LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд754/12547/20

від 18.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 754/12547/20 Суддя (судді) першої інстанції: Грегуль О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі позивача ОСОБА_1 та її представника Шандри Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 30 березня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про скасування постанови В С Т А Н О В И В : 24.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 14.09.2020 № 1828 за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказана постанова прийнята з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 р. у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Києва від 30 березня 2021 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними позовній заяві. Зазначає, що враховуючи, що на покупці була одягнута медична маска, що закривала рот та ніс, а також той факт, що разом з нею перебувала інша особа, на вигляд якій було явно більше як 18 років у неї не виникло сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Більш того, покупець ОСОБА_2 підійшла до каси у супроводі працівника поліції, а саме інспектора СЮП Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, лейтенанта поліції Бугай М.О. , яка в порушення вимог ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» не здійснила жодних дій на запобігання вчинення правопорушення. У судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слуханню справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 21.11.2018 працює продавцем-консультантом у ТОВ «Водолія», що підтверджується наказом ТОВ «Водолія» № 470-к про прийом на роботу від 20.11.2018. До адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.08.2020 надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2020 серія ВАБ № 250076, складений інспектором СЮП Деснянського УП ГУНП у місті Києві лейтенантом поліції Бугай М.О. відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що виразилося у продажу неповнолітній особі слабоалкогольного напою «Garage». 14.09.2020 року Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) прийнято постанову № 1828 про накладення адміністративного стягнення на продавця магазину ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн за порушення вимог ч.2. ст. 156 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 29.07.2020 біля 17:20 год. працюючи продавцем магазину ТОВ «Водолія» продала алкогольний напій «Garage» із вмістом спирту 4,6 % неповнолітній особі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не погоджуючись з постановою відповідача, звернулася до суду з даним позовом. Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Згідно ч. 4 ст. 15-3 вказаного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Отже, виходячи з положень вказаних норм вбачається, що продавець зобов`язаний отримати саме у покупця, який купує пиво, алкогольні напої, слабоалкогольні напої, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця і не передбачають право продавця, продавати вищевказані товари неповнолітнім особам, які навіть перебувають у супроводі дорослих (повнолітніх) осіб, в тому числі працівників поліції, хоча вказаний факт не підтверджується наявними матеріалами справи. Крім того, відповідно до преамбули «Тимчасової рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19)», затвердженої постановою Головного державного санітарного лікаря України 09 травня 2020 року № 17, на яку посилається Позивач, торгівля продовольчими та непродовольчими товарами повинна здійснюватися з дотриманням санітарних вимог та з урахуванням цих рекомендацій, спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (СОУЮ-19). Згідно п. 4 вказаних Тимчасових рекомендацій допуск відвідувачів та перебування у закладі дозволяється лише у респіраторі або захисній масці (у тому числі саморобній), так, щоб були покриті ніс та рот. Враховуючи вказані обставини, продавці повинні більш виваженіше підходити до встановлення віку покупців, оскільки обов`язкова наявність маски на останніх, не дає можливості належної зовнішньої ідентифікації особи та визначення її віку. Частиною 1 ст. 218 КУпАП передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), ст.ст. 138, 141, 142, 149 - 152, ч. 1- 5 ст. 152 - 1, ч. 1 ст. 154, ст. ст. 155, 155 - 2, ч. 2 ст. 156, ст. 156-1, 156-2, 159, ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 179, ст. 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 181 - 1, ч. 1 ст. 182, ст. ст. 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу. Згідно ст. 156 КУпАП (в її редакції на час події), порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. На підтвердження факту продажу неповнолітній особі забороненого товару відповідачем надано протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2020, фіскальний чек, який відповідає даті та часу вчинення адміністративного правопорушення, пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 щодо обставин придбання слабоалкогольного напою. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що апелянтом в апеляційній скарзі не спростовується сам факт правопорушень з її боку, лише зазначає, що у неї не виникло сумнівів щодо віку покупця. Отже, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеними обставинами, а факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративній справи. З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14.09.2020 № 1828, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 1700 грн. Тобто, приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування. Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 229, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 30 березня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 30 березня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про скасування постанови - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»