Постанова 4824 № 362/4845/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/5159/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 травня 2021року місто Київ справа № 362/4845/15-ц Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, постановлену під головуванням судді Ковбеля М.М. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», стягувач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк«Надра», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою, в якій просив: замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» у справі №362/4845/15-ц; видати дублікати виконавчих листів про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором; поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання. В мотивування вимог посилався на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 104378,84 грн. Вказував, що на підставі виданих на виконання вказаного рішення виконавчих листів щодо боржників, виконавчі провадження №39168987 та №60364684 були завершені. Зазначав, що 05 березня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL2N79736ПВ, відповідно до умов якого ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» право вимоги заборгованості за кредитним договором №168/П/41/2007-980 від 30 жовтня 2007 року. Посилався на те, що оригінали виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з боржників не були передані ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус». Вказував, що відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавчі листи на примусовому виконанні не перебувають. Заявник просив також поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки 04 червня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 червня 2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку. У зв`язку з проведенням ліквідації відбулися значні зміни в структурі керівництва банку, скорочення штату співробітників у регіонах, що збільшило робоче навантаження на решту юристконсультів структурних підрозділів банку. Зазначав, що з початку 2019 року банк розпочав формування та підготовку кредитних портфелів на продаж з подальшим висуненням їх на аукціон, у зв`язку з чим дії банку, спрямовані на примусове виконання рішення суду не здійснювалось. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2020 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступникомТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» у справ №362/4845/15. Видано ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» дублікат виконавчих листів у справі №362/4845/15. Поновлено ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» строк для пред`явлення виконавчих листів у справі №362/4845/15. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судове засідання, яке відбулось 04 серпня 2020 року було проведено у відсутність відповідачів по справі, які не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Вказував, що слухання даної справи було призначено на 04 серпня 2020 року на 10.40 год., про що на адресу проживання ОСОБА_1 було направлено судову повістку. 04 серпня 2020 року о 13.28 год. у поштовому відділенні с. Саливонки ОСОБА_1 отримала вищевказану повістку. Зазначав, що документи на які посилався заявник - копії з договорів, витягів з договорів, платіжних доручень, актів, листів, витягів з АСВП, виписок, свідоцтв - не засвідчені у встановленому законом порядку, а тому достовірно не підтверджують вказаних заявником обставин. Посилався на те, що роздруківка з АСВП, яка була надана заявником вказувала на те, що виконавче провадження №39168987 відкрито 05 серпня 2013 року Васильківським МР ВДВС ГТЮ у Київській області і воно не мало ніякого відношення до виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого 06 жовтня 2015 року по справі №362/4845/15-ц. Вказував, що в даному випадку спірні правовідносини пов`язані із примусовим виконанням вищевказаного судового рішення не закінчилися до набрання чинності законом України від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ «Про виконавче провадження», отже строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у даній справі становив три роки, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили, тобто з 17 жовтня 2015 року і відповідно до 17 жовтня 2018 року. Зазначав, що первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра» не скористався своїм правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання для реалізації свого права як стягувача у передбачений законом строк. Посилався на те, що суд першої інстанції мав всі підстави дійти до вірного висновку про відмову у видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, поважних причин його пропуску заявником не наведено. Вказував, що зазначені заявником причини пропуску строку не можуть бути поважними, при тому, що вони зумовлені виключного неналежною організацією роботи у ПАТ КБ «Надра» і не є об`єктивними, оскільки залежали виключно від волі стягувача і на які він мав вплив, тому не мав перешкод для реалізації своїх права як кредитора та не мав перешкод для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило. Відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. З відповіді Першої Київської державної нотаріальної контори від 13 квітня 2021 року №2798/01-14 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус»та стягувач ПАТ КБ«Надра»у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в частині про заміну стягувача його правонаступником, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для такої заміни Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ КБ «Надра» у липні 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 104378,84 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі по 521,90 грн. з кожного. 05 березня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення права вимоги про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» право вимоги заборгованості за кредитним договором №168/П/41/2007-980 від 30 жовтня 2007 року. Відповідно до реєстру договорів, право вимоги за якими відступають та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами, який є додатком №1 до договору про відступлення права вимоги про відступлення права вимоги, право вимоги за кредитним договором №168/П/41/2007-980 від 30 жовтня 2007 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус». Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно з ч.ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Пунктами 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України визначено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження й її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак наявні підстави для задоволення заява ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну стягувача, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про заміну стягувача у даній справі з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус». Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в частині вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для задоволення таких вимог. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання. Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Звертаючись до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, заявник вказував на те, що відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавчі листи на примусовому виконанні не перебувають, вони не передавалися заявнику від ПАТ КБ «Надра», отже оригінали виконавчих листів відсутні. На підтвердження того, що виконавчі провадження відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завершені ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» було надано відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень. В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначав, що роздруківка з АСВП, яка була надана заявником вказувала на те, що виконавче провадження №39168987 відкрито 05 серпня 2013 року Васильківським МР ВДВС ГТЮ у Київській області відносно ОСОБА_1 , однак воно не мало ніякого відношення до виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого 06 жовтня 2015 року по справі №362/4845/15-ц. На підтвердження вказаного було надано довідку з Васильківського МВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 12 березня 2021 року вих. №10971, з якої вбачається, що 05 серпня 2013 року до відділу надійшов виконавчий лист №2-10008/1205/12 від 01 листопада 2012 року, виданий Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 122358,23 грн. 27 лютого 2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Шляхом перевірки журналу реєстрацій вхідної кореспонденції та Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 12 березня 2021 року виконавчих документів про стягнення коштів з ОСОБА_1 на виконанні не перебуває та до Відділу не надходили. А відтак, колегія суддів не бере до уваги надані заявником відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, оскільки вони не стосуються виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого 06 жовтня 2015 року по справі №362/4845/15-ц. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутні докази, які б підтверджували факт того, що первісний стягувач ПАТ КБ «Надра» отримував виконавчі листи. Також, матеріали справи не містять доказів, що ПАТ КБ «Надра» пред`являв виконавчі листи на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2015 року по справі №362/4845/15-ц стосовно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до виконання або йому було поновлено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання та що вказані виконавчі листи були втрачені. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів про стягнення заборгованості. При цьому, колегія суддів враховує, що рішення від 06 жовтня 2015 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» набрало законної сили. На момент набрання рішенням законної сили діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21квітня 1999 року. Статтею 22 Закону №606-XIV було передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Закону №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Отже, за приписами Закону №606-XIV, який діяв на момент набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду від 06 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 17 жовтня 2015 року, сплив 18 жовтня 2016 року. З наведеного слідує, що строк пред`явлення виконавчих листів на виконання рішення суду від 06 жовтня 2015 року сплив ще до придбання 05 березня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» у ПАТ КБ «Надра» права вимоги до ОСОБА_1 у даній справі. Таким чином, під час продажу ПАТ КБ «Надра» права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» до ОСОБА_1 , банк вже втратив право пред`явлення виконавчих листів у даній справі до виконання. За умовами договору про відступлення прав вимоги до нового кредитора - правонаступника стягувача переходять усі права первісного кредитора. А відтак, посилання заявника на те, що процедура ліквідації ПАТ КБ «Надра», яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну керівництва, закриття територіальних відділень банку, звільнення працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків спростовується вищевикладеним. Зважаючи на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» не набуло права пред`явлення виконавчих листів до виконання у цій справі, оскільки первинний кредитор втратив таке право ще до укладення договору про відступлення прав вимоги, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для відмови у видачі дублікатів виконавчих листів. Разом з тим, суд першої інстанції наведених обставин та положень Закону не врахував, неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для видачі ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» дублікатів виконавчих листів у справі №362/4845/15 та поновлення заявнику строку для пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання. Отже, ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2020 року в частині задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині. В решті ухвалу залишити без змін. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2020 року в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині. В іншій частині ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 19 травня 2021 року. Головуючий: Судді: