Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/13052/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13052/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (далі - позивач або ТОВ «НВП «Світло») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - відповідач або ГУ ДФС в м. Києві), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2019 № 319/26-15-12-02-19 про виключення ТОВ «НВП «Світло» з реєстру платників єдиного податку; - зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві відновити статус ТОВ «НВП «Світло» як платника податку на спрощеній системі оподаткування третьої групи за ставкою 3% з 01.04.2019 та внести до реєстру платників податків єдиного податку відомості про ТОВ «НВП «Світло» як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 3%. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення від 29.03.2019 № 319/26-15-12-02-19 про виключення ТОВ «НВП «Світло» з реєстру платників єдиного податку було прийнято відповідачем за результатами камеральної перевірки, якою встановлено наявність у товариства заборгованості 22,56 грн. з податку на нерухоме майно, що є пенею, визначеною за несвоєчасну сплату відповідних зобов`язань. Однак, позивач вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем з порушенням процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку та за відсутності відповідних правових підстав, а саме наявності податкового боргу у платника протягом двох послідовних кварталів поспіль станом на кожне перше число місяця. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати його через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, адже у випадку наявності податкового боргу, проведення документальної перевірки для прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку законодавством не передбачено. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а дії відповідача при прийнятті спірного рішення та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку вчинені з порушенням, передбаченого ПК України порядку. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «НВП «Світло» зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві та до прийняття оскаржуваного рішення було зареєстровано як платник єдиного податку. 28.01.2019 року відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «НВП «Світло» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб, за результатами якої складено акт від 28.01.2019 № 264/26-15-12-04-19/3594342. В акті перевірки зазначено, що контролюючим органом установлено порушення позивачем строків сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з єдиного податку юридичних осіб, а саме несплата пені в розмірі 22,56 грн. за порушення строку виконання зобов`язань з податку на нерухоме майно. 29.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 319/26-15-12-02-19 про виключення ТОВ «НВП «Світло» з реєстру платників єдиного податку, в якому підставою для анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку зазначено наявність у нього податкового боргу з податку на нерухоме майно в сумі 22,56 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Вказане рішення отримано позивачем 09.04.2019. Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що спірне рішення є неправомірним. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до вимог пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. Пунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки в разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Відповідно до вимог пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу). Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 822/1807/19. Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 28.01.2019 № 264/26-15-12-04-19/3594342, на підставі якого відповідачем прийнято спірне рішення від 29.03.2019 № 319/26-15-12-02-19 про виключення ТОВ «НВП «Світло» з реєстру платників єдиного податку, відсутні відомості щодо встановлення контролюючим органом факту наявності позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Апелянт зазначає, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не з акту перевірки. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд при розгляді аналогічних та подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. При цьому колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позиції суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено « 20» травня 2021 року.