Постанова Київський апеляційний суд № 755/1694/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року м. Київ справа №755/1694/18 провадження №22-ц/824/888/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівМузичко С.Г., Нежури В.А., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року /суддя Савлук Т.В./ у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як правонаступників ОСОБА_6 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмила Петрівна про накладення стягнення на майно, яке передано спадкоємцям у натурі, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про накладення стягнення на майно, яке передано спадкоємцям у натурі. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. /а.с. 122-133/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог, посилався на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що спадщина ОСОБА_7 не була передана спадкоємцям в натурі, оскільки свідоцтва на спадщину їм не видавалися. Спадкодавець - ОСОБА_7 не залишила заповіту на випадок своєї смерті, а відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 реалізували своє право на спадкування за законом. Апелянт посилається на ч. 1 ст. 1267 ЦК України, щодо якої розміри часток спадкоємців при спадкуванні за законом є рівними. Зважаючи на те, що в матеріалах спадкової справи та в матеріалах даної справи відсутні угоди про перерозподіл спадщини між спадкоємцями, кожний зі спадкоємців має рівну частку в кожному об`єкті власності, які входять до складу спадщини. Не погоджується з висновком суду, щодо неправильного та неефективного обрання способу захисту позивачем, оскільки ефективним способом захисту порушеного права позивача є звернення з позовом про стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості прийнятої спадщини. Наполягав, що право вибору захисту порушеного права, яке держава зобов`язана гарантувати особі в силу ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст.2 ЦПК України, належить особі, яка вважає свої права порушеними та відповідно на власний розсуд з урахуванням специфіки спору та правовідносин. Рішення у справі вже переглядалось судом апеляційної інстанції, постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 . В рахунок погашення боргу спадкодавця ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перед кредитором ОСОБА_2 у розмірі 6 547 500 грн накладено стягнення на користь ОСОБА_2 на передане в натурі спадкоємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_6 спадкове майно пропорційно до їх часток, в межах його вартості: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,19 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 322148701:01:039:0164, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; вантажний фургон малотоннажний - В «Renault Kangoo», 2007 року випуску; вантажний фургон малотоннажний - В «Citroen Berlingo», 2004 року випуску. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційним судом наголошено на тому, що надіслана судом апеляційної інстанції кореспонденція засобами поштового зв`язку, адресована ОСОБА_6 повернулась до суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання», тобто фіксація отримання відповідачем кореспонденції відсутня (а. с. 13, 14 т. 3). Водночас, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128, 372 ЦПК України. Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, розглянувши справу за відсутності відповідача, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки його у судове засідання не з`ясував, чим порушив його конституційне право на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази та навести міркування з приводу позовної заяви та апеляційної скарги, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд. Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції вдруге, судом апеляційної інстанції залучено до справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як правонаступників ОСОБА_6 . В судове засідання представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 не з`явилась, звернулась з заявою про відкладення розгляду справи з огляду на те, що буде зайнята у розгляді справи у Хмельницькому апеляційному суді. Дослідивши доводи заяви, колегія суддів вказує на те, що розгляд даної справи призначено раніше, аніж направлено судову повістку Хмельницьким апеляційним судом, крім того, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 брала участь у розгляді справи та не була позбавлена можливості доведення до апеляційного суду своєї позиції у справі. Відповідач ОСОБА_4 неодноразово викликалась в судове засідання, судові повістки не отримує, також на її адресу направлено телеграму, яка також залишилась без вручення. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що 17 жовтня 2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, оформлений розпискою, за умовами якого ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 2 820 000грн, що на дату укладання договору позики еквівалентно 250 000 доларів США, та зобов`язувалась повернути кошти до 01 серпня 2015 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця є її донька ОСОБА_9 та чоловік ОСОБА_6 07 квітня 2016 року ОСОБА_3 , а 12 квітня 2016 року ОСОБА_6 звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Л. П. з заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7 29 липня 2016 року ОСОБА_2 направив приватному нотаріусу нотаріально посвідчену вимогу (претензію) до спадкоємців ОСОБА_7 : ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , за договором позики від 17 жовтня 2014 року в національній валюті України - гривні, розмір якої еквівалентний 250 000 доларів США у відповідності до курсу НБУ. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Л. П. 29 липня та 05 жовтня 2016 року, направляла на адресу спадкоємців повідомлення про надходження претензії кредитора ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, апеляційним судом залучено правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також встановлено, що згідно з матеріалами спадкової справи за життя ОСОБА_7 належало на праві власності наступне майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 ; двокімнатна квартира АДРЕСА_2 ; 1/2 однокімнатної квартири АДРЕСА_3 ; земельна ділянка площею 0,19 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 322148701:01:039:0164, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; вантажний фургон малотоннажний - В «Renault Kangoo», 2007 року випуску; вантажний фургон малотоннажний - В «Citroen Berlingo», 2004 року випуску. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався нормами абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України якою визначений спеціальний спосіб захисту, що заявляється кредитором спадкодавця до спадкоємців у разі відмови останніх від одноразового платежу, згідно якого - суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач, з посиланням на положення статті 1282 ЦК України, просив суд в рахунок погашення боргу спадкодавця ОСОБА_7 перед кредитором ОСОБА_2 у розмірі 7175000,00грн. накласти стягнення на користь ОСОБА_2 на передане в натурі спадкоємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_6 спадкове майно пропорційно їх часткам, в межах його вартості. Разом з тим, свідоцтва про право на спадщину щодо успадкованого відповідачами після померлої ОСОБА_7 майна, приватним нотаріусом не видані. Виходячи з наведеного, відсутні підстави вважати, що спадщина від померлої ОСОБА_7 передана відповідачам в натурі. При цьому, судом першої інстанції враховано, що відсутність у спадкоємців свідоцтв про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора, однак виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, обраний позивачем спеціальний спосіб захисту є неефективним. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. З роз`яснень, викладених у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, вбачається, якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Отже, в даному випадку єдиним належним та ефективним способом захисту є звернення позивача з позовом про стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості прийнятої спадщини, що буде справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора, а також не викличе сумнівів на необхідності додаткових роз`яснень при примусовому виконанні. Доводи апеляційної скарги про те, що за ч. 1 ст. 1267 ЦК України, розміри часток спадкоємців при спадкуванні за законом є рівними, колегією не приймаються до уваги з огляду на те, що розмір часток у праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , на момент звернення з позовом не був визначений. Водночас, в ході перегляду в апеляційній і касаційних інстанціях даної справи, Голосіївським районним судом м. Києва 29.03.2019 р. ухвалено рішення за яким визначено, що частка померлої ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , становила 1/2. Касаційною інстанцією рішення в цій частині залишено без змін. Звертаючись з позовом про накладення стягнення на спадкове майно, позивач не врахував ані того, що ОСОБА_7 на праві власності належала не вся квартира у АДРЕСА_3 , а 1/2 її частина , також не врахував, що ОСОБА_6 як інвалід 2 групи та пенсіонер мав право на обов`язкову частку у спадщині, на яку не може бути накладено стягнення. Граничний розмір вимог кредитора, які зобов`язаний задовольнити кожний зі спадкоємців, дорівнює вартості майна, одержаного кожним в порядку спадкування. Зобов`язання спадкоємців перед кредиторами спадкодавці не можуть вважатись солідарними. Спадкоємець, який виконав зобов`язання перед кредиторами спадкодавця в межах своєї частки, не несе обов`язків перед кредиторами у разі, якщо інші спадкоємці не виконали у своїй частці зобов`язання перед кредиторами спадкодавця. На спадкодавця покладається обов`язок виконати зобов`язання перед кредитором спадкодавця шляхом одноразового платежу. У разі відмови спадкоємця здійснити одноразовий платіж на користь кредитора, кредитор вправі стягнути відповідну грошову суму, звернувшись з позовом до суду. Суд за наявності підстави задовольняє позов, а питання про те, на яке майно звертається стягнення, вирішується в порядку виконання рішення відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином, звернення стягнення на майно, розміри часток якого не визначені, в рахунок погашення боргу спадкодавця є передчасним. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року - залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: