Ухвала КАС ВС № 300/1239/20

УХВАЛА 18 травня 2021 року м. Київ справа № 300/1239/20 провадження № К/9901/15810/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В., перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 300/1239/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови Служби безпеки України, Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, в с т а н о в и в : Зазначена скарга 30 квітня 2021 року надійшла до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом, заявив такі вимоги: визнати протиправною бездіяльність керівництва Служби безпеки України щодо непроведення повного розрахунку при звільненні - невиплату в день виключення зі списків Служби безпеки України (15 липня 2019 року) індексації грошового забезпечення з 06 жовтня 2015 року по 28 лютого 2018 року та грошової винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи операції об`єднаних сил, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом ЦУ Служби безпеки України від 09 березня 2016 року № 115, за період з 03 липня 2019 року по 15 липня 2019 року; зобов`язати керівництво Служби безпеки України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 06 жовтня 2015 року по 28 лютого 2018 року та грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи операції об`єднаних сил, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом ЦУ Служби безпеки України від 09 березня 2016 року № 115, за період з 03 липня 2019 року по 15 липня 2019 року; стягнути зі Служби безпеки України середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 15 липня 2019 року по день фактичного розрахунку. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в задоволенні позовні вимоги задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення та грошової винагороди, передбаченої наказом Служби безпеки України від 09 березня 2016 року №115, з 15 липня 2019 року по 12 листопада 2020 року в сумі 71213,58 гривень та ухвалив в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаної позовної вимоги ОСОБА_1 до Служби безпеки України - відмовити. В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №300/1239/20 залишити без змін. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обставин суд касаційної інстанції не вбачає. Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з проходженням якої виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 300/1239/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови Служби безпеки України, Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Н. А. Данилевич О. В. Кашпур