Постанова Харківський апеляційний суд № 643/1165/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «16» січня 2024 року м. Харків справа № 643/1165/23 провадження № 22ц/818/501/24 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б. за участю секретаря Волобуєва О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Харківська міська рада, представниця відповідача Кукуєва В. І., треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Браженко І.І., П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року в складі судді Олійника О.О. в с т а н о в и в: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Браженко Інна Іванівна, П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено, визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнуто з відповідача Харківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2 147,20 грн. Не погоджуючись з рішенням суду в частині розподілу судових витрат Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплати судового збору у сумі 2 147,20 грн та ухвалити нове судове рішення, яким судові витрати з оплати судового збору залишити за позивачем. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказав, що позивач при зверненні до суду не заявляв вимоги про стягнення з Харківської міської ради судового збору за результатами розгляду справи. Натомість вона у відзиві просила судові витрати залишити за позивачем. Харківська міська рада не порушувала прав позивача та не чинила перешкод у реалізації прав, не зловживала своїми процесуальними правами, не заявляла вимог щодо визнання спадкового майна відумерлою спадщиною. Суд не врахував роз`яснення пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки. Вона не є спадкоємцем, а визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини вважається правом спадкоємця на майно. Отже витрати з оплати судового збору мають покладатися виключно на позивача як єдиного спадкоємця. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, якщо такі вимоги є майновими, проте позивачем заявлено лише немайнові вимоги. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило. До суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. 04 січня 2024 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі. В заяві зазначив, що судове рішення є законним та обґрунтованим. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Харківської міської ради необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у зв`язку із задоволенням позову. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Браженко І.І,, П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. При поданні позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру по 1 073,60 грн за кожну вимогу, тобто загалом 2 147,20 грн, що підтверджується квитанціями 32528798800006303701 та 32528798800006303767 від 10 лютого 2023 року (а. с. 1, 2 том 1). Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено в повному обсязі, а також стягнуто з Харківської міської ради на його користь судовий збір за подання позову у розмірі 2 147,20 грн. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення судами окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Пунктом 2 частини 5 статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат. Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача. Ухвалюючи рішення в частині стягнення судового збору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат, понесених позивачем, за рахунок відповідача Харківської міської ради, оскільки такі документально підтверджені, а їх відшкодування передбачено правилами статті 141 ЦПК України. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо розподілу судових витрат у спадкових справах, зокрема, за участі органу місцевого самоврядування, викладених у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 646/13212/16-ц (провадження № 61-627св18), від 27 січня 2020 року у справі № 642/4402/17 ( провадження № 61-45118св18), від 28 липня 2021 року у справі № 591/1090/20 (провадження № 61-9541св21). Посилання Харківської міської ради на необхідність покладення судового збору на позивача як спадкоємця є безпідставними, оскільки це суперечить змісту статті 141 ЦПК України. Роз`яснення, викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за змістом яких при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки, на які посилається Харківська міська рада в апеляційній скарзі, не можуть бути застосовані у цій справі. Предметом позову не є розподіл часток у спадковому майні, а також відсутній спір між спадкоємцями щодо права на спадкове майно, тому відповідно до положень статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, покладаються на відповідача Харківську міську раду, а не на спадкоємця. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц (провадження № 14-400цс18), від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18 (провадження № 12-153гс19) неодноразово зазначала, що процесуальні витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством. Тобто, суд має керуватися відповідними нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а не роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що стосувались статті 88 ЦПК України, яка втратила чинність 15 грудня 2017 року. Доводи апеляційної скарги Харківської міської ради щодо того, що позивач при зверненні до суду не заявляв вимоги про стягнення з неї судового збору за результатами розгляду справи, натомість вона у відзиві просила судові витрати залишити за позивачем судова колегія відхиляє, оскільки розподіл судових витрат у резолютивній частині рішення суду є обов`язком суду, незалежно від того, заявлено про це у позовній заяві, чи ні, та здійснюється залежно від того, на чию користь вирішено спір по суті. Посилання Харківської міської ради на те, що вона не є спадкоємцем, не порушувала прав позивача та не чинила перешкод у реалізації прав, не зловживала своїми процесуальними правами, не заявляла вимог щодо визнання спадкового майна відумерлою спадщиною не спростовують того, що вона є належним відповідачем у справі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, і у зв`язку з задоволенням позову судові витрати підлягають розподілу між сторонами у загальному порядку, тобто відповідно до статті 141 ЦПК Українивідповідач повинен відшкодувати позивачу сплачену суму судового збору. Твердження Харківської міської ради щодо того, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, якщо такі вимоги є майновими, проте позивачем заявлено лише немайнові вимоги, ґрунтуються на помилковому тлумаченні нею норм процесуального законодавства, адже вимоги статті 141 ЦПК України передбачають загальні правила розподілу судових витрат як за подання вимог майнового, так і немайнового характеру. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат - без змін. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось. Оскільки рішення суду оскаржувалось лише в частині розподілу судових витрат, судовий збір за подання апеляційної скарги стягненню та перерозподілу не підлягає. Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.375, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді Ю.М. Мальований В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 16 січня 2024 року.