Постанова 4824 № 367/3748/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/4977/2021 справа №367/3748/15-ц ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Карабази Н.Ф. у справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Ірнінського міського суду Київської області від 06 вересня 2018 року та постанови Київського апеляційного суд від 31 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,- встановив: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просила роз`яснити резолютивну частину постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року та рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2018 року в частині того, яким саме чином необхідно усунути перешкоди шляхом демонтажу паркану. В заяві зазначає, що демонтувати паркан можливо лише зі сторони земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 , проте останній не надає доступу до своєї земельної ділянки, у зв`язку із чим просить роз`яснити судові рішення. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, заяву задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується до доводах заяви. Вказує на незгоду з висновком суду про те, що рішення суду першої інстанції є зрозумілим та не потребує додаткового роз`яснення. Також незгодна з тим, що рішення апеляційного суду має роз`яснюватися відповідним апеляційним судом. Зазначає, що ні вона, ні її представник не були повідомлені про розгляд справи, не були присутні у судовому засіданні та судом проігноровано заяву про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвокат Гайду О.І. доводи апеляційної скарги підтримала. Позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду є зрозумілим, а постанова апеляційного суду має бути роз`яснена цим судом. З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується. Щодо доводів апеляційної скарги в частині повідомлення про розгляд заяви, апеляційний суд установив наступне. Заява про роз`яснення рішення надійшла до суду у вересні 2019 року та перше судове засідання було призначено на 21 травня 2020 року. ОСОБА_1 подано заяву про відкладення розгляду справи у цю дату та у зв`язку із неявкою учасників розгляд справи відкладено на 26 червня 2020 року. В судове засіданні 26 червня 2020 року у часники справи не з`явились, розгляд справи відкладено на 17 вересня 2020 року. Представником ОСОБА_1 - адвокатом Гайду О.І. подано заяву про відкладення розгляду справи, що була призначена до розгляду на 17 вересня 2020 року. У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному справа знята з розгляду та призначено наступне засідання на 04 листопада 2020 року. Представником ОСОБА_1 - адвокатом Гайду О.І. подано заяву про відкладення розгляду справи, що була призначена до розгляду на 04 листопада 2020 року. У зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті справа знята з розгляду та призначено наступне засідання на 23 листопада 2020 року. 23 листопада 2020 року у зв`язку із зайнятістю судді в іншій справі справа знята з розгляду та призначено наступне засідання на 28 грудня 2020 року. Представником ОСОБА_1 - адвокатом Гайду О.І. подано заяву про відкладення розгляду справи, що була призначена до розгляду на 28 грудня 2020 року, оскільки про її розгляд стало відомо лише 24 грудня 2020 року, а 28 грудня 2020 року адвокат була зайнята в іншій справі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу в частині неналежного повідомлення про час розгляду справи, скаржник зазначає про те, що зазначене призвело до неможливості подати докази, які свідчать про неможливість виконати рішення без надання додаткового роз`яснення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 83 ЦПК України докази подаються разом із першою заявою по суті справи. Окрім того, з часу звернення до суду із заявою про роз`яснення судових рішень заявник мав більш-ніж достатньо часу для подання необхідних доказів для обґрунтування заяви. Окрім того, в апеляційній скарзі не зазначаються та не надаються докази, які скаржник уважає необхідними для розгляду заяви, крім тих, що вже були подані. Статтею 271 ЦПК України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Беручи до уваги строки та порядок розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, ту обставину, що скаржник була повідомлена про розгляд заяви, апеляційний суд не убачає підстав для скасування ухвали виходячи з таких доводів. Щодо доводів по суті заяви, апеляційний суд виходить з наступного. Установлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2018 року вирішено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану - задовольнити частково, усунувши перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: 3210900000:01:048:0050, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати паркан, зведений на земельній ділянці ОСОБА_2 та звільнити вказану земельну ділянку 0,23 м в північній частині паркану (огорожі). В іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану - відмовити. Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 вирішено рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2018 року змінити в частині визначення зобов`язання ОСОБА_1 звільнення від паркану, зазначивши, що звільнення від паркану вказаної земельної ділянки підлягає від 0,23 м в північній частині до 0,09 м в південній частині паркану (огорожі). В іншій частині рішення суду залишено без змін. Зазначені судові рішення були об`єктом касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 та постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а зазначені судові рішення без змін. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, визначеній законом. Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Згідно із змістом цієї статті роз`ясненню підлягає судове рішення, якщо воно підлягає виконанню або в ньому є вказівка на те, як особа має діяти, але при цьому припускається кілька варіантів тлумачення судового рішення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення. У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. З рішення суду першої інстанції убачається, що воно ухвалено у спорі про усунення перешкод у користуванні власністю. Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що права позивача порушені та відповідач має усунути допущені ним перешкоди у спосіб демонтажу паркану. Звертаючись із заявою про роз`яснення судових рішень, заявник не викладає мотивів незрозумілості резолютивної частини рішення суду, проте вказує про перешкоди з боку позивача, що визначає підставою для подання відповідної заяви. Зазначені обставини не допускають роз`яснення судового рішення, оскільки не відповідають критеріям, за яких суд може роз`яснити своє судове рішення. Ураховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для ро`яснення рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2018 року. Щодо висновків суду про неможливість роз`яснення судом першої інстанції постанови апеляційного суду, апеляційний суд погоджується з таким висновком, ураховуючи положення статті 271 ЦПК України. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 18 травня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова