Постанова 4803 № 181/878/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5487/24 Справа № 181/878/23 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року, - В С Т А Н О В И В: 19 червня 2023 року ТОВ Цикл Фінанс звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 , мотивуючи вимоги тим, що відповідач звернулася до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву-анкету №0214/980/011643515/1 від 23.07.2018, у відповідності до якої надано банком доступ до кредитних коштів із нарахуванням процентів у розмірі 0,01 %річних у пільговий період та 36% річних після пільгового періоду, які відповідач використовував на загальну суму 20 735,41 грн. без урахування відсотків за користування коштами. 20.07.2022 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №20/07/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права нового кредитора до відповідача за анкетою-заявою. Банк виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом відкриття карткового рахунку із встановленим кредитним лімітом. Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 34 534,67 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 19163,75 грн., заборгованості за простроченими відсотками 10149,24 грн., збитків від інфляції 1513,67 грн., 3% річних у розмірі 3708,01 грн. Вказану суму, а також витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, ТОВ «Цикл Фінанс» просить стягнути з відповідача на свою користь (а.с.2-4). Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року позовну заяву ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0214/980/011643515/1 від 23.07.2018 в розмірі 34534,67 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 19163,75 грн., загальної суми боргу по відсоткам у розмірі 10149,24 грн., збитків від інфляції 1513,67 грн., 3% вічних у розмірі 3708,01 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 гривні 00 коп. (а.с.179-181). Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у повному обсязі (а.с.183-187). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.07.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток, шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг №0214/980/011643515/1. Згідно з умовами вказаного договору банк взяв на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. Також на картковий рахунок відкритий за заявою ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено Правилами користування карткою. Також визначено процентну ставку на рівні 0,01 % річних у пільговий період та 36% річних після пільгового періоду(а.с. 5). Положеннями заяви визначено, що анкета-заява є невід`ємною частиною Договору про банківський вклад, Договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку для фізичних осіб, Правил користування рахунками АТ «ОТП Банк», Тарифів банку, які розміщенні на Офіційному сайті Банку (а.с. 5 на зворотному аркуші). Згідно наданої розписки вбачається, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір, за яким було надано картку, яка імітована на ім`я відповідача терміном дії до 01/21. Крім того зазначено, що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 ознайомлена, що підтверджується її власним підписом (а.с.35). Згідно з випискою по особовому рахунку вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором№0214/980/011643515/1 від 23.07.2018 (а.с.92-120). Як вбачається із матеріалів справи, 20.07.2022 між АТ ОТП Банк та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №20/07/2022, за яким право вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ Цикл Фінанс, зокрема й за договором заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" №0214/980/011643515/1 від 23.07.2018, укладеною між АТ «ОТПБанк» та відповідачем, що також підтверджується реєстром боржників № 2 (а.с.36-43). Також позивачем до матеріалів справи було долучено розрахунок заборгованості за договором №0214/980/011643515/1 від 23.07.2018 року з якого вбачається, що відповідач починаючи з 11.03.2019 по 22.07.2019 користувалася кредитною карткою, знімала готівку оплачувала покупки та погашала заборгованість, в подальшому відповідачем було припинено виконання умов договору, а саме сплачувати тіло кредиту та визначені відсотки, що призвело до виникнення відображеної позивачем у розрахунку заборгованості (а.с.92-120). З наданого банком розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 19.06.2023 відповідач має заборгованість у розмірі 34534,67 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 19163,75 грн., заборгованості за простроченими відсотками 10149,24 грн. Новий кредитор нарахував в порядку ст. 625 ЦК України: 3% річних у сумі 3708,01 грн., збитки від інфляції у сумі 1513,67 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що під час укладення анкети-заяви, відповідачу було відомо всі істотні умови договору, які виникли між нею та банком, а тому розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19163,75 грн. та заборгованість за простроченими відсотками 10149,24 грн. підлягають стягненню у повному обсязі. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою,право якої він відступає. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що зі змісту даної анкети вбачається, що відповідач ознайомлена зі всіма умовам надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є вказана заява - анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», тому відповідача з приводу відсутності наміру відповідача укладати кредитний договір, а також те що остання не була ознайомлена з умовами укладеної угоди, спростовується наданими матеріалами справи з яких вбачається, що станом на 22.07.2019 відповідач активно користувалася кредитними коштами в своїх цілях, тобто на умови з якими її було ознайомлено остання погодилася, але відмовилася виконувати свою частину зобов`язань. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час укладення анкети-заяви, відповідачу було відомо всі істотні умови договору, які виникли між нею та банком, а тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків, що розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19163,75 грн. та заборгованість за простроченими відсотками 10149,24 грн. підлягають стягненню у повному обсязі. Крім того, враховуючи, що відповідач користувалася наданими кредитними коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитними договорами щодо своєчасного їх повернення та сплати відсотків, чим прострочила виконання грошового зобов`язання, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 1513,67 грн. та 3% річних у розмірі 3708,01 грн. підлягають стягненню в повному обсязі на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Апелянтом не спростовано правильність наданого банком розрахунку, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Доводи апеляційної скарги про відсутність погоджень між сторонами умов договору, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, крім того, судом наголошувалось, що відповідач активно користувалася кредитними коштами в своїх цілях. Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін. Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: