Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3596/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3596/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Житомирській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Житомирській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2020 року №0010093201 та №0010103201, згідно яких до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу. Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач заперечує факти вчинення ним правопорушень, вказує на те, що висновки акта фактичної перевірки нічим не підтверджуються та не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, позивач стверджує, що законом не передбачений обов`язок постачальника алкогольної продукції перевіряти наявність ліцензії у покупця на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тому позивач не може нести відповідальність за продаж алкогольних напоїв його контрагентом - споживчим товариством «Коорператор-С». Позивач зазначив, що не знав та не міг знати про анулювання ліцензії товариству «Коорператор-С», тому не може нести відповідальність за припинення дії ліцензії у третьої особи. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року даний адміністративний позов - задоволено. Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено порушення позивачем норм законодавства щодо обігу тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 реалізовано алкогольні напої споживчому товариству «Кооператор - С». Однак, у споживчого товариства «Кооператор - С» на момент отримання алкогольних напоїв була відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, оскільки попередня діюча ліцензія на анульована з 21 грудня 2019 року згідно розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 13 листопада 2019 року № 78-р, що свідчить про роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії. Вказаний покупець - споживче товариство «Кооператор - С» виключений з відповідного реєстру суб`єктів ліцензування., тому він не мав права здійснювати діяльність, пов`язану з обігом алкогольних напоїв оскільки він є кінцевим споживачем при придбанні алкогольних напоїв у ФОП ОСОБА_1 . Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. ФОП ОСОБА_1 заперечує проти її задоволення та наполягає на законності оскаржуваного рішення. 17 травня 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття уповноваженого на участь у справі представника. Колегія суддів відмовила в задоволенні даного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, зокрема, відповідачем не зазначено, чому він бажав особисто приймати участь в судовому засіданні, чим обумовлена така необхідність. Саме лише посилання на перебування представника у відпустці не обґрунтовує та не доводить необхідності відкладення розгляду справи та неможливості здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами в межах доводів апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів наголошує, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення спору по суті. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДПС від 14 липня 2020 року № 750 проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 , за місцем здійснення торгівлі алкогольними напоями - АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні торгівлі підакцизними товарами. При проведені фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 зафіксовано порушення, які відображені у акті фактичної перевірки від 24 липня 2020 року № 208/32/ НОМЕР_1 : - реалізацію алкогольних напоїв без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою місця здійснення торгівлі - АДРЕСА_1 , чим порушено статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: ФОП ОСОБА_1 реалізовано алкогольні напої споживчому товариству «Кооператор - С» (код ЄДРПОУ 14353232) пункт розвантаження згідно товарно - транспортних накладних №40830 від 17 березня 2020 року, №50816 від 07 квітня 2020 року, №55798 від 14 квітня 2020 року, №55797 від 14 квітня 2020 року, №73841 від 13 травня 2020 року АДРЕСА_2 на суму 18 919,45 грн. У Споживчого товариства «Кооператор - С» на момент отримання від ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, оскільки попередня діюча ліцензія від 22 травня 2019 року діяла з 10 червня 2019 року по 10 червня 2020 року, однак була анульована з 21 грудня 2019 року згідно розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 13 листопада 2019 року № 78-р, що свідчить про роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії. Вказаний покупець - споживче товариство «Кооператор - С» - виключений з відповідного реєстру суб`єктів ліцензування. Тому, на думку перевіряючи, споживче товариство «Кооператор - С» не мав права з 21 грудня 2019 року здійснювати діяльність, пов`язану з обігом алкогольних напоїв, оскільки він є кінцевим споживачем при придбанні алкогольних напоїв у ФОП ОСОБА_1 - роздрібну торгівлю алкогольними напоями на користь споживчого товариства «Кооператор - С» за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (в частині редакції Постанови КМУ від 05 вересня 2018 року № 748), а саме: платником реалізовані алкогольні напої за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої на загальну суму 11 173,24 грн. (перелік відображений у додатку № 1). На підставі акту перевірки від 24 липня 2020 року № 208/32/ НОМЕР_1 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2020 року: - №0010093201 про застосування штрафної санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії у розмірі 3 707 617,74 грн.; - №0010103201 про застосування штрафної санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, у розмірі 897 944,80 грн. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин). У розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва); роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування. Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Як вірно зазначено судом першої інстанції, з аналізу наведених правових норм вбачається, що роздрібна торгівля алкогольними напоями передбачає їх продаж для особистого некомерційного використання. При цьому, позивач мав право здійснювати торгівлю не тільки з суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі, а й іншим суб`єктам господарювання. За змістом статті 15 Закону 481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Поняття суб`єкта господарювання зазначено у Господарському Кодексі України, відповідно до статті 55 якого суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Суб`єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом. СТ «Коолератор-С.» є суб`єктом господарювання, оскільки воно є юридичною особою, зареєстроване з присвоєнням коду ЄДРПОУ, самостійно здійснює свою господарську діяльність та розпоряджається власним майном, отримувало ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі акцизними товарами в податковій, як суб`єкт господарювання. СТ «Кооператор-С» повністю відповідає визначенню суб`єкта господарювання, передбаченому статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», проте відповідач не прийняв це до уваги. Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 оптову торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями №990208201900069 від 12 вересня 2019 року, яка дійсна з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року. Вказане місце здійснення позивачем діяльності внесене до Єдиного державного реєстру як місце зберігання алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою серії АП №148439 від 23 жовтня 2019 року. Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та споживчим товариством «Кооператор - С» (покупець) укладено договір поставки №69 від 16 березня 2020 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставляти товар за адресою: АДРЕСА_2 , магазин-кафе. Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До перевірки посадовим особам відповідача позивачем, крім вказаного договору, надавалися: копія довіреності на отримання матеріальних цінностей СТ «Кооператор - С», копія виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями контрагентом, в якій зазначено термін її дії: з 10 червня 2019 року по 10 червня 2020 року, копії ТТН та видаткових накладних, за якими здійснювались поставки контрагенту, копія акту звірки з вказаним контрагентом. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що ФОП ОСОБА_1 здійснювався оптовий продаж алкогольних напоїв на користь споживчого товариства «Кооператор - С», на що вказують придбані об`єми товару, їх асортимент, а також мета - подальша роздрібна реалізація споживчим товариством «Кооператор - С» кінцевому споживачу в магазині-кафе за адресою: АДРЕСА_2 . Слід також зазначити, що посадові особи відповідача здійснювали фактичну перевірку складських приміщень ФОП ОСОБА_1 та матеріали перевірки не містять жодних доказів обладнання місць для роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою перевірки: АДРЕСА_1 . Відтак, усі копії документів, що є в матеріалах справи, підтверджують здійснення саме оптової торгівлі ФОП ОСОБА_1 з покупцем - СТ «Коорнератоп-С», що є суб`єктом роздрібної торгівлі. Згідно роз`яснень Державної фіскальної служби, якщо суб`єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), здійснює продаж алкогольних напоїв (тютюновими виробами) суб`єктам господарювання, які не мають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), з відповідним оформленням первинних документів (договорів купівлі-продажу, рахунків фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (товарно-транспортних накладних за формою №1-ТН для алкогольних напоїв), довіреностей на отримання товару тощо), то така діяльність є згідно статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячною і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» оптовою торгівлею. Підстав для притягнення такого суб`єкта господарювання до відповідальності немає. Щодо посилання відповідача на анулювання споживчому товариству «Кооператор - С» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, як підставу для притягнення позивача до відповідальності, то жодним нормативним документом не передбачено обов`язку постачальника алкогольної продукції з ліцензією на право оптової торгівлі алкогольною продукцією контролювати наявність у покупця ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольної продукції та вимагати її у контрагента, це є виключним повноваженням фіскального органу. Статтею 15 прим. 3 Закону № 481/95-ВР передбачено ряд обмежень щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Проте серед них відсутня заборона на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб`єктами господарювання (у тому числі, іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які не мають ліцензії на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Враховуючи зазначене, суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на право здійснення оптової торгівлі, при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів не повинні вимагати від суб`єктів господарювання - покупців ліцензію на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідач не зміг послатися на конкретну правову норму, яка була порушена позивачем, оскільки ані Законом № 481/95-ВР, ані будь-яким іншим законом не передбачено обов`язок особи, що має ліцензію на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами контролювати інших суб`єктів господарювання - своїх контрагентів та перевіряти наявність в них відповідних ліцензій. В акті перевірки №208/32/2514900l50 від 24 липня 2020 року зазначено, що алкогольних напоїв СТ «Кооператор - С» реалізовано позивачем на суму 189 19,45грн. без ліцензії у СТ «Кооператор -С», крім того зафіксована сума 11 173.24 грн.; як сума напоїв, що реалізовані за ціною нижче роздрібної, а в додатку 1.2 переліку алкогольних напоїв зазначена сума 897 944, 8 грн. - як сума 100% вартості отриманої партії товару, але дана сума не зазначена в самому акті. Акт - це документ, в якому фіксуються порушення та встановленні під час перевірки факти. В акті, який міститься в матеріалах справи, відсутня сума 897 944,8 грн., у зв`язку з чим незрозумілим є, чому саме цю не встановлену в акті суму відповідач взяв для розрахунку розміру штрафних санкцій та яким чином була розрахована вказана сума. Сума 897 944,8 грн. суперечить додатку 1 до акту, в якому зазначена сума 11 173,24 грн. та сума загальної реалізації 189 19, 45 грн. Згідно абз. 5 ч. 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Оскільки судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що позивач має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та не здійснював роздрібної торгівлі алкогольними напоями, то він не є суб`єктом відповідальності за таке порушення, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2020 року №0010093201. Згідно ч. 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30 жовтня 2008 року встановлено мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої, при недотриманні яких настає відповідальність, передбачена нормами Закону №481/95-ВР. Відповідно до абз. 14 ч. 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень. Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивачем реалізовані СТ «Кооператор - С» алкогольні напої за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої. Проте, як зазначено вище, такі висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження, ним не доведено здійснення ФОП ОСОБА_1 роздрібного продажу алкогольних напоїв. Як наслідок, до позивача не може бути застосовано відповідальність за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, оскільки ним здійснювався оптових продаж підакцизних товарів, що, як вірно зазначено судом першої інстанції, є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2020 року №0010103201. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Житомирській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев