Постанова 4803 № 204/8298/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2159/21 Справа № 204/8298/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року,- В С Т А Н О В И В: 23 грудня 2016 року ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» вартість спричинених збитків, що утворилися у результаті розрахунків за актом порушення Правил від 18.11.2014 року № 104916 та актом порушення № 104934 від 25.11.2015 року, у розмірі 56439,38 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що відповідач у справі є споживачем електричної енергії на підставі Договору, укладеного між ними 17.03.2009 року. Згідно з умовами Договору, відповідачеві було встановлено прилад обліку № 0463059 типу НІК 2301 АПЗ на якому встановили індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів за номером М 7864816. Вказаний індикатор М7864816 був встановлений на лічильник з метою запобігання розкрадання електричної енергії за допомогою магніту. Але, 18 листопада 2014 року, під час технічної перевірки, представниками позивача було виявлено, що індикатор «МагнеТ» спрацював, розсипався, втратив чітку відповідно до сертифікату форму, таке можливо лише при користування магнітом з метою зупинки приладу обліку, що призводить до зменшення показів приладу обліку, а в результаті до оплати суми за спожиту електричну енергію, що значно менша від тої, що мала бути при відсутності магніту, що підтверджується витягом з особового рахунку відповідача, де заявлено щомісячне споживання у 2000 кВт, з січня 2013 по вересень 2014 постійно коригується, тобто споживається значно менше від заявленого. На підставі акту про порушення було виконано нарахування збитків в сумі 51336,96 грн., що відповідає вимогам Методики. Після виявлення факту користування магнітом, індикатор «МагнеТ» повністю розсипався, позивачеві 18.11.2014 року було встановлено інший прилад обліку № 0200469 з вбудованим індикатором впливу постійного (змінного) магнітного поля, що чітко зазначено в паспорті лічильника НІК 2303 АПЗ, що при наведенні магнітного поля спрацьовує магнітний датчик. Тобто з метою виключення можливості користування магнітом з метою зупинки лічильника відповідачеві 18.11.2014 року було встановлено прилад обліку з вмонтованим індикатором, який також спрацював, що було зафіксовано актом про порушення від 25.11.2014 року № 104934, де чітко зазначено, що спрацював індикатор вбудований в лічильник. За вказаним актом відповідача було повідомлено, що комісія по розгляду актів відбудеться 03.12.2014 року та відповідно до Методики виконано розрахунок спричинених збитків на суму 5102,42 грн. Тому позивач повністю впевнений, що відповідач постійно користується магнітом, з метою зниження показів приладу обліку, що зафіксовано актами про порушення від 18.11.2014 року № 104916 та від 25.11.2014 року № 104934 (а.с.2-5). Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року позивача було уточнено на належного позивача Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (а.с.180). Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року позовну заяву АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість спричинених збитків, що утворилися у результаті розрахунків за актом порушення Правил від 18.11.2014 року № 104916 та актом порушення № 104934 від 25.11.2015 року, у розмірі 56439 грн. 38 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., а всього 57817 грн. 38 коп. (а.с.181-184). Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 25 жовтня 2018 року у цивільній справі № 204/8298/16 за позовом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків залишено без задоволення (а.с.217). Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.223-231). В порядку ст. 360 ЦПК України від АТ ДТЕК Дніпровські електромережі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі і залишити заочне рішення суду без змін, так як рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», який є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», по енергопостачанню на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії № 10860/39-481 від 17.03.2009 року (а.с.44-48). Згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, споживач зобов`язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або до іншого об`єкту для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача. Згідно п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, енергопостачальник має право проводити технічну перевірку (перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку). Згідно п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Так, згідно з умовами Договору, відповідачеві було встановлено прилад обліку № 0463059 типу НІК 2301 АПЗ, на якому встановили індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів за номером М 7864816, що підтверджується актом про пломбування № 1406/5 від 14.03.2013 року. Встановлення такого індикатора врегульоване Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.10.2010 року № 1338 до глави 1 Методики, яку доповнено пунктами 1.3, 1.4 наступного змісту: 1.3) Енергопостачальником з метою запобігання розкрадання електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів; 1.4) Індикатори встановлюються споживачу безоплатно відповідно до затверджених графіків. Тобто відповідачеві встановили індикатор магнітного поля «МагнеТ», який сертифікований, що підтверджується сертифікатом відповідності з 07.12.2011 року до 04.12.2016 року № ОДС-059-0043. Вказаний індикатор М7864816, згідно з вимогами чинного законодавства, був встановлений на лічильник з метою запобігання розкрадання електричної енергії за допомогою магніту. Відповідно до технічних характеристик індикатора магнітного поля «МагнеТ», він має зелений колір, не деформується, не осипається, сам по собі не спрацьовує, не розсипається від сонячного світла, тобто лише при умові користування магнітом індикатор розсипається, повністю втрачає первісну та чітку форму. Таким чином, індикатор «МагнеТ» за № М7864816 сертифікований, був встановлений відповідачеві на прилад обліку НІК 2301 АПЗ і взятий відповідачем на збереження. Разом з тим, 18 листопада 2014 року, під час технічної перевірки, представниками позивача було виявлено, що індикатор «МагнеТ» спрацював, розсипався, втратив чітку відповідно до сертифікату форму, таке, відповідно до технічної документації, можливо лише при користуванні магнітом з метою зупинки приладу обліку, що призводить до зменшення показів приладу обліку. Вищевказані обставини були зафіксовані в акті про порушення від 18.11.2014 року № 104916, який позивач підписав власноручно без жодних зауважень. На підставі цього акта про порушення, позивачем було виконано нарахування збитків в сумі 51336,96 грн., відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656. В той же час, після виявлення факту користування магнітом, індикатор «МагнеТ» повністю розсипався, у зв`язку з чим відповідачеві 18.11.2014 року було встановлено інший прилад обліку № 0200469 з вбудованим індикатором впливу постійного (змінного) магнітного поля, що чітко зазначено в паспорті лічильника НІК 2303 АПЗ, що при наведенні магнітного поля спрацьовує магнітний датчик. Тобто з метою виключення можливості користування магнітом задля зупинки лічильника, відповідачеві 18.11.2014 року було встановлено прилад обліку з вмонтованим індикатором, який також спрацював, що було зафіксовано актом про порушення від 25.11.2014 року № 104934, де чітко зазначено, що спрацював індикатор вбудований в лічильник. Всі вищевказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є працівниками позивача, і які безпосередньо здійснювали встановлення індикаторів і виявлення їхніх пошкоджень, тобто впливу на їхню роботу магнітом. На підставі цього акта про порушення, позивачем було також виконано нарахування збитків в сумі 5102,42 грн., відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із їх доведеності та законності. Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до абзацу 2 підпункту «а» абзацу 3 п.3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за кількістю днів, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість спричинених збитків, що утворилися у результаті розрахунків за актом порушення Правил від 18.11.2014 року № 104916 та актом порушення № 104934 від 25.11.2015 року, у розмірі 56439 грн. 38 коп. Станом на час розгляду справи в суді відповідачем збитки позивачу не відшкодовані. Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Згідно п. 4 п.п. 5.5.5. п. 5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила), споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору. Відповідно до п. 20 п.п. 5.5.5. п. 5.5. Правил споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Підпунктом 8.2.6. п. 8.2. Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Отже, факт порушення Правил споживачами встановлений відповідним актом позивача, який є підставою для нарахування збитків у відповідності до положень Методики. Доводи заявників стосовно того, що позивачем не доведено факту вини відповідачів, оскільки виявлення факту порушення, вказаного у позові, можливе і правомірне лише за наслідками проведеної експертизи, колегія суддів не бере до уваги, оскільки акт про порушення № 104916 від 18.11.2014р. та № 104934 від 25.11.2014р., складений посадовими особами позивача містить відомості про те, що виявлення порушення зафіксовано невбудованим індикатором впливу, а тому у відповідно до п. 8.4.4. Правил, підстави для проведення експертизи у даному випадку відсутні. Крім того, колегія суддів враховує, що при розгляді справи в суді першої інстанції, відповідач заявляв клопотання про призначення експертизи, проте її не було проведено, через її не оплату відповідачем. Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог та ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону. Колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права. Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції, яким надана оцінка, а тому додатковому правовому аналізу не підлягають. Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: