LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/6303/20

від 19.05.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6303/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В.,Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської районної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської районної ради Чернігівської області про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської районної ради Чернігівської області про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі навчального закладу за адресою: вул. Миру, 32, с. Миколаївка, Менський район, Чернігівська область. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права. Апелянт зазначив, що станом на час постановлення оскаржуваного рішення ним усунуто частину порушень. Крім того, директором школи з Березнянською селищною радою узгоджений план заходів щодо виконання усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Менського РВ Управління ДСНС України у Чернігівській області проведено позапланову перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: вул. Миру, 32, с. Миколаївка, Менський район, Чернігівська область. За результатами вказаного позапланового заходу було складено Акт від 16.10.2020 №165, в якому зафіксовано наступні порушення: - не проведено обробку дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні; - будівлю не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні; - в будівлі вихід на горище виконано не через протипожежний люк з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні; - в будівлі з`єднання відгалужень та окінцювань жил проводів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні; - в будівлі на першому поверсі приміщення електрощитової не відокремлено від інших за призначенням приміщень навчального закладу протипожежними дверима 1-го типу вогнестійкості, чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні; - будівлю не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3 таблиці А. 1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; - будівлю не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 5.1 таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту"; - в будівлі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, чим порушено підпункт 2 п. 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; - пожежний щит на території об`єкта не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння та вогнегасниками згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гак- 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., чим порушено п. 3.11 глави З розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; - в будівлі у приміщеннях кухні електричні розетки та вимикачі встановлені на горючих основах, чим порушено п. 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні; - не проведено замір опору ізоляції освітлювальної електричної мережі, чим порушено п. 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Позивач, встановивши, що заклад функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування. З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами. Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України). Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Як було зазначено вище по тексту, під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Миколаївським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської районної ради Чернігівської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 11 порушень вимог законодавства. У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що станом на час постановлення оскаржуваного рішення ним усунуто частину порушень, а саме: проведено розчищення виходу на горище будівлі загальноосвітньої школи через протипожежний люк з нормованим класом вогнестійкості; на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку вказано літерний індекс «ПК», порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; пожежний щит, на території загальноосвітньої школи був укомплектований первинними засобами пожежогасіння та вогнегасниками згідно норм належності, а саме: вогнегасники- 3 штуки, ящик з піском- 1 штука, покривало з негорючого теплоізольованого матеріалу- 1 штука, гаки - 3 штуки, лопати - 2 штуки, ломи - 2 штуки, сокири - 2 штуки; електричні розетки та вимикачі у приміщеннях кухні школи влаштовано на негорючій основі, з підкладанням під них шару негорючого матеріалу з виступанням за габарити пристрою на 0,01 м; для будівлі складського призначення було визначено категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони; фасад будівлі школи забезпечений адресним вказівником. Крім того, директором школи з Березнянською селищною радою узгоджений план заходів щодо виконання усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Проте колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей. Колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Таким чином, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору. Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей (дітей) у випадку виникнення пожежі. З характеру порушень, встановлених актом перевірки та які не усунуті на час розгляду справи, останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і як наслідок можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано наявність порушень, що встановлені в акті перевірки, не надано доказів їх усунення у повному обсязі. Вказані в акті перевірки порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі відповідача, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людей, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель. З огляду на зазначене, враховуючи, що кожне із виявлених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, доводи апелянта про неспівмірність обраного заходу реагування є безпідставними. Крім того, колегія суддів зазначає, що зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відновлення експлуатації будівлі після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"). Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18). В даному випадку, відповідачем не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів звернення до позивача із повідомленням про усунення ним усіх порушень. Відтак, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16.10.2020 №165, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, доводи відповідача про те, що ним було усунуто частину виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської районної ради Чернігівської області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов А.Ю. Коротких

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»