Постанова 4874 № 918/1045/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 18 травня 2021 року Справа № 918/1045/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Маціщук А.В. секретар судового засідання Кравчук О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021р. (ухвалене о 17:04год. у м. Рівному, повний текст складено 19.02.2021р.) у справі №918/1045/20 (суддя Романюк Ю.Г.) за позовом фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни до відповідача Зорянської сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 року №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників сторін: від позивача - Остапенко Д.І. від відповідача - не з`явився; від третьої особи - Кузменюк-Волошина Н.М. ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець Канонік Ганна Іванівна звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Зорянської сільської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628 порушує її права як громадянина через наявність зацікавленості в праві користуватись частиною земельної ділянки, що прилягає до її нерухомого майна. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 у справі №918/1045/20 в задоволенні позову фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни до відповідача Зорянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628, скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що: позивач не довела свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача внаслідок прийняття відповідачем рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628; оспорюване рішення прийнято в межах повноважень та у відповідності до норм законодавства, оскільки у відповідача були відсутні підстави для відмови у затвердженні проекту Землеустрою Петричук О.Р. Тому суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог суд указав, що вони є похідними від первісної - визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628 Також, суд першої інстанції надав оцінку вимозі про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51353055 від 27.02.2020 10:29:30 про речове право оренди земельної ділянки Кадастровий номер: 5624684900:18"027:0467 за ОСОБА_1 та зазначив, що вона заявлена до неналежного відповідача. Розглядаючи спірні правовідносини, суд застосував відповідні положення ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 2, 3, 123, 124, 134, 186, 186-1 Земельного кодексу України. Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулася фізична особа - підприємець Канонік Ганна Іванівна із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021р. по справі №918/1045/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає таке. Господарський суд Рівненської області витратив строк розгляду справи на розгляд клопотання про закриття провадження у справі, позбавивши позивача на реалізацію своїх процесуальних прав - призначення експертизи, допит свідків тощо, що є порушенням принципів змагальності та диспозитивності. Посилається, що при прийнятті рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628 органом місцевого самоврядування було порушено норми ст. 376 ЦК України, оскільки третя особа будуючи майно в 2014 році вийшла за межі своєї ділянки та допустила будівництва на суміжні земельній ділянці, користувачем якої була інша особа, яка лише в 2016 році відмовилася від користування нею та не надавала дозволів Петричук О.Р. на будівництво. Звертаючись з позовом до суду позивач зазначав, що укладеним між відповідачем та третьою особою договором порушуються її права на отримання у оренду земельної ділянки на комерційних засадах. В цьому випадку, для обслуговування 2 кв. м. частини нерухомості надано земельну ділянку, яка у 215 разів перебільшує площу цієї частини. Така диспропорційність також неодноразово розглядалась Верховним Судом. Зокрема в постанові від 22.03.2018 у справі 910/13129/17 Верховний Суд вказав, що земельна ділянка не може бути передана в користування без проведення земельних торгів якщо її площа значно перевищує площу нерухомості. Також сторона позивача наголошувала на підставах правомірного очікування, які виникали двічі, а саме після подання заяви на участь в земельному аукціоні; після певних домовленостей під час розгляду справи 570/3568/18 , які відповідачем та третьою особою були проігноровані. Суд в своєму рішенні фактично розглянув правомірність користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно позивача і дійшов до висновків про відсутність порушеного права позивача. Однак, ні відповідач ні третя особа не заявляли зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним цього договору. Враховуючи, що право оренди за договором оренди землі від 16.05.2005 виникло в 2005 році, а обов`язкова державна реєстрація введена з 01.01.2013, позивач вважає, що речові права користування земельною ділянкою з моменту укладання договору оренди у 2005 році до припинення дії цього договору за згодою сторін у 2019 були дійсними і підстав вимагати їх реєстрації у порядку, встановленому з 01.01.2013 не існувало. Рішенням Зорянської сільської Ради від 02.02.2018 №1062 було відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки ФОП Петричук О.Р. через включення зазначеної ділянки до переліку земельних ділянок, вільних від забудови, призначених до передачі в оренду на конкурентних засадах (аукціонах). Тобто вже тут є підстави вважати, що або включення спірної ділянки до переліку ділянок, вільних від забудови прийнято з суттєвими порушеннями, або нерухоме майно на чужій ділянці з`явилось у протиправний спосіб та має бути знесено. Також, скаржник вважає, що для правильного вирішення цієї справи необхідно призначити судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1. Чи відповідають розроблена технічна документація на земельну ділянку та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2. Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка площа перебуває у користуванні співвласника (співвласників) земельної ділянки?

3. Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів?

4. Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

5. Чи правомірно передано земельну ділянку без проведення земельного аукціону за наявної диспропорційності площі нерухомого майна до площі переданої земельної ділянки? Зазначає, що обґрунтоване клопотання про призначення експертизи скаржник подасть після відкриття апеляційного провадження. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 у справі №918/1045/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого Зорянська сільська рада вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 у справі №918/1045/20 ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим. Зазначає, що скаржник не надала належні, допустимі та достатні докази, на підставі яких можна було б встановити обставини, які входять у предмет доказування у цій справі, в тому числі встановити порушення її прав в контексті заявлених нею позовних вимог до суду про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628 "Про затвердження для ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" та зобов`язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки та скасування запису про земельну ділянку у поземельній книзі. Рішенням Зорянської сільської ради № 1193 від 24.05.2018 було надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років. Підставою для прийняття такого рішення була наявність на такій земельній ділянці площею об`єкту нерухомого майна - будівлі перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 . Вказане рішення Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018 є чинним, позивач не ставить вимоги про його скасування та не доводить перед судом його незаконність. Поряд з цим, в 2018 році ОСОБА_2 зверталася до Рівненського районного суду з позовними вимогами до Зорянської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 24.05.2018 року №1193, однак, у справі №570/3568/18 ОСОБА_2 подала заяву про залишення позову без розгляду, яка була задоволена Рівненським районним судом 14.03.2019, про що було постановлено відповідну ухвалу. Також згідно вказаної ухвали суд скасував заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Рівненського районного суду від 03.12.2018. Вказує, що підстав для не затвердження проекту ОСОБА_1 не було, оскільки було діюче рішення Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018, а також діючий Висновок ГУ Держгеокадастру в Одеській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.05.2019 №8267/82-19, а тому Зорянською сільською радою в межах її повноважень та у відповідності до діючого законодавства було прийнято рішення №1628 від 25.07.2019. Зазначає, що жодних правомірних очікувань у ФОП Канонік Г. І. не могло виникнути, оскільки Зорянська сільська рада не приймала жодного рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди. Відповідач вважає, що ним всі норми законодавства були дотримані, а права позивача не були порушені, а також, що земельна ділянка не могла бути надана позивачу, оскільки на ній знаходиться об`єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . З огляду на викладене, просить залишити апеляційну без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 у справі №918/1045/20 - без змін. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції відзив, відповідно до якого зазначає таке. Зорянська сільська рада 24.05.2018 прийняла рішення №1193 про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років. Підставою для прийняття такого рішення була наявність на даній земельній ділянці площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 об`єкту нерухомого майна - будівлі перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , про що Зорянською сільською радою зазначено у рішенні №1193 від 24.05.2018. Доводи скаржника щодо самочинності належного ОСОБА_1 об`єкта нерухомості є надуманими та спростовуються відомостями з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно, що були долучені позивачем, як додаток до позовної заяви. Рішення Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018 про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років є чинним. Зазначає, що ОСОБА_1 було надано висновок Відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 28.11.2018 за вих. №1147, в якому вказано, що відділ містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації погоджує його та вважає можливим відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку. Відповідно до плану зонування території с. Зоря дана земельна ділянка не має обмежень містобудівного характеру. Посилається на те, що підстав для не затвердження проекту ОСОБА_1 не було, а тому Зорянською сільською радою в межах її повноважень та у відповідності до діючого законодавства було прийнято рішення №1628 від 25.07.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі". Продовжує, що згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Речове право на сусідню земельну ділянку 0.018 га за кадастровим номером 5624684900:18:027:0078, а саме право оренди, у громадянки ОСОБА_2 виникло лише 05.12.2019 (дата державної реєстрації) згідно договору оренди №02/11/19, виданого 19.11.2019 Зорянською сільською радою, в той час коли вона оскаржує рішення, прийняте у липні 2019 року. А тому законних підстав претендувати на вказану земельну ділянку площею 0.0431 га за кадастровим номером 5624684900:18:027:0078 у ОСОБА_2 не існувало та не існує. Земельна ділянка площею 0.0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 не могла та не може бути наданою нікому окрім ОСОБА_1 , оскільки на цій ділянки знаходиться її об`єкт нерухомого майна - будівля перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , про що Зорянською сільською радою зазначено у рішенні №1193 від 24.05.2018. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить залишити апеляційну без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також, позивачем було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, відповідно до якого позивач просить призначити судову земельно-технічну експертизу, поставивши на розгляд експерта питання: чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок право встановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? Проведення експертизи просить доручити ПП "Експерт-Рівне-Консалт" з Асоціації "Експерт-Рівне". Обґрунтовуючи подане клопотання позивач зазначає, що Господарський суд Рівненської області не надав жодної правової оцінки виникнення нерухомого майна на ділянці, яка визнана вільною від забудови, без будь-яких дозволів, що призвело до порушення інтересів позивача. Також, вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц. Тому, позивач вважає, що для правильного вирішення цієї справи необхідно призначити судову земельно-технічну експертизу. Від третьої особи надійшли заперечення проти клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в яких ОСОБА_1 зазначає таке. Позивач всупереч приписам ст. ст. 164, 182, 258 ГПК України відповідне клопотання не було додане ні до позовної заяви, ні до апеляційної скарги, не заявлене у підготовчому засіданні суду першої інстанції. В клопотанні не вказано причин неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, та не наведено поважності причин. У матеріалах справи №918/1045/20 наявні належні допустимі докази фактичного розташування будівель відносно меж земельних ділянок, про що ставить питання позивач у клопотанні на експертизу, і правовстановлюючі документи ОСОБА_1 на будівлю, які є чинними та законними, і вимоги про скасування таки позивач у межах даної справи не ставить. Вказує, що встановлення фактичного розташування будівель відносно меж земельних ділянок не входить до предмету доказування у справі №918/1045/20, відповідно до якої предмет доказування - встановлення законності рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду представник фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни підтримав вказане вище клопотання, просив його задоволити. Представник третьої особи заперечила проти задоволення задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи з підстав, викладених в письмових запереченнях на таке клопотання. Суд апеляційної інстанції ухвалив розглянути вказане клопотання після вивчення та заслуховування доводів та заперечень учасників судового розгляду апеляційної скарги. В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 26.04.2021 та 18.05.2021 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 по справі №918/1045/20 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Представник ОСОБА_1 в судових засіданнях заявила, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги. В судове засідання 18.05.2021 представник Зорянської сільської ради не з`явився. Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштове повідомлення, направлене відповідачу (т. 2, а. с. 70), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача. Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого. Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 16.05.2005 між Зорянською сільською радою та підприємцем Канонік Г.І. було укладено Договір оренди землі від 16.05.2005 строком на 1 рік, який був зареєстрований 18.10.2005 у Рівненській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах". Предметом вказаного договору була земельна ділянка площею 0,018 га, яка знаходиться в с. Зоря, вул. Конституції. Договір укладено на 1 рік. (т. 1, а. с. 128-131). 20.03.2009 між сторонами було укладено Додаткову угода №1 до договору оренди землі від 16.05.2005, якою сторони внесли зміни, зокрема в частині терміну дії договору, та виклали п. 8 Договору в редакції "укладається терміном на п років до 20.03.2014 (т. 1, а. с. 134). Рішенням Зорянської сільської ради від 28.12.2012 №929 ПП Канонік Г.І. надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 0,018 га для будівництва та обслуговування магазину в с. Зоря, вул. Конституції (т. 1, а. с. 86) (позначено №1 на ситуаційній карті-схемі) (т. 1, а. с. 32). На даний час зазначена ділянка перебуває в оренді, яка щорічно подовжується, а на ділянці збудовано нежитлове приміщення магазину, яке на даний час не введено в експлуатацію. Право власності на об`єкт незавершеного будівництва належним чином зареєстровано (т. 1, а. с. 62-64). Вищезазначене нерухоме майно має спільну стіну з нерухомим майном, яке належить ФОП Петричук О.Р. Поряд з зазначеною ділянкою знаходилась вільна ділянка - на карті - схемі №5 площею 0431 га, яка перебувала у користуванні ОСОБА_3 , який добровільно відмовився від оренди (т. 1, а. с 32). Рішенням Зорянської сільської Ради від 02.02.2017 №516 земельну ділянку площею 0,0431 га було включено до переліку земельних ділянок, вільних від забудови, призначених до передачі в оренду на конкурентних засадах (аукціонах) (т. 1, а. с. 15). Рішенням Зорянської сільської Ради від 02.02.2018 №1062 було відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки ФОП Петричук О.Р. через включення зазначеної ділянки до переліку земельних ділянок, вільних від забудови, призначених до передачі в оренду на конкурентних засадах (аукціонах) (т. 1, а. с. 16). Рішенням Зорянської сільської ради № 1193 від 24.05.2018 було надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років для обслуговування "Салону краси" в с. Зоря за рахунок земель комерційного призначення Зорянської сільської ради (т. 1, а. с. 17). Підставою для прийняття такого рішення була наявність на такій земельній ділянці площею об`єкту нерухомого майна - будівлі перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 18-19). Рішенням Зорянської сільської ради від 12.07.2018 №1230 було продовжено договір оренди земельної ділянки від 16.05.2005 площею 0,0180 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0078 для капітального будівництва магазину в с. Зоря строком на 6 років до 2023 року (т. 1, а. с. 135). 03.07.2018 позивач звернулась до Зорянської сільської ради з заявою в порядку, визначеному Закону України "Про звернення громадян" з вимогою надати обґрунтовані правові підстави дій Зорянської сільської Ради по взаємовиключним рішенням (а.с.150), а саме:

1. Рішенням №516 визначено підстави для проведення аукціону. Відповідь на її заяву щодо участі підтверджує організацію передачі права оренди на конкурсних засадах;

2. Рішенням №1062 від 02.02.2018 відмовлено ФОП Петричук О.Р. з тих самих підстав;

3. Рішенням №1193 від 24.05.2018 заяву ФОП Петричук О.Р. задоволено. Як зазначає позивач, жодних повідомлень про скасування рішення №516 від 02.02.2017 року їй не надсилалось, хоча про її зацікавленість в праві на користування цією земельною ділянкою Зорянській сільській раді було відомо з її заяви від 29.11.2017 року. Листом від 09.07.2018 вих.№1205/02-12/18 відповідач повідомив, що при прийнятті вказаних в заяві рішень сесії відбувався розгляд відповідних заяв на постійно діючих депутатських комісіях. За рекомендаціями постійно діючої комісії із питань земельних відносин та соціального розвитку села, згідно чинного законодавства, на сесіях сільської ради рішення приймалися всіма присутніми депутатами сільської ради колегіально (т. 1, а. с. 151). Не погоджуючись із рішенням Зорянської сільської ради № 1193 від 24.05.2018, ОСОБА_2 звернулася із позовною заявою до Рівненського районного суду про визнання такого рішення протиправним та його скасування (т. 1, а. с. 52-56). Ухвалою Рівненського районного суду від 14.03.2019 у справі №570/3568/18 позов ОСОБА_2 до Зорянської сільської ради, третя особа без самостійних вимог ПП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради залишено без розгляду у зв`язку із заявою позивача про залишення позову без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Рівненського районного суду від 03.12.2018, а саме: скасовано заборону відповідачу - Зорянській сільській раді Рівненського району вчиняти певні дії щодо надання спірної земельної ділянки площею 0,0431 га з кадастровим номером 5624684900:18:027:0467; скасовано заборону відповідним органам чи особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки (т. 1, а. с. 141). Рішенням Зорянської сільської ради № 1628 від 25.07.2019 було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років ФОП Петричук Оксані Ростиславівні земельної ділянки для будівництва та обслуговування "будівель торгівлі площею 0,0431 га, кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 в с. Зоря. Надано в оренду на 5 років ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування "будівель торгівлі площею 0,0431 га, кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 в с. Зоря. Встановлено орендну плату в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки (т. 1, а. с. 22). Представник позивача в судових засідання суду апеляційної інстанції пояснював, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було запропоновано вирішити цивільний спір мирним шляхом, який був відображений у переліку дій, які кожна з сторін мала б виконати, у зв`язку з чим ОСОБА_2 було подано до суду заяву про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, однак зі сторони Зорянської сільської ради та ОСОБА_4 з домовленостей не виконано нічого, а навпаки рішенням Зорянської сільської ради від 25.07.2019 спірну земельну ділянку надано в оренду ФОП Петричук О.Р. без пункту про право суборенди частини ділянки. Як зазначає позивач, що на її звернення до сільського голови щодо неправомірності таких дій було отримано рішення від 27.08.2020 №1935, яким вирішено звернутись до ФОП Петричук О.Р. з пропозицією скоротити термін дії договору до 01.01.2021, однак відповіді не отримано. Враховуючи викладене, фізична особа підприємець Канонік Ганна Іванівна звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовом в цій справі. Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування (пункт 10 частини 2 цієї статті). Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Згідно із п. п. "а", "в" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. За приписами ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема щодо організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою. Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Нормами статті 20 Земельного кодексу України врегульовано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. За приписами ч. 4 ст. 123 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Як встановлено судом вище, рішенням Зорянської сільської ради № 1193 від 24.05.2018 було надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0431 га кадастровий номер 5624684900:18:027:0467 на умовах оренди терміном на 5 років для обслуговування "Салону краси" в с. Зоря за рахунок земель комерційного призначення Зорянської сільської ради (т. 1, а. с. 17). Підставою для прийняття такого рішення була наявність на такій земельній ділянці площею об`єкту нерухомого майна - будівлі перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 18-19). ОСОБА_2 , як фізична особа, звернулася в порядку цивільного судочинства до Рівненського районного суду з позовними вимогами до Зорянської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 24.05.2018 №1193, однак в подальшому ОСОБА_2 подала заяву про залишення позову без розгляду, яка була задоволена Рівненським районним судом 14.03.2019, про що було постановлено відповідну ухвалу. Також, вказаною ухвалою суд постановив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Рівненського районного суду від 03.12.2018, а саме: скасувати заборону відповідачу - Зорянській сільській раді Рівненського району вчиняти певні дії щодо надання спірної земельної ділянки площею 0,0431 га з кадастровим номером 5624684900:18:027:0467; скасувати заборону відповідним органам чи особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки. Згідно із ст. 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії. Відтак, рішення Зорянської сільської ради №1193 від 24.05.2018 слугувало підставою для розробки ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0.0431 га. Частиною 2 статті 186-1 Земельного кодексу України врегульовано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури. В матеріалах справи наявна копія листа відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області від 28.11.2018 №1147, у якому вказано: " Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 (п`ять) років загальною площею 0.0431 га гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування "Салону краси") за рахунок земель комерційного та іншого використання в с. Зоря на території Зорянської сільської ради, відділ містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації погоджує його та вважає можливим відведення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку. Відповідно до плану зонування території с. Зоря дана земельна ділянка не має обмежень містобудівного характеру" (т. 1, а. с. 205). Окрім того, проект землеустрою пройшов державну експертизу, про що свідчить висновок ГУ Держгеокадастру в Одеській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.05.2019 №8267/82-19, згідно якого підсумкова оцінка проекту землеустрою: погоджується. Строк дії висновку - необмежений (т. 1, а. с. 206). Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Згідно із ч. 12 ст. 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до ч. 18 ст. 186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами. При цьому, за припасами ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Враховуючи викладені обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своєї позиції суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду про відсутність підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 , а як наслідок те, що оспорюване рішення прийняте Зорянською сільською радою в межах її повноважень та у відповідності до діючого законодавства. При цьому, посилання позивача на норми ст. 376 ЦК України не спростовують висновків викладених вище, виходячи з такого. За приписами ч. ч. 1, 2, 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. В той же час, самовільне будівництво, в цьому випадку не вливає на правомірність прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки відсутні докази щодо заперечення власника чи користувача земельної ділянки щодо такого будівництва та розміщення на земельній ділянці майна третьої особи або, що наявність майна порушило права власника та користувача. Щодо посилання позивача на правомірного очікування, які виникали в неї, суд зазначає, що: - такі очікування могли бути в позивача у випадку відсутності на земельній ділянці майна третьої особи - ОСОБА_1 ; - посилання на правомірні очікування після "певних домовленостей під час розгляду справи 570/3568/18" не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як встановлено вище, позов у вказаній справі був залишений без розгляду на підставі заяви позивача, без встановлених ЦПК України приписів щодо врегулювання спору, наприклад укладання мирової угоди. Також, доводи скаржника щодо непропорційності розміру майна та орендованої земельної ділянки, з посиланням на постанову Верховного Суду від 22.03.2018 у справі 910/13129/17, не може бути покладені в основу вирішення спору, оскільки вказана постанова суду касаційної інстанції не була ухвалена палатою, об`єднаною палатою чи Великою Палатою Верховного Суду. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в цій справі судовими рішеннями було відмовлено в задоволенні позову. Поруч з наведеним, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини, викладені в судовій практиці, на яку посилається сторона позивача не є аналогічними з обставинами цієї справи. Щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки, скасування запису про земельну ділянку у поземельний книзі, закриття поземельної книги та зобов`язання вчинити певні дії, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в їх задоволенні, з тої підстави, що вони є похідними від основної вимоги - визнання протиправним та скасування рішення Зорянської сільської ради від 25.07.2019 №1628. В той же час, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Клеванської селищної ради має бути державний реєстратор Клеванської селищної ради, оскільки державний реєстратор не є учасником правовідносин, що винили на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 826/1906/17. Однак, вищевказані висновки суду не призвели до ухвалення неправильного рішення у відповідній частині, а тому суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду в цій частині залишає без змін. Вивчивши доводи, заперечення та усні пояснення учасників судового розгляду, їх представників, як щодо спірних правовідносин так і з приводу клопотання про призначення у цій справі судової земельно-технічної експертизи, суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказане клопотання, зазначає таке. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. За приписами ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у випадку призначення таких експертиз та отримання відповідних висновків експертів, в матеріалах справи з`являться нові докази. За приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, заявником не заявлялося такого клопотання. При цьому, в апеляційній скарзі скаржник посилається на обмеження судом першої інстанції його процесуальних прав, у зв`язку із розглядом клопотання третьої особи про закриття провадження у справі. Однак, ні в апеляційній скарзі, ні у відповідному клопотанні про призначення експертизи не вказує чому сам позивач не зміг подати відповідне клопотання. Також, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16 за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Окремо, суд зазначає, що призначення експертизи, з переліком питань вказаними позивачем та отримання відповідного висновку не буде підтверджувати чи спростовувати висновки суду першої інстанції у відповідній частині, оскільки обставини находження нерухомого майна підтверджуються матеріалами справи, зокрема Інформацією з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки №230316776 від 29.10.2020, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.05.2019. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання позивача призначення судової земельно-технічної експертизи. Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються встановленими обставинами справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 у справі №918/1045/20 слід залишити без змін, а фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни - без задоволення. Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Канонік Ганни Іванівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2021 р. у справі №918/1045/20 - без змін.

2. Справу № 918/1045/20 надіслати Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "21" травня 2021 р. Головуючий суддя Петухов М.Г. Суддя Мельник О.В. Суддя Маціщук А.В.