Постанова 4855 № 620/6869/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року Справа № 620/6869/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) про: - визнання неправомірною відмови відповідача, викладеної в листі від 08.09.2020, щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в СГ ТОВ «Праця»: з 26.01.2004 по 31.01.2004; з 08.02.2004 по 31.03.2004; з 13.06.2004 по 30.06.2004; з 24.07.2004 по 31.07.2004; з 22.08.2004 по 31.08.2004; з 01.01.2005 по 31.07.2005; в ТОВ «Праця Стольне»: з 16.10.2005 по 31.10.2005; з 15.11.2005 по 30.11.2005; з 21.12.2005 по 31.12.2005; з 30.01.2006 по 31.01.2006; з 13.02.2006 по 28.02.2006; з 15.03.2006 по 31.03.2006; з 25.04.2006 по 30.04.2006; з 30.08.2006 по 31.08.2006; з 09.11.2006 по 31.11.2006; з 11.12.2006 по 31.12.2006; з 08.01.2007 по 31.01.2007; з 12.02.2007 по 28.02.2007: з 09.04.2007 по 31.03.2007; з 14.04.2007 по 30.04.2007; з 15.05.2007 по 31.05.2007; з 21.06.2007 по 30.06.2007; з 21.07.2007 по 31.07.2007; з 23.08.2007 по 31.08.2007; з 23.09.2007 по 30.09.2007; з 18.10.2007 по 31.10.2007; з 08.11.2007 по 30.11.2007; з 18.12.2007 по 31.12.2007; з 08.01.2208 по 31.01.2008; з 12.02.2008 по 29.02.2008; з 02.03.2008 по 31.03.2008; з 02.04.2008 по 31.07.2008; з 25.11.2008 по 30.11.2008; з 06.12.2008 по 15.12.2008; - зобов`язання відповідача зарахувати стаж роботи, що дає право на пенсію за віком, на пільгових умовах, період роботи ОСОБА_1 в СГ ТОВ «Праця»: з 26.01.2004 по 31.01.2004; з 08.02.2004 по 31.03.2004; з 13.06.2004 по 30.06.2004; з 24.07.2004 по 31.07.2004; з 22.08.2004 по 31.08.2004; з 01.01.2005 по 31.07.2005; в ТОВ «Праця Стольне»: з 16.10.2005 по 31.10.2005; з 15.11.2005 по 30.1 1.2005; з 21.12.2005 по 31.12.2005; з 30.01.2006 по 31.01.2006; з 13.02.2006 по 28.02.2006; з 15.03.2006 по 31.03.2006; з 25.04.2006 по 30.04.2006; з 30.08.2006 по 31.08.2006; з 09.11.2006 по 31.11.2006; з 11.12.2006 по 31.12.2006; з 08.01.2007 по 31.01.2007; з 12.02.2007 по 28.02.2007: з 09.04.2007 по 31.03.2007; з 14.04.2007 по 30.04.2007; з 15.05.2007 по 31.05.2007; з 21.06.2007 по 30.06.2007; з 21.07.2007 по 31.07.2007; з 23.08.2007 по 31.08.2007; з 23.09.2007 по 30.09.2007; з 18.10.2007 по 31.10.2007; з 08.11.2007 по 30.11.2007; з 18.12.2007 по 31.12.2007; з 08.01.2208 по 31.01.2008; з 12.02.2008 по 29.02.2008; з 02.03.2008 по 31.03.2008; з 02.04.2008 по 31.07.2008; з 25.11.2008 по 30.11.2008; з 06.12.2008 по 15.12.2008 та призначити пенсію за віком, на пільгових умовах, з 14 серпня 2020 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року адміністративний позов було задоволено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача записів у трудовій книжці є достатнім підтвердженням того, що він працював на відповідних посадах у певні періоди часу та має необхідний трудовий стаж, який надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не обґрунтував свою позицію стосовно не зарахування спірного пільгового стажу позивача. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що для зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії періоду роботи трактористом-машиністом підприємств сільського господарства у довідці про періоди роботи обов`язково має бути зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. При цьому, апелянт вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на записи у трудовій книжці позивача, оскільки такі записи не відображають відомості про періоди роботи, які зараховуються до спеціального стажу, найменування списків та їх номери та інформацію щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції. Крім того, апелянт зазначає, що позивач не дотримався Порядку № 18-1 щодо підтвердження стажу роботи на підприємстві, яке ліквідується. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 14.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За наслідками розгляду вказаної заяви відповідачем було прийнято рішення, оформлене листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 08.09.2020 № 2500-0346-8/33359 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в якому зазначено про відсутність необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого документами. Зокрема, зазначено, що згідно наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 05 місяців 11 днів, пільговий стаж - 17 років 10 місяців 19 днів. Згідно з довідкою № 42 від 09.06.2020 про правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне» (далі - ТОВ «Праця Стольне») останнє є юридичною особою, яка створилася в результаті реорганізацій та перейменувань колгоспу «Праця», Колективне сільськогосподарське підприємство «Праця», Сільськогосподарське підприємство «Праця», Сільськогосподарський кооператив «Праця» та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Праця». У довідці ТОВ «Праця Стольне» № 70 від 28.07.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в ТОВ «Праця Стольне» в період з 05.01.1988 по 17.10.2004 та з 01.08.2005 по 31.12.2007 трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства за професією, посадою - тракторист-машиніст, що передбачено п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У довідці ТОВ «Праця Стольне» № 41 від 09.06.2020 вказано, що ОСОБА_1 вступив в колгосп «Праця» 15.07.1984 та по наявних документах працює (працював) з 05.07.1984 по 31.12.1984, з 01.01.1988 по 15.12.2008, з 10.04.2009 по 14.12.2009. Трудовою книжкою позивача № 0014837 від 17.11.1984 підтверджується, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в колгоспі «Праця» с. Стольне, КСП «Праця», СК «Праця», СТОВ «Праця, ТОВ «Праця Стольне» в період з 15.07.1984, а саме: 15.07.1984 прийнятий на посаду слюсаря (прийнятий в члени колгоспу «Праця» (запис 1); 05.01.1988 переведений на роботу тракториста (запис 2); 18.10.2004 переведений на молочно-товарну ферму слюсарем (запис 6); 01.01.2005 переведений в дільницю механізації машиністом- трактористом (запис 7); 15.12.2008 звільнений з роботи за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (запис 9); 10.04.2009 прийнятий на роботу трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва (запис 12); 14.12.2009 звільнений у зв`язку з закінченням строкового трудового договору, п.2 ст.36 КЗпП України (запис 13). Вказані записи трудової книжки містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити наказу та протоколу, на підставі яких вони внесені, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства. Зазначена трудова книжка заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №

58. Позивач, вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії на пільгових умовах, звернулася до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Законом № 1058-IV регламентовано принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років. Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У п.п. 23, 24 Порядку № 637 визначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідку на підставі документів. Відповідно до пункту 20 Постанови № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи особи та виконання нею робіт на певній посаді, є трудова книжка. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні періоди роботи позивача підтверджується записами в його трудовій книжці. Крім того, зазначений стаж роботи позивача також додатково підтверджується відповідними вищевказаними довідками. При цьому, у довідці від 28.07.2020 № 70 чітко зазначено, що позивач працював на посаді тракторист-машиніст і був зайнятий безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції /т. 1 а.с. 27/. Тож, доводи апелянта про те, що для зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії періоду роботи трактористом-машиністом підприємств сільського господарства у довідці про періоди роботи обов`язково має бути зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, колегія суддів відхмиляє. Твердження апелянта щодо безпідставності посилання суду першої інстанції на записи у трудовій книжці позивача, оскільки такі записи не відображають відомості про періоди роботи, які зараховуються до спеціального стажу, найменування списків та їх номери та інформацію щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції, судова колегія також вважає безпідставними, з огляду на вищевикладене. Доводи апелянта про те, що позивач не дотримався Порядку № 18-1 щодо підтвердження стажу роботи на підприємстві, яке ліквідується, апеляційний суд відхиляє, оскільки у матеріалах справи містяться відповідні довідки щодо ліквідації підприємств, в яких працював позивач і їх правонаступництва. При цьому, колегія суддів також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року - без змін. Розподіл судових витрат. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 18 травня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк