Ухвала КАС ВС № 240/5855/19

УХВАЛА 19 травня 2021 року Київ справа №240/5855/19 адміністративне провадження №К/9901/14814/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., в порядку підготовки справи до касаційного розгляду перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №240/5855/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-, в с т а н о в и в : Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2020 року, визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги: суддя-доповідач Желтобрюх І.Л, судді: Білоус О.В., Блажівська Н.Є. За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Представник відповідача висловив бажання взяти участь у розгляді справи. Згідно зі статтею 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Водночас, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд Верховного Суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні. Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України"). Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41,зокрема, зазначено що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань. Визначальним у цьому питанні є те, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 341 КАСУ). Таким чином, виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не питання факту. Саме тому частиною 1 статті 344 КАСУ передбачено, що касаційний перегляд справ здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Разом з тим, Суд касаційної інстанції бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зважаючи на положення постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) та від 21.04.2021 р. №405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин продовжено до 30 червня 2021 року. Також Суд враховує рекомендації Ради суддів України, затверджені рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 №19, згідно з якими з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період карантину по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження. Крім того, скаржником до касаційної скарги надано клопотання про зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що, на думку заявника, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому дія вказаного рішення, до вирішення даної справи Касаційним адміністративним судом, може спричинити негативні наслідки і порушення законних інтересів держави, а саме - значні втрат з Державного бюджету України. Проаналізувавши подане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються. Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. При цьому, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й має здійснюватися таким чином, щоб намагатися не допустити порушення прав інших учасників справи. На додаток слід відзначити, що зупинення виконання оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання(дії) судового рішення, яке набрало законної сили. Розглянувши вказане клопотання Суд дійшов висновку, що зазначені у ньому доводи і аргументи не є такими, що в розумінні наведених положень закону можуть слугувати достатньою підставою для зупинення дії оскаржуваної постанови, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає. Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду. Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 195, 248, 256, 262, 340, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Відмовити Головному управлінню ДФС у Житомирській області у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 240/5855/19. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Житомирській області про участь у судовому засіданні. Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду. Призначити справу до розгляду на 20 травня 2021 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І.Л. Желтобрюх