Постанова 4855 № 756/1453/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 756/1453/21 Головуючий у 1 інстанції: Андрейчук Т.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Кобаля М.І. Коротких А.Ю. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила скасувати постанову серія ЕАН № 3603038 від 26.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року повернуто позовну заяву. Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, при цьому, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що нею було виконано всі недоліки, вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не були виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В силу пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Матеріали справи свідчать, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху. У зазначеній ухвалі суду запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зокрема, шляхом: визначення кола відповідачів у справі; визначення змісту позовних вимог; надання копії письмових доказів, засвідчених належним чином; зазначення посилання на відповідні письмові докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Із вищезазначеного вбачається, що однією з підстав для залишення позовної заяви без руху стало необхідність вказати ОСОБА_1 , коли нею була отримана оскаржувана постанова та послатися на відповідні письмові докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем - ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року повернуто позовну заяву. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що у новій редакції позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26 грудня 2020 року серії ЕАН № 3603038 позивач не наводить обставин, які унеможливили подання нею позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії оскаржуваної постанови, тобто, у період з 13 січня 2021 року до 22 січня 2021 року. Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а заява, подана ОСОБА_1 , взагалі не містить обґрунтуваннях причин пропуску такого строку. Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). З вищевказаного вбачається, що приписами КАС України встановлено спеціальний десятиденний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося апелянтом, з долученої до позовної заяви роздруківки щодо відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта" вбачається, що копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26 грудня 2020 року серії ЕАН № 3603038 ОСОБА_1 отримала 12 січня 2021 року. У відповідності до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Приписами ч.ч. 2-6 КАС України передбачено, що строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Оскільки, перебіг десятиденного строку для звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26 грудня 2020 року серії ЕАН № 3603038 розпочався з 13 січня 2021 року - останнім днем для такого звернення було 22 січня 2021 року. Матеріали справи свідчать, що із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції 01 лютого 2021 року, тобто, з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 286 КАС України. За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Колегія суддів наголошує на тому, що ні в уточненій позовній заяві, ні в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказала поважності причин пропуску строку звернення до суду та не надала будь-яких доказів на їх підтвердження. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому, числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Враховуючи вищезазначене, оскільки, позивачем не було виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, зокрема, в частині обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно позовну заяву повернуто позивачу. Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 286, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Кобаль М.І. Коротких А.Ю.