Постанова 4855 № 640/29861/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29861/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Ключковича В.Ю., Кобаля М.І. За участю секретаря: Руденко Д.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про застосування заходів реагування,- У С Т А Н О В И В: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання АТ "Українська залізниця" відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: вул. Лисенка, 6 у Шевченківському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час здійснення перевірки відповідача встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення АТ "Українська залізниця", експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. 14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022. 06.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Застосовано захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40081221, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гейдройця, 5), розташованих за адресою: вул. Лисенка, 6 у Шевченківському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.07.2021 №887. В іншій частині в позові відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що АТ "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081221, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гейдройця, 5) зареєстровано як юридична особа 21.10.2015, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.07.2021 по 16.07.2021 ГУ ДСНС у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки АТ "Українська залізниця" Регіональна філія "Південно-Західна Залізниця" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, за результатами якого складено відповідний акт від 16.07.2021 №887. Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки виявлено 37 порушень АТ "Українська залізниця" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: 1) пункт 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - шляхи евакуації по коридорах будівлі (головний корпус, малий флігель) захаращені меблями, обладнанням тощо; 2) пункт 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - шляхи евакуації з приміщень 1-го та цокольного поверху (головний корпус) та 1-го поверху (малий флігель) влаштовано турнікети; 3) пункт 2.27 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - двері на шляхах евакуації (з сходової клітки №3 цокольний поверх та з коридору 1-го поверху на сходову клітку №3) відчиняються не у напрямку виходу людей); 4) пункт 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - на підлозі з коридору 3-го поверху на сходову клітку №3 (головний корпус) влаштовано перепад висоти, виступ; 5) пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - у віконних прорізах сходових кліток №№2, 3 головного корпусу не влаштовані створи або фрамуги, що відчиняються, площею не менше 1,2 м2 на кожному поверсі, які обладнуються пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів (порушення ДБН В.2.2-9); 6) пункт 2.30 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - на сходовій клітині №2 головного корпусу прилади опалення, що виступають за площину стін встановлені на висоті менше 2,2 м від сходових площадок; 7) пункт 2.23 розділу IIІ, пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - коридор (2 поверх флігель головного корпусу), який не має природного освітлення, не обладнано системою проти димного захисту; 8) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - двері з кабінетів (юридична служба флігель головного корпусу 2-поверх) відчиняються в бік коридору, чим зменшено нормовану ширину евакуаційних шляхів по коридору (не менше 1 м); 9) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - з 3-го поверху (малий флігель) відсутній другий евакуаційний вихід; 10) пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - двері на сходові клітки для відділення коридорів від поверхів, не виконані суцільними або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями самозачинення (головний корпус, флігель головного корпусу, малий флігель); 11) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - складські (підсобні), технічні приміщення (електрощитові, вентиляційні, серверні тощо) не відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу; 12) пункти 2.3, 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - двері, що ведуть на горище (головний корпус) та люк (флігель головного корпусу) не виконано протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30; 13) пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки - на шляхах евакуації 1-го поверху (флігель головного корпусу) влаштована вбудована електрощитова; 14) пункт 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 15) пункт 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 16) пункт 1.8 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається використання тимчасових дільниць електромережі; 17) пункт 2.31 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей; 18) пункт 2.26 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів не забезпеченні автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів; 19) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - не всі евакуаційні виходи з коридорів на сходові клітки не обладнано світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; 20) пункт 2.32 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - існуючі світлові покажчики «ВИХІД» знаходяться в несправному стані; 21) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - приміщення (служба капітальних вкладень) не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією; 22) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - серверну не обладнано автоматичною системою пожежогасіння; 23) пункти 1.1, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України - не надано акт технічного обстеження систем протипожежного захисту (СПЗ) та функціонально пов`язаних з СПЗ інженерних систем та технологічного обладнання (ІСтаТО) відповідно до ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності; 24) пункт 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України - ручні пожежні сповіщувачі пожежної сигналізації не опломбовані; 25) пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - сигнал від приймально-контрольно приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт цілодобового пожежного спостереження; 26) пункт 2.2 розділу ІІІ, пункти 1.1, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України - системи протипожежного захисту експлуатуються з несправностями, керівником об`єкту не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування; 27) пункт 2.2 п/п 6 розділу V Правил пожежної безпеки України - шафи пожежних кран-комплектів не мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання; 28) пункт 2.2 п/п 8 розділу V Правил пожежної безпеки України - на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 29) пункт 2.2 п/п 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - всі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля; 30) пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ, пункти 1.2, 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - внутрішній протипожежний водопровід не забезпечує подачу води на пожежогасіння в кожну точку найвіддаленіших приміщень з розрахунку 2 струменя з мінімальною витратою води 2,5 л/с; 31) пункти 16, 20 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - посадові особи та особи, відповідальні за протипожежний стан, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»; 32) пункт 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не розроблені та не вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (флігель головного корпусу, малий флігель); 33) стаття 20 пункт 3 частина перша Кодексу цивільного захисту України (далі також - КЦЗ України) - не обладнані сучасні куточки цивільного захисту населення; 34) стаття 20 пункт 8 частина перша КЦЗУ - не проведено навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; 35) пункт 2.7 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - наказом не призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву; 36) пункт 2.8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву не менше одного разу на рік комісією, за результатами якої складається акт перевірки; 37) пункт 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки автотранспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі; порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, порядок відключення вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. На переконання позивача, всі зазначені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V). Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Абзацом третім частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. З вищезначених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Як убачається із матеріалів справи, відповідно до акту від 16.07.2021 №887 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві встановлено 37 окремих порушень Акціонерним товариством "Українська залізниця" вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Так, на підтвердження усунення порушень пунктів №№1, 2, 4, 6, 10, 11, 15, 17-22, 24-29, 32 відповідач надано до суду першої інстанції, роздруковані фотографії, на яких зображені коридори, стіни, підлога, двері, сходові клітки, турнікети, електрощитки та інші елементи. Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, надані фотографії в якості допустимих доказів усунення відповідачем виявлених порушень не можуть бути прийняті, оскільки з них неможливо зробити висновок щодо дати їх створення, ідентифікувати зображені об`єкти та місця їх розташування та, відповідно, зв`язок цих світлин з обставинами даної справи. Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 74 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, відповідач не довів усунення ним порушень, зафіксованих в акті перевірки за №№1, 2, 4, 6, 10, 11, 15, 17-22, 24-29,

32. В частині порушень під №№3, 7, 8 відповідач зазначає про перенесення робіт по усуненню таких порушень у зв`язку із воєнним станом. Разом з тим, відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливість усунення виявлених порушень і такі обставини, навіть при наявності, не відміняють виявлені порушення та не звільняють АТ «Українська залізниця» від обов`язку їх усунути. При цьому, і в апеляційній скарзі апелянт також посилається на воєнний стан, проте не надає жодних доказів та обґрунтувань в цій частині. Що стосується пунктів №№5, 9 виявлених порушень, то відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі зазначає про неможливість виконання робіт, у зв`язку з тим, що об`єкт АТ "Українська залізниця" є будівлею зі статусом «Пам`ятка історії», що унеможливлює здійснення конструктивних змін споруди без відповідних дозволів та проведення комплексних експертиз, на підтвердження чого надав суду копію аркушів історичної довідки. Із наявної у справі копії історичної довідки вбачається, що будинок Управління Південно-Західних залізниць за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, №6, є пам`яткою історії згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 17.11.1987 №1112. Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, належність об`єкта - будівлі (приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, №6, до пам`ятки історії не звільняє відповідача від обов`язку виконання правил пожежної безпеки та усунення виявлених порушень. Отже, відповідач не довів усунення ним порушень, зафіксованих в акті перевірки за №№3, 5, 7, 8,

9. Щодо порушення за пунктом №14 в акті перевірки зазначено про порушення пункту 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України в частині не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року №476 (далі - ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів. На підтвердження усунення виявленого порушення відповідач надав копію першої сторінки технічного звіту по вимірюванням електрообладнання виконані по підприємству філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» СП Адміністративно-господарська служба; копію протоколу вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземлення магістралей і устаткування на об`єкті - будівля управління залізниці за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 6, від 03.08.2022, згідно з яким опір заземлень справний та придатний; копію протоколу перевірки ізоляції у розподільному пристрої на об`єкті - будівля управління залізниці за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 6, від 03.08.2022, згідно з яким ізоляція силової та освітлювальної мережі відповідає нормам та придатна для нормальної експлуатації. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач усунув порушення за пунктом №14. В частині порушення за пунктом №34 в акті перевірки встановлено порушення пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗ України в частині не проведення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. У пункті 8 частини першої статті 20 КЦЗ України встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки. В якості доказів усунення вказаного порушення відповідач надав суду копію сторінок посвідчень заступника начальника служби, інженера з охорони праці та начальника відділу з відмітками про результати перевірки знань правил пожежної безпеки. Разом з тим, наданий відповідачем документ не підтверджує проведення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, зокрема, з його змісту неможливо встановити період та теми навчання, а ідентифікувати осіб, які проводили та проходили навчання. В частині порушення за пунктом №36 в акті перевірки встановлено порушення відповідачем пункту 2.8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, а саме: не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву не менше одного разу на рік комісією, за результатами якої складається акт перевірки. Як зазначено у пункті 2.8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення). Відповідач надав суду копію акта про перевірку обробки дерев`яних конструкцій, складеного працівниками технічного відділу адміністративного-господарської служби та затвердженого заступником начальника адміністративно-господарської служби регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» 30.04.2024, згідно з яким проведено перевірку оброки дерев`яних конструкцій даху та вказано, що деревина не горить, а лише обвуглилась зовні. Отже, відповідач усунув порушення пункту №36. В частині порушення за пунктом №37 в акті перевірки зазначено про порушення пункту 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України, а саме: на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки автотранспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технінчого мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі; порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, порядок відключення вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. Пункт 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України встановлює, що на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Відповідач на підтвердження усунення виявлених порушень надав суду копії наказу про визначення спеціально відведеного місця для куріння від 30.08.2023 №НЗ-1-01/53, інструкції №3 про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях адміністративної будівлі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» та інструкції №4з пожежної безпеки під час користування електропобутовими приладами адміністративно-господарської служби регіональної філії «Південно-Західна залізниця», які затверджені начальником адміністративно-господарської служби регіональної філії «Південно-Західна залізниця» 02.11.2022, а також копію документа без назви та дати затвердження, а також ідентифікуючих ознак об`єкта, який містить обов`язки відповідального за пожежну безпеку службового приміщення, вимоги пожежної безпеки та обов`язки працівника при виникненні пожежі. Отже, як вірн зазначено судом першої інстанції, відповідачем частково усунуто порушення, зафіксованого у пункті №37 акта перевірки, а саме в частині визначення спеціальних місць для куріння та встановлення порядку використання побутових нагрівальних приладів. Що порушень визначених у пунктах за №№12, 13, 16, 21, 23, 30, 31, 33, 35, то відповідачем до суду першої інстанції взагалі не надав пояснень з приводу таких порушень та не надав доказів, які б підтверджували їх усунення. Таких доказів не надано відповідачем і до суду апеляційної інстанції. Таким чином, виявлені позивачем порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту. При цьому, виявлені позивачем порушення у своїй сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, можуть перешкодити успішній евакуації людей з приміщення та ускладнити оперативну ліквідацію пожежі пожежно-рятувальними підрозділами, а також створюватимуть загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають та працюють на перевіреному об`єкті відповідача. Щодо доводів відповідача про те, що виконані заходи затверджено односторонньо зі сторони відповідача, тому що наразі підписати її зі сторони позивача немає можливості у зв`язку із запровадженням мораторію на проведення планових перевірок на період воєнного стану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, оскільки пунктом 2 вказаної постанови дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, то колегія суддів вважає їх безпідставними та зазначає наступне. Так, ГУ ДСНС у м. Києві рекомендує відповідачу звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки для підтвердження факту повного усунення виявлених під час перевірки порушень. Докази звернення до позивача із заявою про проведення позапланового заходу, з метою перевірки усунення виявлених порушень, відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав. Водночас, як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, товариством на даний час залишаються не усунутими порушення пимог п. п. 3, 5, 7, 8, 9, а саме: 3) пункт 2.27 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - двері на шляхах евакуації (з сходової клітки №3 цокольний поверх та з коридору 1-го поверху на сходову клітку №3) відчиняються не у напрямку виходу людей); 5) пункт 22 розділу ІІ, пункти 2.23, 2.37 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - у віконних прорізах сходових кліток №№2, 3 головного корпусу не влаштовані створи або фрамуги, що відчиняються, площею не менше 1,2 м2 на кожному поверсі, які обладнуються пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів (порушення ДБН В.2.2-9); 7) пункт 2.23 розділу IIІ, пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - коридор (2 поверх флігель головного корпусу), який не має природного освітлення, не обладнано системою проти димного захисту; 8) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - двері з кабінетів (юридична служба флігель головного корпусу 2-поверх) відчиняються в бік коридору, чим зменшено нормовану ширину евакуаційних шляхів по коридору (не менше 1 м); 9) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу IIІ Правил пожежної безпеки України - з 3-го поверху (малий флігель) відсутній другий евакуаційний вихід. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що зазначені порушення встановлені актом перевірки №887 від 16.07.2021, не є формальними, а стосується виключно відсутності на підприємстві необхідних умов для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Отже, виявлені порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. При цьому, доводи скаржника про те, що ним було усунуто 32 із 37 порушень є безпідставними, оскільки до апеляційної скарги належних доказів щодо усунення порушень, зазначених а Акті №887 від 16.07.2021, апелянт не надав. Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки чи оскаржуваному приписі порушень є результати повторної перевірки. Колегія суддів зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення окремих приміщень відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у відповідача, на безпечні умови праці та життя. Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявлені порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (ідентифікаційний код 40081221, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гейдройця, 5), розташованих за адресою: вул. Лисенка, 6 у Шевченківському районі міста Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.07.2021 №887. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Ключкович В.Ю. Кобаль М.І.