Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6332/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6332/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі № 160/6332/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора України від 02 квітня 2020 р. № 110 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора"; визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 р. №416к про з посади прокурора відділу області; поновити на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області, або на рівнозначній посаді з 14 травня 2020 р. зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України; стягнути з прокуратури Дніпропетровської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 травня 2020 р. по дату винесення судового рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наказом прокурора Дніпропетровської області №416к від 30 квітня 2020 р. його звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Підставою звільнення є рішення кадрової комісії №1 "Про не успішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" №110 від 02 квітня 2020 р. Вважає вищезазначений наказ про звільнення таким, що прийнятий з порушеннями чинного законодавства, оскільки в наказі не зазначено конкретної законодавчої підстави для його звільнення, в той час, як пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», на який міститься посилання у наказі, як на підставу звільнення, передбачено дві окремі підстави для звільнення прокурора, які відокремлені сполучником «або», що покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі конкретної підстави, визначеної цією нормою закону. Водночас, станом на день звільнення позивача були відсутні всі передбачені пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» підстави для звільнення, оскільки реорганізація або ліквідація органів прокуратури місця не мала, а відбулося фактично перейменування органу прокуратури; скорочення посади прокурора, яку обіймав позивач до звільнення, також не проводилось, а прокуратура Дніпропетровської області не перебуває у стадії ліквідації або реорганізації. На думку позивача, спірними рішеннями грубо порушено його права, як працівника, що передбачені Кодексом законів про працю України. Атестація працівників прокуратури, за результатами якої видано наказ про звільнення містить ознаки дискримінації, оскільки обмежує його права та свободи, в тому числі гарантовані статтею 43 Конституції України та статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 . Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник, окрім доводів, викладених в обґрунтування пред`явленого позову, вказує на звуження судом першої інстанції його доводів, оскільки суд зосередив свою увагу на відсутності факту примусу позивача під час надання заяви про згоду на переведення в обласну прокуратуру. На думку скаржника, рішення про неуспішне проходження атестації є немотивованим та необґрунтованим. Крім того, звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру передбачає наявність обставини ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, чого встановлено не було. Фактично відбулась зміна юридичної назви з Прокуратура Дніпропетровської області на Дніпропетровська обласна прокуратура без зміни загальної кількості прокурорів, що не може бути підставою для звільнення позивача. У письмових відзивах на апеляційну скаргу Дніпропетровська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора просять залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Законом України №113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури, при цьому згідно з пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності вказаним вище законом всі прокурори вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, у зв`язку із надходженням до прокуратури Дніпропетровської області рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, наказом прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 р. №416к його звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області, на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Доводи позивача відносно того, що запроваджена Законом №113-ІХ атестація прокурорів є порушенням його конституційних прав і свобод не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок, отже її проведення не є дискримінацією. Позивачем самостійно подано у встановлений законодавством строк і за встановленою формою заяву про намір пройти атестацію. За наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора позивач набрав 55 балів, що є менше прохідного балу, для успішного складання іспиту (70 балів) і його не допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображені у відповідній відомості, у якій ОСОБА_1 поставив власний підпис, чим підтвердив їх достовірність. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не зазначено. Заяви про повторне проходження тестування від позивача до комісії не надходили. Частиною 5 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження. Також поновлення позивача на посаді в обласній прокуратурі є неможливим, оскільки позивач не пройшов атестацію. У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги та доводи та вимоги апеляційної скарги. Представник Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 21 липня 2016 р. №815к ОСОБА_1 , у зв`язку зі змінами у структурі та штатному розписі прокуратури Дніпропетровської області відповідно до наказу Генерального прокурора України від 30 червня 2016 р. №93ш, призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області. 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т.1 а.с.188). Рішенням Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №110 від 02 квітня 2020 р. «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 55 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту; не був допущений до проходження наступних етапів атестації (т.1 а.с.119). Наказом прокуратури Дніпропетровської області №416к від 30 квітня 2020 р. керуючись пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020 року (т.1 а.с.118). Не погодившись з рішенням Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №110 від 02 квітня 2020 р. та наказом прокуратури Дніпропетровської області №416к від 30 квітня 2020 р., позивач оскаржив їх в судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки рішення №110 від 02 квітня 2020 р. та наказ №416к від 30 квітня 2020 р. прийняті відповідно до вимог Закону України Про прокуратуру та Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 р. № 221 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру (із змінами і доповненнями, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1697). Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена №1697, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ч 3 ст.16 Закону №1697, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. Отже, порядок звільнення прокурора з посади визначено спеціальним законодавством, в той час, як трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Вказану правову позицію неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 41 Закону №1697 повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора. Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді передбачені статтею 51 Закону №1697, згідно із пункту 9 частини 1 якої прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 р. №113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури (далі також Закон №113). За приписами абзацу 1 пункту 7, 9, підпункту 2 пункту 19 Розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону №113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом, та звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697 за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Спірним наказом позивача звільнено з займаної посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 ст. 51 Закону №1697, відповідно до змісту якої прокурор звільняється у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Судом апеляційної інстанції встановлено під час розгляду справи, що скорочення посади, яку займав позивач до його звільнення із органів прокуратури, та ліквідація вказаного підрозділу станом на дату звільнення позивача з посади не проводилася, реорганізація прокуратури Дніпропетровської області у відповідності до передбаченого законом порядку не здійснювалась. В той же час, на момент звільнення позивача з посади пункт 9 частини 1 статті 51 Закону №1697 (зокрема, ні його Перехідними положеннями, ні Прикінцевими положеннями) не передбачено звільнення прокурора з посади в разі прийняття рішення кадровою комісією про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, а Законом №113 не внесено змін або доповнень до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №169. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправне звільнення позивача у зв`язку із чим спірний наказ прокуратури Дніпропетровської області 30 квітня 2020 р. №416к про звільнення позивача з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру з 14.05.2020 підлягає скасуванню. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора України від 02 квітня 2020 р. № 110 про неуспішне проходження ним атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Колегія суддів зазначає, що наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 р. затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221). Виданий на виконання пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX наказ Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 р. оприлюднений на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 04 жовтня 2019 р. та позивач з його змістом ознайомлений. Відповідно до пунктів 1, 9 та 10 розділу I Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку. Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто. Як встановлено судом першої інстанції, позивачем 08 жовтня 2019 р. подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т.1 а.с.188). Судом першої інстанції також встановлено, що позивач неуспішно пройшов атестацію, у зв`язку із тим, що за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 55 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. Доводи позивача про незаконність процедури атестації внаслідок перевищення Генеральним прокурором повноважень у зв`язку із прийняттям наказу №233, яким затверджено Порядок роботи кадрових комісій, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки перевірка вказаного наказу, як нормативно-правового акту, має здійснюватись в межах окремого судового провадження, яке позивачем не ініційовано. Доказів визнання цього наказу протиправним та його скасування позивачем суду не надано. За результатами розгляду апеляційної скарги позивача колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування спірного наказу про звільнення і поновлення позивача на посаді. Відповідно частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 2 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При обчисленні заробітної плати не враховуються одноразові виплати, у тому числі, матеріальна допомога (підпункт «б» пункту 4 Постанови № 100). Згідно з довідкою № 18, виданою прокуратурою Дніпропетровської області, заробітна плата позивача у березні 2020 р. складала 23657,59 грн., у квітні 2020 р. 69159,82 грн. (в тому числі, матеріальна допомога 41616,88 грн. (т. 1, а.с.40). Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу: 23657,59 + (69159,82 41616,88) = 50200,53 (середньомісячна заробітна плата) : 42 (фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні) = 1195,25 грн. (середньоденна заробітна плата) х 248 днів вимушеного прогулу за період з 15 травня 2020 р. (14 травня 2020 р. день звільнення є останнім днем роботи позивача) по 12 травня 2021 р. (день постановлення рішення судом апеляційної інстанції) = 296 422,17 грн., що підлягає сплаті позивачу за виключенням відрахування податків та обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора України від 02 квітня 2020 р. № 110 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" колегія суддів відмовляє за наведених у цій постанові підстав. Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. в адміністративній справі № 160/6332/20 скасувати та ухвалити нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати Наказ № 416-к від 30 квітня 2020 р. Прокуратури Дніпропетровської області про звільнення ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства та підтриманням державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 14 травня 2020 р. Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 296422 (двісті дев`яносто шість тисяч чотириста двадцять два) грн. 17 коп. У задоволенні решти позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 травня 2021 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 19 травня 2021 р. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук