LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/12760/20

від 19.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12760/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що виразилися у прийнятті протоколу про призначення пенсії від 28.02.2019р. та у відмові добровільно скасувати протокол призначення пенсії від 28.02.2019р. щодо зменшення розміру перерахованої пенсії на значно менший та встановлення довічного розміру пенсії у грошовому еквіваленті за вислугу років ОСОБА_1 у бік погіршення становища пенсіонера шляхом зміни 90% розміру пенсії без обмеження її граничного розміру до 10 прожиткових мінімумів непрацездатних осіб та встановлення по життєвого розміру пенсії в грошовому еквіваленті, вже після набрання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 р. справа №480/4573/18, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати протокол призначення пенсії від 28.02.2019 р., здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% від заробітної плати, зазначеній в оновленій довідці прокуратури Сумської області від 16.10.2018р. №18-257вих-18 та у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. по справі №480/4573/18 без обмеження граничного розміру, починаючи з 01.01.2016р., у повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум, разово однією сумою. В обґрунтування позову зазначалось, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016р., і тому до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VII, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одесі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано протокол Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 28.02.2019р. в частині обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 10 прожитковими мінімумів непрацездатних осіб. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження граничного розміру перерахованої з 01.01.2016р. пенсії ОСОБА_1 10 прожитковими мінімумів непрацездатних осіб. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у розмірі 90% від заробітної плати згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. по справі №480/4573/18 без обмеження граничного розміру, починаючи з 01.01.2016 р., з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідно до Закону України від 24.12.2015 №911-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів та від 06.12.2016 № 1774- VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, Головне управління зазначило, що не погоджується з позовною вимогою щодо здійснення перерахунку з 01.01.2016 р., оскільки це не відповідає ст.122 КАС України. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін. Також, позивач просить розгляд справи провести за її участі. Щодо клопотання позивача про розгляд справи за її участі слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Як вбачається з матеріалів справи рішення Одеського окружного адміністративного суду прийнято в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи дослідивши матеріали справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), колегія суддів вважає за можливе розгляднути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін та проведення судового засідання. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що з травня 2007 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663-ІІІ) позивачу призначена пенсія за вислугою років за посадою старшого прокурора організаційно-контрольного відділу прокуратури Сумської області у розмірі 90 відсотків від суми (чинного) заробітку без обмежень її граничного розміру. Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 19.07.2016р. по справі №591/3452/16-а частково задоволено позов ОСОБА_1 , визнано неправомірними дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки прокуратури Сумської області №107-зп-16 від 05.04.2016р.; скасовано рішення Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області №198825 від 12.04.2016р.; зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити починаючи з 01.01.2016р. перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження граничного розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку за відповідною посадою відповідно до довідки прокуратури Сумської області №107 зп-16 від 05.04.2016р.(а.с.34-36). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. по справі №480/4573/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 ; скасовано рішення Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 18.10.2018р. №198825 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; скасовано рішення Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 27.11.2018р. №198825 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою з 01.01.2016р. на підставі оновленої довідки прокуратури Сумської області від 16.10.2018р. №18-527вих-18 з урахуванням раніше виплачених сум пенсії (а.с.46-50) Листом Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 26.03.2019р. адресованого відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області зазначено, що розмір пенсії після перерахунку згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. №480/4573/18 з 12.02.2019р. складає 14970,00грн. Доплата за період з 01.01.2016р. по 11.02.2019р. буде здійснено ОСОБА_2 відповідно до Порядку №649 при виділенні коштів на зазначені цілі. Протоколом призначення пенсії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 28.02.2019р. визначено загальний процент розрахованої пенсії від заробітку 90% та визначено розмір пенсії 18 847,72 грн., виплата якої передбачено проводити у розмірі 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а.с.55). З січня 2020 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 30.04.2020р. ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про скасування протоколу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 28.02.2019р., як незаконного та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з метою добровільного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. у справі №480/4573/18 в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою з 01.01.2016р. на підставі оновленої довідки прокуратури Сумської області від 16.10.2018р. №18-527вих-18 з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.56-57). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.05.2020р. повідомлено ОСОБА_1 , що відсутні підстави для скасування протоколу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 28.02.2019р.(а.с.60). Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність обмеження граничного розміру пенсії позивача, тому зазначив про наявність підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у розмірі 90% від заробітної плати згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. по справі №480/4573/18 без обмеження граничного розміру, починаючи з 01.01.2016 р., з урахуванням раніше виплачених сум. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. На час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII. Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Згідно з частиною 14 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Як встановлено пунктом 2 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року). Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев`ятнадцятою - двадцять третьою». Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року. Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується. Водночас, відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень (абзац 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII доповнено реченням щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 року). Дію вказаної норм продовжено до 31 грудня 2017 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII. З огляду на викладені обставини, колегія суддів зазначає, що положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. За таких обставин з 13.12.2019 року виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько- слідчим працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, а також у зв`язку із призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових заробітної плати як при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. До того ж, в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 зазначено, що вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє). Окремо зазначимо, що Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Крім того ВС неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру", із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенси, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві. Зокрема, у постанові ВС від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові ВС від 10.04.2019 р. у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16). Окрім цього, Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-УІІІ "Про внесення?змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови ВС від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019. у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а). Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідного територіального органу ПФУ законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до ст.50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність. Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачці, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) оскільки положення цієї статті втратили чинність, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таким чином колегія суддів зазначає, що за такого правового регулювання та встановлених обставин, відмова відповідача у перерахунку і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Колегія суддів зазначає, що приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, посилання позивачки на рішення судів апеляційної інстанції та рішень ВАС України судова колегія вважає не обґрунтованими, т.я . нормами процесуального законодавства не передбачено обов?язок суду враховувати висновки цих судових інстанцій, тому колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на такі рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»