Постанова 4822 № 727/6276/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2021 року м. Чернівці справа № 727/6276/20 провадження №22-ц/822/400/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів: Лисака І.Н., Одинака О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 лютого 2021 року, головуючий у першій інстанції Семенко О.В. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 у липні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Зазначала, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 квітня 2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції 22 вересня 2001 року актовим записом №1229, розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволено частково, постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 1300 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2018 року до повноліття дитини. Розмір аліментів не достатній для утримання, виховання та розвитку дитини. Інтересам дитини відповідає утримання в сумі 2800 грн. щомісячно. ОСОБА_2 є працездатним, працює за кордоном, здоровий, має на утриманні неповнолітню дитину. Просила змінити розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 9 серпня 2018 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2800 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задоволено. Збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2018 року, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідною до вимог закону. Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1300 гривень щомісяця, починаючи з 13 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття відкликано. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 вересня 2020 року скасовано. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задоволено частково, постановлено збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2018 року, надалі стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідною до вимог закону. В решті відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2800 гривень щомісяця, виданий на виконання рішення суду від 24 вересня 2020 року, відкликано. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 лютого 2021 року змінити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2800 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дитину, не працює, потреби дитини з урахуванням її віку, навчання, оплати додаткових занять, матеріальне становище сторін, розмір середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості, а також рівність обов`язку батьків по утриманню дитини. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни розміру аліментів, які визначені рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2018 року, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідною до вимог закону. На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про невідповідність розміру аліментів належному утриманню дитини. При визначенні розміру аліментів судом першої інстанції враховано визнання ОСОБА_2 позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини в сумі 1800 грн. щомісячно, вік та потреби дитини, наявність додаткових витрат, наявність на утриманні ОСОБА_2 малолітньої дитини, відсутність на утриманні інших непрацездатних осіб, стан здоров`я платника аліментів, працездатність. Водночас судом першої інстанції визнано необхідним та достатнім розмір аліментів в сумі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 542 гривні 84 копійки. Р Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 18 травня 2011 року виключено з резолютивної частини рішення вказівку «але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн. щомісячно, починаючи з 13 березня 2018 року до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 . Наказом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 08 грудня 2020 року №30 ОСОБА_1 звільнена з посади прибиральниці аптеки №1 за згодою сторін. Зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції 05 квітня 2012 року актовим записом «293. ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Чернівці. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови Відповідно до правила, встановленого ч.1ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно роз`яснень, які містяться в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертоюстатті 303 ЦПК Українилише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов`язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі. У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо незаконності або необгрунтованості рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 лютого 2021 року в частині наявності підстав для збільшення розміру аліментів, зміни матеріального стану одержувача аліментів. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є зміна розміру аліментів. Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувала свої вимоги, ОСОБА_10 зазначала про те, що розмір утримання є недостатнім для забезпечення дитини, ОСОБА_2 працює за кордоном. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 524/7388/17 (провадження № 61-37490св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 662/64/18 (провадження № 61-41266св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц (провадження № 61-20737св19), від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18 (провадження№ 61-10529св19), від 27 травня 2020 року у справі № 128/373/18 (провадження № 61-43813св18). За вимогами ч.1ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних, чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно наведеного матеріальне становище платника аліментів є предметом доказування. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є працездатною особою, працює за кордоном, має на утриманні неповнолітню дитину. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У матеріалах справи відсутні докази наявності у платника аліментів рухомого майна, грошових коштів, витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Не можна погодитися з посиланням ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на наявність підстав для зміни судового рішення в частині розміру аліментів. На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України№789-ХІІвід 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень. Ураховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність рухомого майна, грошових коштів, витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, інші обставини, що мають істотне значення, вік та потреби дитини, необхідність та достатність розмір у аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідною до вимог закону. У матеріалах справи відсутні докази розміру доходу ОСОБА_2 . На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_2 працює у Республіці Польші, має дохід, що дозволяє сплачувати аліменти в сумі 2800 грн., зводяться до припущень. Сам ОСОБА_2 зазначив про спроможність сплачувати аліменти в сумі 1800 грн. У матеріалах справи відсутні докази розміру потреб неповнолітньої дитини. Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19). Отже зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості. Державною виконавчою службою проводиться стягнення аліментів з відповідача у відповідності до чинної редакції статті 182 СК України, тобто у розмірі, не меншому, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги З огляду на наведене рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2021 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2021 року без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Дата складання повного судового рішення 19 травня 2021 року. Головуючий Н.Ю. Половінкіна Судді І.Н. Лисак О.О. Одинак