Постанова 4852 № 340/962/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2021 року м. Дніпросправа № 340/962/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (головуючий суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за заявою Поліщук Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Поліщук Наталія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №340/962/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року заяву Поліщук Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №340/962/19 - задоволено. Замінено стягувача у виконавчих листах від 17 вересня 2020 року по виконанню постанови Верховного Суду від 17.09.2020 по справі № 340/962/19 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) опікуном якого є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Ухвала суду першої інстанції мотивована, зокрема тим, що з урахуванням того, що не надано докази відкриття виконавчого провадження, є необхідність заміни стягувача у виконавчому листі від 17 вересня 2020 року по виконанню постанови Верховного Суду від 17.09.2020 по справі № 340/962/19 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 опікуном якого є ОСОБА_3 . Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що на виконання постанови Верховного Суду від 17.09.2020 року Відповідач згідно з протоколом (розпорядженням) від 08.10.2020 року №935090137069 ОСОБА_2 перерахував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 04.12.2018 року та з 01.01.2019 року, при цьому сума 16754,72 грн. за період з 04.12.2018 року по 31.01.2019 року підлягала виплаті при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України, про що Відповідач повідомляв державного виконавця. Мотивуючи апеляційну скаргу Відповідач вказує і про те, що судом першої інстанції порушено норми ч. 1 ст. 379 КАС України, якою передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником, оскільки, на думку останнього, судом який розглядав справу як суд першої інстанції є Верховний Суд, так як саме цей суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 у даній справі. Поліщук Наталія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Мотивуючи відзив, ОСОБА_3 , зокрема, зазначила про те, що 02 грудня 2020 року Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №340/962/19, після чого постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №340/962/19 від 02 грудня 2020 року. Крім того, ОСОБА_3 вказала і про те, що Верховний Суд при розгляді справи №340/962/19 відповідно до ст. 24 КАС України переглядав судове рішення місцевого та апеляційного адміністративного судів в касаційному порядку як суд касаційної інстанції, тому в даному випадку до його компетенції не входить заміна сторони виконавчого провадження, як про це зазначає Відповідач. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. З аналізу вищенаведеного випливає те, що «заміна сторони виконавчого провадження» та «заміна боржника або стягувача у виконавчому листі» не є тотожними поняттями, та на відміну від заміни сторони виконавчого провадження, заміна стягувача у виконавчому листі допускається лише на стадії до відкриття виконавчого провадження, а не на будь-якій стадії виконання судового рішення. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року вирішено в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено (т.1, а.с. 104-106). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року залишено без змін (т.1, а.с. 170-171). Постановою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 року у справі №340/962/19. Ухвалено нове рішення, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо нездійснення ОСОБА_2 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 та з 01.01.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_2 з 04.12.2018 та 01.01.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області від 12.12.2018 №840 та від 15.01.2019 №58 з урахуванням фактично отриманих виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3457,80 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з дати її прийняття - 17 вересня 2020 року (т.1, а.с. 194-195). 02 грудня 2020 року Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №340/962/19 (т. 1, а.с. 223). 14 грудня 2020 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №340/962/19 від 02 грудня 2020 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т. 1, а.с. 237). 12 лютого 2021 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому листі №340/962/19, виданого 02 грудня 2020 року Кіровоградським окружним адміністративним судом, на його правонаступника ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 224-228). Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у заяві від 12 лютого 2021 року Поліщук Н.А. в інтересах ОСОБА_1 просила суд лише здійснити заміну стягувача у виконавчому листі №340/962/19, виданому 02 грудня 2020 року, при цьому питання щодо заміни сторони виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, у разі наявності відкритого виконавчого провадження, у вказаній заяві не ставилось. Таким чином, на момент звернення Поліщук Н.А. в інтересах ОСОБА_1 із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №340/962/19, виданому 02 грудня 2020 року, вже було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа №340/962/19. Однак, суд першої інстанції не дослідив вказаних обставин та обмежився лише висновком про те, що не надано доказів відкриття виконавчого провадження. Вказане неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, призвело до порушення останнім норм процесуального права, а саме ч. 4 ст. 379 КАС України, відповідно до якої заміна стягувача у виконавчому листі допускається лише на стадії до відкриття виконавчого провадження. Разом з цим, доводи апеляційної скарги Відповідача щодо того, що судом який розглядав дану справу як суд першої інстанції є Верховний Суд, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у межах спірних правовідносин Верховний Суд переглядав дану справу та приймав рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 саме як суд касаційної інстанції, тому питання щодо видачі виконавчого листа, заміни сторони виконавчого провадження та заміни стягувача у виконавчому листі належать до компетенції Кіровоградського окружного адміністративного суду відповідно до положень ст.ст. 373, 379 КАС України. Щодо доводів Відповідача про те, що право на одержання пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати припиняються, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до положень статті 1227 Цивільного кодексу України Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Питання, яке вирішується в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції стосується не права на пенсію померлого Позивача, а права на отримання заборгованості по виплаті такої пенсії, яка була нарахована, але не одержана Позивачем за життя. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , якому належить до виплати заборгованість з пенсії, а судове рішення щодо її перерахунку на теперішній час боржником не виконано, тому ОСОБА_1 як член сім`ї Позивача має право на отримання вказаних виплат, що свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги Відповідача у вказаній частині. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції в порушення вимог законодавства протиправно здійснено заміну стягувача у виконавчому листі №340/962/19 після відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 22 лютого 2021 року. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року по справі №340/962/19 скасувати. В задоволенні заяви Поліщук Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі №340/962/19, виданому 02 грудня 2020 року Кіровоградським окружним адміністративним судом, - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова