Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/5368/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5368/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 21 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 16.07.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинити дії по наданню ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі клопотання ОСОБА_1 від 16.07.2020. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що земельна ділянка, яка вказана в клопотанні позивача не перебуває у комунальній власності підтвердженням чого є лист Капустинської сільської ради №137 від 10.07.2020. Вказує, що рішенням суду у адміністративній справі №560/1970/19 встановлено, що Державний акт на право комунальної власності на землю серії ХМ031 від 28.12.1995 включає землі комунальної, державної і приватної власності. Також встановлено, що земельні ділянки, включені до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ031 від 28.12.1995 не перебувають у колективній власності, так як КСП "ім.1-го Травня" є припиненим. Звертає увагу на те, що у клопотанні позивача від 16.07.2020 зазначена інша земельна ділянка, а не та сама, що в клопотанні від 14.05.2019 (справа №560/1970/19), як зазначає відповідач. Тому твердження відповідача, що питання про правомірність відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, зазначеної у клопотанні позивача від 16.07.2020 вже було предметом судового розгляду не відповідає дійсності. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №031 від 28.12.1995 місце розташування земельної ділянки, яку має намір отримати позивач, знаходиться у межах Державного акту (відноситься до земель колективної власності). У зв`язку з чим, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не наділене повноваженнями приймати рішення щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою від 16.07.2020, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. До заяви додано копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки (зона квартал 6824284200:02:013), посвідчення учасника бойових дій. Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.08.2020 №П-11273/0-1529/0/95-20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Зазначено, що відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до статті 118 ЗК України громадяни зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Зазначена у клопотанні земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у колективній власності, а надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, визначена статтею 118 ЗК України процедура розгляду клопотання не належить до застосування до спірних правовідносин. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно пункту "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до частини 1 статті 35 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення. При цьому, відповідач вправі розпоряджатись земельними ділянками, які належать до державної власності. Згідно із актом на право колективної власності на землю серії ХМ №031 від 28.12.1995, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №31 від 28.12.1995, який виданий колективному сільськогосподарському підприємству імені 1 Травня (с. Капустин Старокостянтинівського району Хмельницької області) та планом зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, земельна ділянка, на яку претендує позивач, розміщена в межах земель, які перебувають у колективній власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "1 Травня" с. Капустин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області. Підстави набуття державою права власності на землю визначені в частині 5 статті 84 ЗК України. Приписами статті 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. Можливість припинення та переходу права колективної власності нерозпайованих земельних ділянок колективної власності колишніх КСП в державну вказаними нормами не встановлений. Статтею 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" №899-IV передбачено випадки, за яких із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються окремі землі. Тобто можливість виключення окремих земель з розподілу передбачена законодавством. Відповідно до пункту 21 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання позивача на те, що земельна ділянка, зазначена у його заяві, не була включена до земель колективної власності під час проведення розпаювання земель колишнього КСП ім.1 Травня с.Капустин Старокостянтинівського району, адже за змістом наведених норм право колективної власності, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним. Щодо посилань позивача на те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у адміністративній справі №560/1945/20 встановлено, що Державний акт на право комунальної власності на землю серії ХМ031 від 28.12.1995 включає землі комунальної, державної і приватної власності, вірно не враховані судом першої інстанції. Так, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Необхідно наголосити на тому, що справа №560/5368/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії не є справою у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини по відношенню до справи №560/1945/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. До того ж, під час розгляду справи №560/1945/20 суд не встановив належність земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Позивач зазначає про видання відповідачем наказів про надання іншим особам дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і також включені до державного акту серії ХМ031 від 28.12.1995. Однак, у таких наказах відсутні посилання на вказаний державний акт. Лист Капустинської сільської ради №137 від 10.07.2020 також не є підтвердженням того, що земельна ділянка (зона квартал 6824284200:02:013) зазначена у заяві позивача, не перебуває у комунальній власності, адже вказаний лист не містить такої інформації. Судом першої інстанції обґрунтовано розцінені як безпідставні посилання позивача на те, що у заяві від 16.07.2020 зазначена інша земельна ділянка ніж в заяві від 14.05.2019 (справа № 560/1970/19), оскільки позивачем до заяв про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 16.07.2020 та від 14.05.2020 додано графічні матеріали (додатки) згідно яких місце розташування земельної ділянки із зазначенням зони кварталу - 6824284200:02:013 в межах Державного акту ХМ 031 від 28.12.1995. З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у колективній власності, у той час як надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а визначена статтею 118 ЗК України процедура розгляду клопотання не застосовується до спірних правовідносин. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.