Постанова 4850 № 200/8079/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2021 року справа №200/8079/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 200/8079/20-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,- В С Т А Н О В И В : Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позивач) звернулося до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення від 26.02.2020 року № UA 700050/2020/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2020 року № UA 700050/2020/00011. Також, просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Азовської митниці Держмитслужби від 26.02.2020 року № UA 700050/2020/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2020 року № UA 700050/2020/00011; стягнуто з Азовської митниці Держмитслужби на користь ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4238,35 грн. (т. 2 а.с. 148-156). 21.10.2020 року до суду надішла заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу (т. 2 а.с. 62-65). Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт вважає, що декларант зобов`язаний доводи та підтверджувати заявлену митну вартість товару та доводити відсутність впливу факту взаємозв`язку на ціну товару, що декларується за основним методом. Також, просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись, що заявлена до стягнення сума є неспівмірною зі складністю справи (т.2 а.с. 159-177). Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач просив розглянути справу у його відсутність. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень, виходячи з наступного. ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 00191158). 01.08.2015 року між Metinvest international SA (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець) укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях (т.1 а.с. 33-43). 04.07.2016 року між вказаними суб`єктами господарювання укладена додаткова угода № 3, стосовно зміни назви Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» та його реквізитів (т. 1 а.с.44-45). Додатковими угодами від 27.12.2016 року № 4, від 02.01.2018 року № 6, від 18.12.2018 року № 8, від 31.12.2019 року № 9 продовжений строк дії контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року до 31.12.2017 року, до 31.12.2018 року, до 31.12.2019 року та до 31.12.2020 року відповідно (т.1 а.с. 46-52). 07.01.2020 року укладена специфікація № 9 до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року між сторонами на постачання товару FeNd(111), FeNb(112) у кількості 500 МТ +/- 10% за ціною 32,89 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010 (т.1 а.с.53-54). Згідно договору доручення від 22.03.2012 року № 089лт/002/2012, з урахуванням додаткових угод, про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між позивачем, як замовником, та ТОВ «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Метінвест-Шиппінг»), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України (т.1 а.с.80-106). Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» подана митна декларація від 28.02.2020 року № UА 700050/2020/001368, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) 13140 кг, ціна товару 433490.2000 євро. (т.1 а.с.107). Також, позивачем з декларацією надані: зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2015 року № 089LS-02/554 з додатковими угодами від 04.07.2016 року № 3, від 27.12.2016 року №4, від 30.12.2019 року № 9; специфікація до зовнішньоекономічного контракту від 07.01.2020 року №9; сертифікати аналізу від 05.02.2020 року б/н; сертифікат аналізу від 07.02.2020 року б/н; пакувальний лист (Packing list) від 05.02.2020 року б/н; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial) від 07.02.2020 року № 124278; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 07.02.2020 року № 2000826; супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) від 07.02.2020 року №20NL00085511DF85D9; декларація про походження товару (Declaration of origin) від 07.02.2020 року № 124278; розрахунок вартості продукту (калькуляція) від 28.01.2020 року б/н фірми «METINVEST INTERNATIONAL SA» (Швейцарія); договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 01.08.2015 року №СВ/МІ-1 між фірмою «СВММ Turope BV» (Нідерланди) та фірмою «METINVEST INTERNATIONAL SA» (Швейцарія); договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 31.03.2016 року №20160331 між фірмою «СВММ Turope BV» (Нідерланди) та фірмою «METINVEST INTERNATIONAL SA» (Швейцарія); специфікація від 07.01.2020 року № 17 до договору (угоди, контракту) із третіми особами від 31.03.2016 року №20160331 між фірмою «СВММ Europe BV» (Нідерланди) та фірмою «METINVEST INTERNATIONAL SA» (Швейцарія); рахунок із третіми особами від 05.02.2020 року № Рахунок № 90024311 фірми «СВММ Turope BV» (Нідерланди) фірмі «METINVEST INTERNATIONAL SA» (Швейцарія); договір про надання послуг митного брокера від 22.03.2012 року №089лт/002/2012; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами, справа № 5154482 (т. 1 а.с. 33-108). За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Азовської митниці Держмитслужби складене повідомлення декларанту від 26.02.2020 року (11:01), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв`язку із чим, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) копію декларації країни відправлення. Також зазначено, що середнє значення 1 кг ніобію 33,8188 EUR згідно відомостей міжнародної консалтингової компанії ASIAN METAL, вище вартості товару, заявленого за даною митною декларацією. Отже для підтвердження заявленої митної вартості товару можуть бути подані інші додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (т.1 а.с.29-30). Згідно повідомлення декларанту від 26.02.2020 року (11:27) митним органом зазначено, що на вимогу митного органу декларантом не надані додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, виготовлені спеціальними експертними організаціями. За результатами опрацювання Протоколу тендерного комітету №89-ФС від 19.12.2019 року встановлено, що даний документ не містить відомостей щодо вартості товару фероніобій, за якою MENINVESTINTERNATIONAL SA здійснює його продаж ПрАТ МК Азовсталь і яка заявлена в декларації. Задекларований товар розглянуто в розрізи товарів, які є об`єктом біржової торгівлі. Зазначено, що в якості джерела використана інформація міжнародної консалтингової організації ASIAN METAL з врахуванням вартості фероніобію, за якими розрахунок митної вартості за поточною партією товару має скласти 477616, 84 євро (т. 1 а.с.31-32). 26.02.2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000007/2 з огляду на неповні відомості про митну вартість товару. Митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Стосовно наданого декларантом Протоколу тендерного комітету від 19.02.2019 року в рішенні зазначено, що він не містить відомостей щодо вартості товару фероніобій, яка заявлена в митній декларації № UА 700050/2020/001368. В якості джерела використана інформація міжнародної консалтингової організації ASIAN METAL, яка здійснює постійний аналіз ринку та цін на метали. З врахуванням вартості фероніобію з 23.12.2019 року по 06.01.2020 року, середнє значення 1 кг ніобію 33,8188 EUR (т. 1 а.с. 23-24). Крім того, зазначено, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, тому неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів. Методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки відсутня інформація для використання цих методів. Обраний метод визначена митної вартості товару - резервний. Крім того в рішенні зазначені джерела інформації: 1.»ASIAN METAL» - розрахунок наведений вище; 2.МД від 19.02.2020 року № UA110150/2020/002625, ціна прийнята митним органом 39,30 USD за 1 кг ніобію, що за курсом НБУ на день подання МД № UА 700050/2020/001368 становить 36,238 EUR за 1 кг ніобію. Згідно з зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати 13180 кг х 36,238 EUR/кг Nb = 477616,84 EUR (т.1 а.с. 23-24). Також, відповідачем виписана картка відмови у митному оформленні товарів № UA700050/2020/00011 у зв`язку з невиконанням вимог ст. 53 Митного кодексу України (т.1 а.с.25-27). Згідно ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 статті 257 Митного кодексу України). За змістом ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Згідно ч. 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно ч.4 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). За змістом ч.5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому, основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 статті 58 Митного кодексу України). Згідно ч. 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.ч. 4, 5 статті 58 Митного кодексу України). Згідно ч. 12-14 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За приписами ч.ч. 18 та 19 статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 статті 54 Митного кодексу України). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 Митного кодексу України). Згідно п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом, перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу. При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу (пункти 3, 4 Розділу 2 Методичних рекомендацій). Згідно п. 3 Розділу 3 Рекомендацій посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Розділом 5 рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Отже, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. В постановах від 15.05.2019 року у справі № 825/1093/16, від 20.09.2019 року у справі № 820/11574/15 Верховний Суд зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Також, Верховний Суд в постанові від 12.03.2019 року у справі № 826/1857/16 зауважив, що позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). У разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Матеріалами справи встановлено, що підставою для направлення позивачу обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів відповідач вичначив наявність взаємозв`язку між продавцем та покупцем, який міг вплинути на заявлену позивачем митну вартість та зазначено про необхідність подання додаткових документів. Зі змістом спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000005/2 від 24.02.2020 року вбачається, що підставою його прийняття стало заявлення неповних відомостей про митну вартість товару. Картка відмови у митному оформленні товарів № UA700050/2020/00009 виписана у зв`язку з невиконанням вимог ст. 53 Митного кодексу України. Саме дані рішення є актами індивідуальної дії, які породжують для суб`єкта господарювання певні правові наслідки і можуть бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві. Тобто це рішення суб`єкта владних повноважень, які в процедурі судового оскарження перевіряються судом на дотримання вимог ст. 55 Митного кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Прийняті відповідачем рішення не відповідають обов`язковому принципу, закріпленому в цих нормах, оскільки в рішеннях відсутнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Посилання у рішенні про коригування митної вартості на неповні відомості про митну вартість товару і невиконанням вимог ст. 53 Митного кодексу України у картці відмови не може бути визнано обґрунтованим, оскільки не є зрозумілим, які саме відомості є неповними. Вивченням первинних документів, колегія суддів дішла висновку про відсутність перешкод для визначення митної вартості товару за зазначеною позивачем ціною. А якщо такі були, вони мали бути визначені митним органом в прийнятих рішеннях та обґрунтовані належними доказами. Крім того, є необґрунтованим довід відповідача, що продавець та покупець оцінюваного товару є пов`язаними особами, оскільки дана обставина не покладена в обґрунтування прийнятих відповідачем рішень. При цьому, мотивуючи законність прийнятих рішень, суб`єкт владних повноважень може виходити лише з тих підстав, які були ним зазначені в цих рішеннях. Про вплив існуючого взаємозв`язку між продавцем та покупцем на задекларовану декларантом митну вартість зазначено відповідачем лише в повідомленні митного органу. Згідно ч. 1, 18 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, не застосовується у разі, зокрема, якщо зв`язок між покупцем та продавцем вплинув на ціну товарів. При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з операцій, що зазначені в п. 18 ст. 58 Митного кодексу України. Згідно положень Митного кодексу України декларант під час митного оформлення має підтвердити митну вартість та обґрунтованість обрання методу її визначення, а митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, втім наведені повноваження здійснюються митним органом у спосіб, визначений законом. За змістом п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган наділений правом запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості у випадках, встановлених цим Кодексом. За приписами ч.ч. 3, 4 статті 53 Митного кодексу України передумовою виникнення в митного органу права витребувати додаткові документи під час перевірки правильності визначення декларантом позивача митної вартості є: наявність розбіжностей що мають вплив на правильність визначення митної вартості, в доданих до декларації документах, ознаки їх підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; наявність в митного органу обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Верховний Суд у постановах від 15.05.2019 року у справі № 825/1093/16, від 20.09.2019 року у справі № 820/11574/15 зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, в постанові від 12.03.2019 року у справі № 826/1857/16 Верховний Суд зазначив, що позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). У разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Колегія суддів вважає, що з документів, наданих позивачем відповідачу до митної декларації від 26.02.2020 року № UА 700050/2020/001368, не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ознак підробки, що б могли надати митному органу підстави висновку про невірне визначення позивачем митної вартості. В спірному рішенні відповідача не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості. Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДФС № 689 від 11.09.2015 року передбачено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів. Наведені Методичні рекомендації передбачають можливість використання під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків таких джерел інформації як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Проте, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною вищою ніж заявлена митна вартість не є безумовною підставою визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може бути безумовною підставою відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Відповідач під час митних процедур вимагав від позивача на підставі ст. 53 Митого кодексу України надати додаткові документи. При цьому, частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Крім того, у разі витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості на підставі ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника та яким чином зв`язок між продавцем та покупцем вплинув на вартість пред`явленого до митного оформлення товару. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Таким чином, відповідачем не доведено та не надано відповідних доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації або на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що в свою чергу свідчить про недоведення відповідачем підстав незастосування основного методу визначення митної вартості. При визначені митної вартості товару митним органом не обґрунтоване використання другорядного (резервного) методу визначення митної вартості. В рішенні про коригування митної вартості зазначено, що в якості джерела використана інформація міжнародної консалтингової організації «ASIAN METAL», яка здійснює постійний аналіз ринку та цін на метали. З врахуванням вартості фероніобію з 23.12.2019 року по 06.01.2020 року, середнє значення 1 кг ніобію 33,8188 EUR. Також, джерелом інформації визначено МД від 19.02.2020 року № UA110150/2020/002625 - ціна прийнята митним органом 39,30 USD за 1 кг ніобію, що за курсом НБУ становить 34,9769 EUR за 1 кг ніобію. Отже, при визначенні митної вартості товару позивача митний орган застосував інформацію з МД від 19.02.2020 року № UA110150/2020/002625, оскільки саме за ціною 34,9769 EUR за 1 кг ніобію обрахована поточна партія товару позивача. Зі змісту спірних рішень не зрозуміло чому відповідачем застосована данна ціна товару до партії позивача, якщо цей товар не є ідентичним або аналогічним. При цьому, якщо цей товар є ідентичним або аналогічним (що викликає сумніви, оскільки вище в цьому рішенні відповідач наголосив на відсутності в нього інформації по ідентичним та аналогічним товарам) безпідставним є застосування резервного методу визначення митної вартості. Листом Азовської митниці від 13.05.2020 року декларант повідомлен, що за МД від 19.02.2020 року № UA110150/2020/002625 здійснене митне оформлення товару фероніобій з вмістом чистого ніобію у сплаві 67,52%, виробник невизначений, країна походження Бразилія, вага товару 2000 кг. (т. 1 а.с. 119-124). Крім того, за наявності в спірному рішенні двох джерел інформації щодо митної вартості, відповідач не обґрунтував, з яких підстав вартість обрахована виходячи з ціни, визначеної в МД від 19.02.2020 року № UA110150/2020/002625, а не з сайту «ASIAN METAL». Таким чином, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Щодо витрат на правничу допомогу. Пзивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 4238,35 грн. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17. Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Згідно ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем наданий: договір про надання юридичних послуг від 29.03.2018 року № 180329/АЗСТ, додаткова угода до договору про надання юридичних послуг від 07.08.2020 року № 191, розрахунок розміру винагороди за договором № 180329/АЗСТ від 12.10.2020 року, акт приймання-передачі наданих послу за додатковою угодою від 12.10.2020 року № 1, рахунок на оплату від 12.10.2020 року № 722, платіжне доручення від 20.10.2020 року (т. 1 а.с. 140-142, т. 2 а.с. 65-72). З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4238,35 грн., оскільки заявлена сума є обгрунтованою та співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 200/8079/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - залишити без змін. Повний текст постанови складений 19 травня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв Г.М. Міронова