Ухвала КАС ВС № 460/4474/19

УХВАЛА 20 травня 2021 року Київ справа №460/4474/19 адміністративне провадження №К/9901/12037/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №460/4474/19 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 04.08.2017 року №397 "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військ оперативного командування Захід", в частині встановлення 30 липня 2017 року, як кінцевої дати періоду виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення за липень 2017 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, відмовлено позивачу у задоволенні позову. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року касаційну скаргу позивача залишено без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1536 грн 80 коп. 30 квітня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено документ про сплату судового збору. Таким чином, скаржником виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із наступного. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року відкрито провадження у справі №460/4474/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Скаржником при поданні касаційної скарги зазначено, що вона подана на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а саме - стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами по різному трактуються одні і ті ж самі правовідносини щодо не визначення службового становища військовослужбовця після завершення організаційних заходів. На підтвердження зазначає рішення у справі №826/1262/16, в якому суд вважає, що не визначення службового становища військовослужбовця після завершення організаційних заходів є протиправним, та протилежне рішення у даній справі, де суд вважає що не визначення службового становища військовослужбовця після завершення організаційних заходів є законним та обгрунтованим, та фактичним звільненням з посади, що на думку скаржника є подвійними стандартами, та підставою для відкриття касаційного провадження. Також посилається на ухвали Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №140/3098/19 та від 10.03.2021 року у справі №460/4192/20, якими відкрито касаційне провадження з підстав, що існують протилежні за змістом рішення апеляційних судів у одних і тих самих правовідносинах. Разом з тим, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у справах №460/3502/19, №460/4474/19 суди встановили, що щомісячна додаткова грошова винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення в розумінні Інструкції №260, однак між цими ж сторонами у справі №460/3528/20, та у справі №460/4193/20 встановлено, що щомісячна додаткова грошова винагорода є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення в розумінні Інструкції №260, що є підставою для відкриття касаційного провадження, про що свідчить також ухвала Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №140/3098/19. Також скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для позивача, оскільки без жодного порушення позбавлений частини суми довічної пенсії, яка є єдиним джерелом доходу багатодітної сім`ї. Таким чином, наявні підстави, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження. Разом з тим, у касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник наводить пункт 1частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, у зв`язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права щодо відсутності фактичного звільнення позивача, (розпорядження), всупереч правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №826/2068/16, від 23.01.2019 року у справі №817/1171/16, у постанові Вищого адміністративного суду України від 24.04.2012 року №К/9991/47662/11. Проаналізувавши доводи скаржника, суд приходить до висновку про відсутність підстави для відкриття касаційного провадження у цій частині у силу положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не зазначено норму права, яка застосована судом без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №826/2068/16, від 23.01.2019 року у справі №817/1171/16, а посилання скаржника на постанову Вищого адміністративного суду України є безпідставними, оскільки згідно пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження є застосування судом норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду. Також скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, у зв`язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, щодо незастосування вимог ст.49-2 КЗпП України, всупереч правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі №487/2191/17, від 24.07.2020 року у справі №816/654/17. Разом з тим, скаржником зазначено, що судами не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №569/19058/17, якою встановлено, що щомісячна додаткова грошова винагорода, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення у відповідності до пункту 5 Інструкції №550. Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, щодо не встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, всупереч правовим висновкам викладеним у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №822/94/16. Суд відхиляє дане посилання позивача, оскільки ним не зазначено конкретну норму права, та не зазначено конкретний підпункт частини 2 чи 3 статті 353 КАС України. Також, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Проаналізувавши вказані скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме - незастосування вимог ст.49-2 КЗпП України, всупереч правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі №487/2191/17, від 24.07.2020 року у справі №816/654/17 та неврахування висновків суду, викладених у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №569/19058/17 щодо встановлення щомісячної додаткової грошової винагороди. Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, - УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №460/4474/19. Витребувати із Рівненського окружного адміністративного суду справу №460/4474/19. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. В. Кашпур Н. В. Шевцова