Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/8111/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 р. Справа № 480/8111/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 16.12.20 по справі № 480/8111/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) з позовом, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оформлене листом від 31.07.2020; - зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 12387 від 28.07.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судовий збір у сумі 840,80 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначила, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції не обрав ефективного способу захисту її порушеного права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії є неефективним та таким, що не відновлює її порушене право. З посиланням на ч. 4 ст. 245 КАС України зазначає, що суд наділений правом зобов`язати відповідача призначити пенсію, що підтверджується правовою позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 у справі № К/800/32729/15, у рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15. За результатами апеляційного розгляду позивачка просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та у цій частині ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.07.2020 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 68). Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області № 12387 від 28.07.2020 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 54 років. Наявний стаж складає 33 роки 4 місяці, пільговий стаж - 21 рік 9 місяців 24 дні (а.с. 70). Не погодившись із таким рішенням, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачці у призначенні пенсії, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 12387 від 28.07.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом, а також рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 за № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), а відтак, позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року, не підлягають задоволенню. При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 12387 від 28.07.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з таких підстав. Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 років 6 місяців - з 1 квітня 1969 по 30 вересня 1969 року. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. Відповідно до вищезазначеної норми, позивач набуде право виходу на пенсію за Списком № 2, за наданими документами, у віці 54 роки 6 місяців. Суд погоджується з висновком відповідача про те, що на момент звернення позивача до Пенсійного фонду вона не досягла віку, передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 (54 роки 6 місяців). Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (а.с. 41). Разом з тим, з копії заяви позивача про призначення пенсії від 21.07.2020 вбачається, що позивач просила призначити їй пенсію за віком без посилання на будь - який нормативний акт (а.с. 68). Рішенням № 12387 від 28.07.2020 ГУ ПФУ в Сумській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV у зв`язку з недосягненням 54 років. При цьому, у даному рішенні відповідачем не надано оцінку наявності права позивача на призначення пенсії за віком за Законом України "Про пенсійне забезпечення". Крім того, варто зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII: визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам". У своєму позові позивач зазначає про можливість застосування до спірних правовідносин приписів ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням абсолютної ідентичності цієї норми приписам ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд зауважує, що відповідачем у оскарженому рішенні не надано оцінку наявності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 та поширення на позивача висновків Конституційного Суду України. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 12387 від 28.07.2020 про відмову в призначенні пенсії позивачці є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що в частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції ані позивачем, ані відповідачем не оскаржувалося. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги позивача в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, на підставі поданої заяви у липні 2020 року, колегія суддів зазначає таке. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. При цьому, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Крім того, у цьому спорі суд не обраховує стаж роботи позивачки, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачці пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивачки загального та спеціального трудового стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу. Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом, а також рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 за № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), а відтак позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року, не підлягають задоволенню. Правову позицію про те, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачці, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515), яка зазначена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Посилання позивачки на правову позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 у справі № К/800/32729/15, у рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правові позиції Верховного Суду, зазначені вище. Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивачки. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі № 480/8111/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін