Постанова 4803 № 202/6675/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4373/21 Справа № 202/6675/20 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Городничої В.С. суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020 року позивач - АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 20.12.2006 року останній звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н. Відповідачу Банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 21 600,00 грн, котрий в подальшому був зменшений до 8 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту, виникла заборгованість, котра станом на 10.09.2020 року становить 10 798,82 грн, що складається з: 0,00 грн заборгованості за поточним тілом кредиту; 7 967,73 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками; 2 831,09 грн заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625; 0,00 грн. нарахованої пені; 0,00 грн. нарахованої комісії. На підставі викладеного, просив стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та судовий збір. Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 967,73 грн, що складається з: 7 967,73 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2 102,00 гривень. У задоволенні решти вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено. Не погодившись з рішенням суду частково, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині не задоволених вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки не дослідив належним чином докази у справі. Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим положеннями ст.360 ЦПК України, не скористався. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 20.12.2006 року відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 16). У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 16). Відповідачу Банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 21 600,00 грн, котрий в подальшому був зменшений до 8 000,00 грн. (а.с. 14,15,34-41). До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua (а.с. 17-26). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 10.09.2020 року становить 10 798,82 грн та складається з: 0,00 грн заборгованості за поточним тілом кредиту; 7 967,73 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками; 2 831,09 грн заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом; 0,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.. 625; 0,00 грн нарахованої пені; 0,00 грн нарахованої комісії (а.с. 5-13). За вимогами ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від Банку грошових коштів не повернув, тому можливим є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 967,73 грн, що складається з: 7967,73 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту. Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2 831,09 грн заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, суд першої інстанції правильно виходив з наступного. Згідно з матеріалами справи, надані представником позивача Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.12.2006 року. У наданій позивачеві заяві № б/н ОСОБА_1 від 20.12.2006 року сторони договору обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 22,8% річних. Водночас, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нарахована заборгованість відповідачеві за відсотками у розмірі 2 831,09 грн за процентною ставкою 86,40% річних. Оскільки сторони у договорі від 20.12.2006 року не погодили порядок і можливість зміни Банком в односторонньому порядку відсоткової ставки, а Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом у розмірі 2 831,09 грн. Встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції, керуючись положенням ст.ст. 526, 530, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача лише заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 7 967,73 грн і відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення 2 831,09 грн заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом. Доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» про те, що відсутність підпису відповідача в Умовах та правилах надання банківських послуг, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку не є підставою для визнання неукладеним кредитного договору, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, зокрема, заборгованість за простроченими відсотками та обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті:https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати прострочених відсотків у порядку нарахування та розмірі, що зазначені у вказаних документах. Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про порядок та умови нарахування прострочених відсотків, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк»: 2 832,09 грн - заборгованості за простроченими процентами, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору. Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі заявленої банком суми. Інші доводи апеляційної скарги позивача про необґрунтованість рішення суду першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2021 року - залишити без змін в оскаржуваній частині. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів згідно ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий В.С.Городнича Судді: О.В.Лаченкова М.Ю.Петешенкова