Постанова 4852 № 932/3015/21(2-а/932/134/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 932/3015/21(2-а/932/134/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року (суддя Кіпчарський О.М., повний текст складено 14.06.2021) у справі №932/3015/21(2-а/932/134/21) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову №10/971 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №586/1 від 24.03.2021 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.156 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн., провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Підставами позову фактично визначено те, що спірне рішення відповідачем прийняте за відсутності належних та достатніх доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушенння. Позивач також вказувала, що розгляд матеріалів адміністративної справи стосовно неї 24.03.2021 був проведений адмінкомісією за її відсутності. Про дату та час відкритого засідання адмінкомісії позивач не була повідомлена, у зв`язку з чим була позбавлена можливості здійснити захист своїх прав. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення №10/971 від 24.03.2021 за ч.2 ст.156 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскарженої постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення. Такі висновки суд мотивував тим, що матеріали адміністративної справи не містять достовірних доказів щодо продажу слабоалкогольного напою саме неповнолітній особі, а спірна постанова винесена з порушенням процесуальних приписів закону в частині виклику на засідання особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Не погодившись з рішенням суду, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що факт вчинення позивачем правопорушення достовірно встановлений і доведений під час розгляду матеріалів справи адміністративною комісією. Щодо висновків суду про відсутність достовірних доказів щодо продажу слабоалкогольного напою саме неповнолітній особі, то скаржник вказує, що даний факт зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому у комісії відсутні підстави ставити під сумнів викладені в протоколі факти. Стосовно висновків суду щодо порушення відповідачем процесуальних приписів закону в частині виклику на засідання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то скаржник вважає їх хибними, оскільки дата та час засідання комісії вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, який позивач отримала, про що мається відповідна відмітка у протоколі. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24.02.2021 працівником СЮП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №534787 відносно ОСОБА_1 за фактом виявленого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради №10/971 від 24.03.2021 позивача визнано винною в порушенні ч.2 ст.156 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн. За мотивувальною частиною цієї постанови 24.02.2021 близько 15:30 ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці у супермаркеті «Сільпо» за адресою: м.Дніпро, вул. Новокримська, 3-А, здійснила продаж слабоалкогольного напою «BRONX» об`ємом 0,5 л., міст.алк. 8% (чек додається) неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з матеріалів справи, копія документу відсутня), чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не може погодитися в повній мірі з висновками суду першої інстанції, що зроблені ним під час розгляду даної справи. Так, вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не був належним чином проінформований про розгляд справи про адміністративне правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне. Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У відповідності до вимог статті 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Встановлені обставини справи свідчать про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, за наслідками якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, відбувся за його відсутності 24.03.2021. В протоколі про адміністративне правопорушення від 24.02.2021, що складений у присутності позивача, наявний запис про дату та час розгляду адміністративної справи адміністративною комісією 24.03.2021 о 14:00 год., а також місце розгляду справи. В графі «підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» міститься особистий підпис позивача. Наведене свідчить, що позивач був належним чином завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому розгляд матеріалів адміністративної справи адміністративною комісією у її відсутність не суперечить приписам процесуального закону. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів належного сповіщення позивача про час та місце розгляду справи (виклику на засідання адміністративної комісії) є помилковими, оскільки спростовуються матеріалами справи. Щодо суті правопорушення. Як свідчать матеріали справи підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення слугували висновки про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Згідно ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 156 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років. Тобто законодавством встановлена заборона на продаж, зокрема, слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, продаж, зокрема, слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-річного віку є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП. При цьому, визначальним для притягнення особи до відповідальності, серед іншого, є встановлення факту продажу, зокрема, слабоалкогольного напою саме особі, яка не досягла 18 років. Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, доказів того, що особа, якій згідно протоколу про адміністративне правопорушення був здійснений продаж слабоалкогольного напою - ОСОБА_2 , на момент такого продажу не досягла 18 років. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що будь-який документ щодо віку останньої в матеріалах справи відсутній. На дану обставину комісією також звернуто увагу в спірній постанові про накладення адміністративного стягнення та вказано, що такий документ в матеріалах справи відсутній, однак, під час розгляду матеріалів адміністративної справи належної оцінки цій обставині не надано. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову. Отже, в спірному випадку відповідачем порушено принцип з`ясування обставин справи, не доведено належними та допустимими доказами, що в спірному випадку продаж слабоалкогольного напою був здійснений неповнолітній особі, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача через недоведеність в її діянні складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Таким чином, наведені відповідачем в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та не спростовують правильності його висновків по суті спору. З огляду на наведене апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року по справі №932/3015/21(2-а/932/134/21) без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 30.09.2021 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк