Постанова 4818 № 643/14437/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 19 травня 2021 року м. Харків справа №643/14437/19 провадження № 22-ц/818/2377/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю., Учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Територіальна громада в особі Харківської міської ради, третя особа: Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності квартири та визнання права власності в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою Харківської міської ради, в особі ОСОБА_4 , на рішення Московського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2020 року, ухвалене суддею Сургай Я.С., в залі суду в м. Харків, В С Т А Н О В И В : Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено юридичний факт належності ОСОБА_3 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19 травня 1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського електромеханічного заводу за реєстровим № 228 та встановлення спадкової маси спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Визнано право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Стягнуто з Територіальної громади в особі Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. та 1034,80 грн., а всього у розмірі 1803,20 грн. в рівних частинах. В апеляційній скарзі Харківської міської ради Безродний О.В. просить скасувати рішення Московського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2020 року щодо стягнення з Територіальної громади в особі Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд незаконно стягнув з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 вказані грошові кошти, оскільки Харківська міська рада не порушувала права ОСОБА_1 і не чинила їй перешкод у поданні заяви нотаріусу, збиранні доказів, отриманні відповідної інформації, наявність відомостей що вказані в документі про право власності на квартиру, суперечать відомостям про склад власників, на ім`я яких проведено держреєстрацію права власності не є підставою вважати, що цим міська рада порушила права позивача та за таких підстав повинна сплачувати судових збір щодо прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_5 , подання позову до суду є виключно правом особи у зв`язку із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Оскільки Харківська міська рада рішення суду по суті позовних вимог не оскаржила, погодившись з ним, а лише не згодна з розподілом судових витрат, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги, тобто щодо розподілу судових витрат. Ухвалюючи рішення про задоволення позову та про стягнення з Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. та 1034,80 грн., а всього у розмірі 1803,20 грн. в рівних частинах суд виходив з того, що позивачем доведено обставини, на які посилався позивач у позовній заяві, як на підставу позовних вимог. Однак судова колегія не може погодитися з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з Харківської міської ради судового збору за звернення до суду з позовом, оскільки в рішенні суду, відсутні вмотивовані висновки з зазначенням норм закону, на підставі яких суд вирішив покласти ці витрати на Харківську міську раду. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із проведенням експертизи. За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити юридичний факт належності ОСОБА_3 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19 травня 1999 р. Органом приватизації житлового фонду Харківського електромеханічного заводу за реєстровим № 228 та встановлення спадкової маси спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 за позивачем. Так, позивачем при поданні позовної було сплачено судовий збір у розмірі 1803,20 грн. Приймаючи до уваги приписи п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» щодо розподілу судових витрат у спадкових справах, суд вважає за необхідне віднести судові витрати, стягнуті з Територіальної громади в особі Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 у розмірі 601,06 грн. за рахунок позивача. На підставі вищевикладеного та враховуючи особливості обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для покладення судових витрат на Харківську міську раду, яка жодним чином не перешкоджала позивачу в реалізації її цивільних прав та обов`язків. Отже, рішення Московського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2020 року в частині стягнення з Територіальної громади в особі Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Харківської міської ради, в особі Безродного Олександра Вікторовича- задовольнити. Рішення Московського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2020 року в частині стягнення з Територіальної громади в особі Харківської міської ради, на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 601,06 грн. скасувати. Судові витрати в цій частині покласти на позивача. В іншій частині рішення Московського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2020 року не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П.Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова