладений цеглою житловою площею 29,7 кв м. При цих будинках є надвірні будівлі: сарай літ «В», вбиральня літ «Г», гараж літ «Д», вбиральня літ «Е», сарай літ «И», погріб літ «К», погріб літ «Л», погріб літ «М», сарай літ «Н», сарай літ «О», огорожа № 1, 2, 3,

5. Вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями належить померлому ОСОБА_15 на підставі рішення суду / справа № 2-509/2005/ від 28 квітня 2005 року, видане Комінтернівським районним судом м. Харкова; ухвала апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2005 року, справа № 22-А-3123-2005, зареєстроване у Комунальному підприємстві «Харківське бюро технічної інвентаризації» 26 вересня 2005 року за реєстраційним номером 12187222, номер запису 53887 в книзі 1 (а.с.19 том 1). Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 липня 2015 року у справі № 641/4241/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_19 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на 32/100 частки житлових будинків літ «А-1» та літ «Б-1» з відповідною частковою надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її дядька ОСОБА_18 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21 том 1). За повідомленням Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 1701474 від 24 вересня 2015 року, обстеженням житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 від 08 вересня 2015 року встановлено, що частину житлового будинку літ «А-1» демонтовано. У зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації загальна площа житлового будинку літ «А-1» по АДРЕСА_1 становить 62,8 кв м, житлова площа 35,9 кв м. Самочинних будівель та переобладнання не виявлено (а.с.24 том 1). Із висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8378/11159/11160, складеного 28 листопада 2016 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса вбачається, що технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити житлові будинки АДРЕСА_1 за частками співвласників ( ОСОБА_1 - 9/100 часток, ОСОБА_3 - 32/100 часток) не надається можливим з причини, вказаної в дослідницькій частині висновку. Визначити варіанти користування домоволодінням АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів ( ОСОБА_1 - 9/100 часток, ОСОБА_3 - 32/100 часток), не надається можливим з причини, вказаної в дослідницькій частині висновку. Оскільки запропонувати порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників, а також з відступом від розміру часток власників, не вбачається можливим, оскільки вказані частки не утворюють одиницю, дослідження щодо визначення: перерозподілу часток співвласників; грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшиться, не проводилось. На розгляд суду надається можливим запропонувати виділ, при якому ОСОБА_1 в житловому будинку літ «А-1» виділяються приміщення: 2-2 площею 6,2 кв м, 2-3 площею 1,4 кв м, 2-4 площею 10,7 кв м, 2-5 площею 15,6 кв м, 2-6 площею 12,1 кв м, 2-7 площею 9,6 кв м, приміщення ІІ площею 2,4 кв м, приміщення ІІІ площею 4,8 кв м та надвірні будівлі з урахуванням порядку користування, який склався між співвласниками на протязі тривалого часу та з урахуванням того, що на земельній ділянці розташовано два житлових будинки літ «А-1» та літ «Б-1». В дослідницькій частині висновку вказано як змінились ідеальні долі власників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при вищевказаному варіанті виділу. В дослідницькій частині висновку вказаний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до фактичного користування, який склався між співвласниками. Запропонувати порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 не вбачається можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку. Оскільки запропонувати порядок користування домоволодінням та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників, а також з відступом від розміру часток власників не вбачається можливим, оскільки вказані частки не утворюють одиницю, дослідження щодо визначення: перерозподілу часток співвласників; грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшиться, не проводилось (а.с.157-167 том 1). Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи № 2080, складеного 17 липня 2017 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, відповідно до вимог нормативно-правових актів, є технічна можливість, визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . З технічної точки зору визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток співвласників 64/100 частин та 36/100 частин можливо при умові облаштування загального в`їзду, та незначним відступом від первісних ідеальних часток. На розгляд суду можливо надати два варіанти порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 . Варіант перший, при якому ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 438,5 кв м, ОСОБА_3 - 736,5 кв м з облаштуванням в`їзду площею 26 кв м за рахунок частки ОСОБА_3 з подальшим укладенням сервітуту. Варіант другий, при якому ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 407,5 кв м, ОСОБА_3 - 716,5 кв м плюс площа земельної ділянки спільного користування 51 кв м, для організації проїзду. Із вимог нормативно-правових актів вбачається, що є технічна можливість визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . З технічної точки зору визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток співвласників 69/100 частин та 31/100 частин можливий при умові облаштування загального в`їзду та незначним відступом від первісних ідеальних часток. На розгляд суду можливо надати два варіанти порядку користування земельною ділянкою. Варіант перший: ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 385 кв м, ОСОБА_3 виділяється земельна ділянка площею 790 кв м з облаштуванням в`їзду площею 26 кв м за рахунок частки співвласників ОСОБА_3 з подальшим укладенням сервітуту. Варіант другий: ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 396 кв м, ОСОБА_3 виділяється земельна ділянка площею 728 кв м плюс площа земельної ділянки спільного користування 51 кв м для організації проїзду (а.с.216-226 том 1). До суду першої інстанції судовим експертом надано пояснення до судової земельно-технічної експертизи № 2080, пояснення до питання №

1. На розгляд суду надано два варіанти порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 . Варіант І визначення порядку користування земельною ділянкою: варіант перший, при якому ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 438,5 кв м, ОСОБА_3 - 736,5 кв м з облаштуванням в`їзду площею 26 кв м за рахунок частки ОСОБА_3 з подальшим укладанням сервітуту. Межі земельних ділянок, що пропонується виділити у користування співвласників проходить таким чином: від точки 1 на відстані 1 м від кута огорожі (воріт), далі відстань 4,5 м до точки 2, потім відрізок 11,0 м до точки, яка розташована в 2 м від кута житлового будинку літ «А-1», далі 5,5 м до точки, яка розташована в 1 м від входу до житлового будинку літ «А-1», потім в напрямку стику огорож 7,15 м і 8,15 м вздовж огорожі (не доходячи до кута огорожі 6,35 м), далі під прямим кутом 9,35 м до огорожі з домоволодінням АДРЕСА_5 на точку, яка розташована на відставні в 6,8 м від стику огорож. Межа земельної ділянки загального користування для облаштування в`їзду проходить по точках 1,2,3,4,5,6,7, де точки 4,5,6,7 - це точки межі домоволодіння АДРЕСА_6 , на відстані 1 м від кута воріт (огорожі). Точка 2 знаходиться під прямим кутом на відстані 4,5 м від точки 1 і на відстані 5,7 м від точки

3. Точка 3 розташована на межі домоволодінь АДРЕСА_3 на відстані 1 м від житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_4 . Варіант ІІ визначення порядку користування земельною ділянкою: варіант другий, при якому ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 407,5 кв м, ОСОБА_3 - 716,5 кв м плюс площа земельної ділянки спільного користування 51 кв м для організації проїзду. Межі земельних ділянок, що пропонується виділити у користування співвласників проходить таким чином: від краю капітальної огорожі між домоволодіннями № 15 і № 13 під кутом в напрямку старого фундаменту біля житлового будинку літ «А-1», 4,5 м до точки 2 (ділянки для влаштування в`їзду), і далі в тому напрямку 12,35 м до кута старого фундаменту, потім відрізок 3,7 м в напрямку точки, яка розташована 1 м від кута житлового будинку літ «А-1», і далі 2,5 м в напрямку точки яка розташована на відстані 1 м від кута входу до будинку літ «А-1», далі прямо 2,8 м до точки, яка розташована на відстані 1 м від входу до будинку літ «А-1» і під прямим кутом до кута будинку літ «А-1», потім вздовж будинку, і вздовж існуючої огорожі (по межі фактичного користування). Межа земельної ділянки загального користування для облаштування в`їзду проходить по точках 1,2,3,4,5,6,7 де точки 4,5,6,7 - це точки межі домоволодіння АДРЕСА_6 на відстані 6,87 м від кута воріт (огорожі). Точка 2 знаходиться під кутом на відстані 4,5 м від точки 1 і на відстані 10,4 м від точки

3. Точка 3 розташована на межі домоволодінь АДРЕСА_3 на відстані 1 м від житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_4 . Додаткові пояснення до питання №

2. На розгляд суду запропоновано два варіанти порядку користування земельної ділянки. Варіант І визначення порядку користування земельною ділянкою. Перший варіант, при якому ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 385 кв м, ОСОБА_3 виділяється земельна ділянка площею 790 кв м з облаштуванням в`їзду площею 26 кв м за рахунок частки співвласника ОСОБА_3 з подальшим укладанням сервітуту. Межі земельних ділянок, що пропонується виділити у користування співвласників проходить таким чином: від точки 1 на відстані 1 м від кута огорожі (воріт) далі відрізок 4,5 м до точки 2, потім 11,0 м до точки, яка розташована в 2 м від кута житлового будинку літ «А-1», далі 5,5 м до точки, яка розташована в 1 м від входу до житлового будинку літ «А-1», далі під прямим кутом до кута житлового будинку літ «А- 1», далі вздовж стіни будинку, огорожі 4,2 м, і 2,59 м (до стику огорож), далі вздовж огорожі 3,55 м (не доходячи до кута огорожі 10,95 м) під прямим кутом 10,35 м до огорожі з домоволодінням АДРЕСА_5 на точку, яка розташована на відставні в 11,2 м від стику огорож. Межа земельної ділянки загального користування, для облаштування в`їзду проходить по точках 1,2,3,4,5,6,7, де точки 4,5,6,7 - це точки межі домоволодіння АДРЕСА_6 , на відстані 1 м від кута воріт (огорожі). Точка 2 знаходиться під прямим кутом на відстані 4,5 м від точки 1 і на відстані 5,7 м від точки

3. Точка 3 розташована на межі домоволодінь АДРЕСА_3 на відстані 1 м від житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_4 . Варіант ІІ визначення порядку користування земельною ділянкою. Другий варіант, при якому ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 396 кв м, ОСОБА_3 виділяється земельна ділянка площею 728 кв м плюс площа земельної ділянки спільного користування 51 кв м для організації проїзду. Межі земельних ділянок, що пропонується виділити у користування співвласників проходить таким чином: від краю капітальної огорожі між домоволодіннями № 15 і АДРЕСА_2 під кутом в напрямку старого фундаменту, біля житлового будинку літ «А-1», 4,5 м до точки 2 (ділянки для влаштування в`їзду) і далі в тому напрямку 7,4 м до старого фундаменту, далі 2,85 м вздовж фундаменту до кута, далі 3,7 м в напрямку точки, яка розташована в 1 м від кута житлового будинку літ «А-1», і далі 2,57 м в напрямку точки, яка розташована на відстані 1 м від кута входу до будинку літ «А-1», далі прямо 2,85 м вздовж будинку до точки, яка розташована на відстані 1 м від входу до будинку літ «А-1», і далі під прямим кутом до кута будинку літ «А-1», вздовж будинку і існуючої огорожі (по межі фактичного користування). Межа земельної ділянки загального користування для облаштування в`їзду проходить по точках 1,2,3,4,5,6,7, де точки 4,5,6,7 - це точки межі домоволодіння. Точка 1 розташована на межі домоволодінь № 15 і № 13 на відстані 6,87 м від кута воріт (огорожі). Точка 2 знаходиться під кутом на відстані 4,5 м від точки 1 і на відстані 10,4 м від точки

3. Точка 3 розташована на межі домоволодінь АДРЕСА_3 на відстані 1 м від житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_4 (а.с.6-8 том 2). Як вбачається з висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи № 13135, складеної 28 серпня 2019 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса запропоновано 4 варіанти порядку користування земельною ділянкою. Варіант І: частина земельної ділянки площею 26,0 кв м залишається в загальному користуванні співвласників. I співвласнику на 36/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 423 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 410 кв м (423-26/2), у тому числі під будівлями. II співвласнику на 64/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 752 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 739 кв м (752-26/2), у тому числі під будівлями. Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_4 , від ділянки загального користування по прямій лінії довжиною 13,40 м, потім по прямій лінії довжиною 8,35 м, далі повернув наліво по прямій лінії довжиною 9,55 м, потім повернув наліво по прямій лінії довжиною 6,85 м до границі земельної ділянки. Варіант ІІ: частина земельної ділянки площею 26,0 кв м залишається в загальному користуванні співвласників. I співвласнику на 36/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 423 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 410 кв.м (423-26/2), у тому числі під будівлями. II співвласнику на 64/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 752 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 739 кв м (752-26/2), у тому числі під будівлями. Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_4 , від ділянки загального користування по прямій лінії довжиною 13,40 м, потім по прямій лінії довжиною 8,60 м, далі по прямій лінії довжиною 4,0 м, потім повернув наліво по прямій лінії довжиною 6,60 м, потім повернув наліво по прямій лінії довжиною 5,0 м до границі земельної ділянки. Варіант ІІІ: частина земельної ділянки площею 52,0 кв м залишається в загальному користуванні співвласників. I співвласнику на 31/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 364 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 338 кв м (364-52/2), у тому числі під будівлями. II співвласнику на 69/100 частини наділяється в користування земельна ділянка площею 811 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 785 кв м (811-52/2), у тому числі, під будівлями. Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_4 , від ділянки загального користування по прямій лінії довжиною 5,70 м, потім повернув направо по прямій лінії довжиною 5,0 м, далі повернув наліво по прямій лінії довжиною 7,0 м, потім по прямій лінії довжиною 8,60 м, далі по прямій лінії довжиною 4,0 м, потім повернув наліво по прямій лінії, далі по лінії розподілу надвірних будівель до границі земельної ділянки. Варіант ІV: частина земельної ділянки площею 52,0 кв м залишається в загальному користуванні співвласників. I співвласнику на 31/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 364 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 338 кв м (364-52/2), у тому числі під будівлями. II співвласнику на 69/100 частини виділяється в користування земельна ділянка площею 811 кв м. Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 785 кв м (811-52/2), у тому числі під будівлями. Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_4 , від ділянки загального користування по прямій лінії довжиною 7,40 м, потім повернув направо по прямій лінії довжиною 6,0 м, далі повернув наліво по прямій лінії довжиною 5,0 м, потім но прямій лінії довжиною 8,60 м, далі по прямій лінії довжиною 4,0 м, потім повернув наліво по прямій лінії довжиною 6,60 м, потім повернув наліво по прямій лінії довжиною 5,0 м до границі земельної ділянки. У дослідницькій частині висновку експертизи запропоновано чотири варіанти порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток, а саме: 69/100 та 31/100, 64/100 та 36/100 з максимальною ізоляцією співвласників (а.с.70-81 том 2). Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (частина перша статті 358 ЦК України). Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України). Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Згідно із статтею 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак, у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України). При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, та наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-841цс16 і від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16, а також Верховним Судом у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 653/1760/16 (провадження № 61-1736св20). Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (частина четверта статті 120 ЗК України). Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших зробила висновок, що «при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма статі 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Тобто, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику». Судом встановлено, що у справі проведено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок 8378/11159/11160 від 28 листопада 2016 року, судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок № 2080 від 17 липня 2017 року, а також додаткову судову земельно-технічну експертизу № 13135 від 28 серпня 2019 року. Колегія суддів звертає увагу, що при встановленні порядку користування земельною ділянкою необхідно виходити із того, що наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи, тобто такий порядок повинен максимально забезпечити усім співвласникам безперешкодний доступ і вільне користування належними їм будівлями і спорудами, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами склався порядок користування земельною ділянкою, який найбільш відповідає варіанту № 2 експертного висновку № 2080 від 17 липня 2017 року. Судом враховано, що за вказаним варіантом висновку експерта сторони користуються земельними ділянками, що відповідають їхнім ідеальним часткам у праві власності у домоволодіннях, права співвласників домоволодінь щодо користування нерухомим майном жодним чином не порушуються, такий варіант забезпечить можливість нормального користування сторонами будинком і здійснення догляду за ним, призводить до максимальної ізоляції сторін, запропонований з урахуванням розташування належних співвласникам приміщень та споруд. З урахуванням вказаного, суд першої інстанції, виконуючи завдання цивільного судочинства, повно встановивши обставини справи та надавши належну оцінку доказам, поданим сторонами, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про проведення між сторонами поділу спірної земельної ділянки, який найбільше відповідає інтересам сторін. До посилань ОСОБА_3 на те, що слід застосувати варіант ІІІ висновку додаткової експертизи від 28 серпня 2019 року, який за умови обґрунтованих заперечень проти цього з боку позивача і слід було застосувати, колегія суддів відноситься критично, оскільки цим варіантом відповідачці надається найбільша з усіх запропонованих варіантів, за площею земельна ділянка, чим порушується права позивачки. Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення в оскаржуваній частині, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. В іншій частині рішення не оскаржувалося та не переглядалося. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду від 28 липня 2020 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. В іншій частині рішення не оскаржувалося та не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В. Б. Яцина Повний текст постанови складено 21 травня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»