Постанова 4808 № 344/3608/18

Справа № 344/3608/18 Провадження № 22-ц/4808/766/21 Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А. Суддя-доповідач Девляшевський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Девляшевського В.А., суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д., секретаря Пацаган В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововоиявленими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправною державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену головуючою суддею Татаріновою О.А. 29 березня 2021 року, в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2018 року по справі №344/3608/16-ц за його позовом до Івано-Франківської міської ради, ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправною державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Зазначив, що постановою Верховного Суду від 21.09.2020 року по справі 344/1587/16-ц, встановлені обставини посвідчення приватним нотаріусом Кучак Н.В. договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007 року за зареєстрованим № 1164, що повністю суперечить висновкам, яких дійшов суд по справі № 344/3608/18, згідно яких перехід права власності відбувся 18.05.2007 року на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007 року Р№ 1152, посвідченого приватним нотаріусом Кучак Н.В. Вважає, що ОСОБА_2 17.05.2007 року не купувала будинок, бо такої нотаріальної дії немає. Приватний нотаріус Кучак Н.В., робітники Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та робітники МБТІ 16.05.2007 року не мали права проводити якісь дії, бо у заявника був недійсний паспорт. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам, які покладені в основу заяви та не зазначив чи мають обставини набуття ОСОБА_2 права власності на домоволодіння та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007, посвідченого нотаріусом Кучак Н.В. за реєстровим №1164, характер нововиявлених. Зазначає, що в основу рішення Івано-Франківського міського суду від 28.11.2018 покладені обставини набуття права власності ОСОБА_2 на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17 травня 2007 року за реєстровим номером 1152, які в подальшому були спростовані судом першої та апеляційної інстанції у справі №344/1587/16-ц. Крім того, на думку апелянта, місцевий суд не встановив чи були та чи могли бути відомі заявнику на час розгляду справи обставини набуття ОСОБА_2 права власності на вказане вище домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007, посвідченого нотаріусом за реєстровим №1164. Апелянт вважає, що суд першої інстанції ухилився від з`ясування зазначених ОСОБА_1 обставин, через що виникла правова невизначеність стосовно того за яким реєстровим №1152 чи №1164 нотаріусом ОСОБА_5 17.05.2007 був посвідчений договір купівлі-продажу. Заявник також вважає, що суд першої інстанції ухилився від встановлення того, коли ОСОБА_1 фактично стало відомо про наявність висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.09.2020 у справі №344/1587/16-ц. Просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені завчасно належним чином. Апелянт ОСОБА_1 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Тому суд відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2018 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що факти, на які посилається заявник як на нововиявлені, не відносяться до таких у розумінні статті 423 ЦПК України. З цим висновком колегія суддів погоджується з огляду на таке. Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Частиною 4 статті 423 ЦПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Згідно з частиною 1 статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. За змістом пунктів 3-5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до положень статті 426 ЦПК України у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2018 року у справі № 344/3608/18 в позові ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправною державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено (т. 1 а.с. 226-230). Вказане рішення залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року (т.2 а.с. 145-154) та постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року (т.3 а.с.110-115). Як на нововиявлені обставини, заявник посилався на невідповідність реєстраційного номеру НОМЕР_1 спірного договору реєстраційному номеру договору 1152, які в подальшому були спростовані судом першої та апеляційної інстанції у справі №344/1587/16-ц. Разом з тим, судами при розгляді даної цивільної справи було встановлено, що нотаріусом було здійснено відповідний запис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій - №1164 від 17.05.2007. Згідно з пояснень приватного нотаріуса Кучак Н.В. при посвідченні договору купівлі-продажу у посвідчувальному написі було помилково зазначено, що зареєстровано під № 1152 (т.1 а.с. 229 зворот). Судами надано оцінку зазначеним обставинам та ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а тому підставою для скасування судового рішення є лише істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (ч.2 ст.423 ЦПК України). Таким чином обставини, на які посилається заявник і які згадуються в постанові Верховного Суду від 21.09.2020 по справі №343/1587/16-ц, не є нововиявленими у розумінні положень статті 423 ЦПК України, оскільки такі обставини були предметом розгляду суду першої, апеляційної та касаційної інстанції. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року). Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2021 року без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту. Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський Судді: І.В. Бойчук В.Д. Фединяк Повний текст постанови складено 19 травня 2021 року.