Постанова 4812 № 488/4319/19

19.05.21 22-ц/812/903/21 Справа номер 488/4319/19 Головуючий суду першої інстанції Селіщева Л. І. Провадження номер 22-ц/812/903/21 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2021 року м.Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Лівшенком О. С., без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» про зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду вказаний позов, який обґрунтовувала наступним. 29 січня 2019 року між нею та АТ Ідея Банк укладено кредитний договір №Z02.00300.004856424, за умовами якого вона отримала строком на 60 місяців 99 667,00 грн кредитних коштів з зобов`язанням їх повернення щомісячними платежами у сумі 4 387,46 грн. 13 травня 2019 року між нею та АТ Ідея Банк укладено кредитний договір №Z75.00300.005255569, за умовами якого вона отримала строком на 24 місяці 12 400 грн кредитних коштів з зобов`язанням їх повернення щомісячним платежем у сумі 907,11 грн. ОСОБА_1 зазначала, що після укладення вказаних кредитних договорів її матеріальне становище істотно погіршилося у зв`язку із зміною місця роботи, зменшенням заробітної плати до мінімального розміру встановленого законом та втратою додаткового заробітку. У зв`язку з цим позивач двічі зверталася до відповідача із заявами про зміну умов договору від 29.01.2019 у частині збільшення строку його дії з 60 місяців до 120 місяців та зміни суми платежу до 2000 грн, які були залишені без уваги та відповіді. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила зобов`язати АТ Ідея Банк внести зміни до кредитного договору № Z02.00300.004856424, від 29 січня 2019 року шляхом укладення додаткового договору про пролонгацію строку користування кредитом на строк 120 місяців (до 29 січня 2029 року) з щомісячною сплатою грошових коштів у розмірі 2000 грн, до складу яких входить сума кредиту, відсотки та плата за обслуговування. Банк подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Не погоджуючись із позовними вимогами, Банк зазначав, що позивачем не наведено та не підтверджено належними доказами наявність обставин для змін договору, передбачених ст. 652 ЦК України. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що сторонами у справі під час укладення кредитного договору було досягнуто згоду про те, що погіршення фінансового стану позичальника не призведе до укладення договору про зміни, а навпаки може бути підставою для дострокового розірвання договору та повернення кредиту. Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначала, що є підстави для зміни умов кредитного договору, оскільки на даний час її єдиним джерелом доходу є пенсія, а отже вона позбавлена можливості сплачувати Банку кредитну заборгованість у визначеній сторонами кредитного договору сумі. Збільшення строку кредитного договору не завдасть шкоди відповідачу, а навпаки надасть йому змогу отримати у більшому розмірі проценти за користування кредитними коштами. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z02.00300.004856424, за умовами якого позичальник отримала строком на 60 місяців 99 667,00 грн кредитних коштів з зобов`язанням їх повернення щомісячними платежами у сумі 4 387,46 грн. 13 травня 2019 року між нею та АТ Ідея Банк укладено кредитний договір №Z75.00300.005255569, за умовами якого позивач отримала строком на 24 місяці 12 400 грн кредитних коштів з зобов`язанням їх повернення щомісячними платежами у сумі 907,11 грн. У пунктах 4.2.3 та 5.10 кредитного договору від 29.01.2019 сторони узгодили, серед іншого, право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплату процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування збитків та обов`язок позичальника на вимогу Банку достроково виконати вказані грошові зобов`язання у випадку погіршення фінансового стану позичальника. У анкеті-заяві до Банку з метою отримання кредиту ОСОБА_1 зазначила, що її дохід за місцем роботи становить 7000 грн та додатковий дохід 4000 грн. На виконання обов`язків за кредитним договором від 29.01.2019 позивач своєчасно та у повному обсязі сплачувала щомісячні платежі з повернення кредиту до серпня 2019 року. 16 серпня та 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 зверталася до АТ «Ідея Банк» із заявою про зміну умов кредитного договору в частині збільшення строку його дії до 120 місяців та зменшення суми платежу до 2000 грн щомісяця. Однак, Банком було відмовлено у реструктуризації кредитного договору. Згідно з довідкою ТОВ «Юнікорн Мерітайм» від 13.07.2019 ОСОБА_1 працювала в товаристві з 16.01.2015 до 10.07.2019 на посаді прибиральника службових приміщень. Її дохід з 01.01.2019 до 11.07.2019 склав 46 715,34 грн. У травні-червні 2019 року щомісячно їй нараховувалося 7394,55 грн, а виплачувалося за вирахуванням податків та обов`язкових платежів 5952,61 грн. Відповідно до довідки ТОВ «Югекотоп» від 03.03.2020 ОСОБА_1 працює у товаристві з 12.07.2019 за переведенням з вищевказаного товариства на посаді прибиральника службових приміщень. Її дохід з 12.07.2019 до 31.01.2020 склав 49 893,30 грн. У листопаді-грудні 2019 р. та січні 2020 р. щомісячно їй нараховувалося 7189,00 грн, а виплачувалося за вирахуванням податків та обов`язкових платежів 5787,14 грн. Вказане свідчить, що сума до виплати позивачу на останньому місці роботи зменшилася на 165,47 грн. Даних про звільнення позивача з місця роботи та втрату нею додаткового доходу матеріали справи не містять. Згідно з довідкою ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.03.2021 ОСОБА_1 з січня 2020 року до березня 2021 року отримала пенсію у загальному розмірі 31 578,56 грн. З березня 2021 року щомісячний розмір пенсії становить 2200 грн. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Згідно з ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Досліджені докази свідчать, що позивач не довела наявність підстав для зміни умов кредитного договору відповідно до вимог ст.651, 652 ЦК України, а саме істотного порушення Банком договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а також наявності одночасно чотирьох умов для зміни договору, як то передбачають норми ст.652 ЦК України. Підставою для зміни умов договору позивач зазначила погіршення її фінансового стану, хоча належних доказів вказаного вона суду не представила, а тільки вказала, що зазначене відбулося. Між тим, це не може бути підставою для зміни умов договору у судовому порядку з урахуванням вимог вищенаведених норм права. Позивач повинна довести, що існують чотири умови для зміни договору, але вона цього не здійснила. До того ж, сторони у договорі передбачили можливість погіршення фінансового стану позичальника і ОСОБА_1 погодилася, що у такому випадку Банк може вимагати дострокового повернення кредитних коштів, а не укладення додаткової угоди про зміну умов договору (реструктуризація боргу). За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О. В. Локтіонова Судді С. Ю. Колосовський О. О. Ямкова Повний текст постанови складено 19 травня 2021 року.