Ухвала КАС ВС № 826/6958/17

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 21 травня 2021 року м. Київ справа № 826/6958/17 адміністративне провадження № К/9901/17208/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., перевірив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року (колегія у складі суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., Грибан І.О.) у справі № 826/6958/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії. УСТАНОВИВ: 29.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича (далі - Уповноважена особа Фонду), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення його рахунку до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО); - зобов`язання відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, стосовно включення його рахунку до цього переліку з метою виплати гарантованої суми відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2018 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018, ухвалено нове про задоволення позову: - визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО; - зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі додаткового договору № 1 до договору від 04.04.2016 №152D-644571) в ПАТ «КБ «Хрещатик» у розмірі 200 000,00 грн. 20.12.2018 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення з Уповноваженої особи Фонду відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 109 200,00 грн. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 цю заяву задоволено. Уповноважена особа Фонду оскаржила зазначене судове рішення в касаційному порядку. Постановою Верховного Суду від 19.03.2021 скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, справу в частині розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; - стягнено з ФГВФО на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 200,00 грн. 06.05.2021 ФГВФО подав касаційну скаргу, що 11.05.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення судоми апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання судових витрат не врахував висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 27.11.2019 у справах № 545/2432/16-а, № 160/3114/19, від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16, від 03.09.2020 у справі № 810/851/17. У цій справі адвокат позивача необґрунтовано, безпідставно та умисно завищив вартість годин роботи за технічні процедурні дії (пересилання поштового відправлення, підтвердження позиції клієнта). При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції не виходив із критеріїв необхідності та розумності витрат, співмірністю зі складністю справи, характеру та обсягу виконаних адвокатом робіт, ціни позову (200 000,00 грн). Про вирішення судом апеляційної інстанції питання ухвалення додаткової постанови Фонд повідомили за 2 дні до засідання, що позбавило його можливості надати свою позицію щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Позивач не надав до суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення». Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого. ФГВФО у касаційній скарзі клопоче звільнити Фонд від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Слід зазначити, що Верховний в складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.12.2019 в справі № 240/6150/18 дійшов висновку щодо застосування норм процесуального права про те, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані з вимогами позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом. Підстав для відступу від такого висновку Суд не вбачає. Отже, ФГВФО не повинен сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, якою вирішувалося питання відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, тому підстав для задоволення клопотання про звільнення Фонду від сплати судового збору немає. Суди попередніх інстанцій розглянули цю справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 3, 4 ст. 257 КАС України. Разом з тим, Суд ураховує підстави, на яких подано касаційну скаргу, предмет спору, вважає, що у цій справі слід здійснити касаційний перегляд додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 для перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції ст. 124, 134, 139, 252 КАС України та формування відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права для забезпечення єдності правозастосовчої практики. Згідно з ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є доводи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права й наявність обставин, наведених у п. 1 ч. 4 ст. 328, пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Скарга подана в межах строків, встановлених ч. 1 ст. 329 КАС України, відповідає вимогам ст. 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження немає. Керуючись 328-335, 338, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року.

3. Витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/6958/17.

4. Направити особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя Н.В. Коваленко