Постанова 4852 № 340/4337/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 травня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4337/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Кропивницької районної ради Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року (головуючий суддя Жук Р.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької районної ради Кіровоградської області третя особа Бобринецька міська рада Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Кропивницької районної ради Кіровоградської області (далі Відповідач), третя особа Бобринецька міська рада Кіровоградської області (далі Третя особа), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Бобринецької районної ради, яка полягає у невиконанні встановленого статтями 14,15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обов`язку з оприлюднення на власному офіційному веб сайті не пізніш як за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття двох проектів рішень районної ради, а саме: - «Про надання згоди про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради»; - «Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради». В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що Відповідачем порушено статті 14 та 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року адміністративний позов задоволено (а.с.103-105). Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що обов`язок оприлюднення проектів рішень покладено на орган місцевого самоврядування, який є розпорядником інформації незалежно від того, ким він розроблений. Відповідач порушив ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», чим протиправно порушив право Позивача на публічну інформацію, допустивши бездіяльність. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Відповідач, із посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що проект спірного рішення не підлягав оприлюдненню, оскільки є внутрішньо організаційним актом та відповідно до пункту 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року №996 не підлягав громадському обговоренню. Відповідач негайно після підготовки проектів рішень 22.09.2020 року оприлюднив їх в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили. Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, що Головою Бобринецької районної ради 21.09.2020 року видано розпорядження №19-гр «Про скликання 22.09.2020 року позачергової двадцять восьмої сесії районної ради» на підставі листа голови Бобринецької районної державної адміністрації від 08.09.2020 року № 01-16/45/1. На розгляд позачергової сесії районної ради внесено питання: 1) Про створення комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Бобринецької районної ради. 2) Про внесення змін до рішення районної ради від 12 грудня 2019 року №418 «Про районний бюджет Бобринецького району на 2020 рік» (код бюджету 11301200000). Проекти рішень по зазначеним питанням оприлюднено на веб сайті районної ради 17 та 21 серпня 2020 року, що підтверджується відповідними скріншотами. На засіданні постійної комісії районної ради з питань бюджету, фінансів, власності, інвестиційної діяльності та приватизації, регуляторної політики, підприємництва, торгівлі, споживчого ринку та побутового обслуговування населення від 22.09.2020 року вирішено рекомендувати районній раді внести на розгляд пленарного засідання позачергової двадцять восьмої сесії районної ради питання: - Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради; - Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради (а.с.73-81). В подальшому на вебсайті районної ради 22.09.2020 року висвітлено проекти рішення по зазначеним питання. Голова районної ради ОСОБА_2 під час проведення пленарного засідання сесії 22.09.2020 року поставила на голосування пропозиції: - про включення до орієнтовного переліку питань порядку денного пленарного засідання позачергової двадцять восьмої сесії Бобринецької районної ради питання «Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради». Результати голосування: «За» - 19; «Проти» - 00; «Утримались» - 00; «Не голосували» - 00; Всього проголосувало: 19; - про включення до орієнтовного переліку питань порядку денного пленарного засідання позачергової двадцять восьмої сесії Бобринецької районної ради питання «Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради». Результати голосування: «За» - 19: «Проти» - 00; «Утримались» - 00; «Не голосували» - 00; Всього проголосувало: 19; - формування порядку денного пленарного засідання позачергової двадцять восьмої сесії районної ради питань з урахуванням змін. Результати голосування: «За» - 19; «Проти» -00; «Утримались» - 00; «Не голосували» - 00; Всього проголосувало: 19; Після обговорення голова районної ради ОСОБА_2 поставила на голосування пропозицію: - про прийняття рішення районної ради «Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради». Результати голосування: « За « - 18;» Проти « - 00; « Утримались» - 00; «Не голосували» - 01; Всього проголосувало: 19; - про прийняття рішення районної ради «Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради». Результати голосування: « За « - 19; «Проти» - 00; «Утримались» - 00; «Не голосували» - 00; Всього проголосувало: 19. 22 вересня 2020 року Бобринецькою районною радою Кіровоградської області прийнято рішення №480 «Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради» та №481 «Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради». У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно статті 9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію. Згідно статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Отже, доступ до публічної інформації, крім передбаченої цим Законом публічної інформації з обмеженим доступом, щодо якої існує спеціальний порядок її поширення, можливо за допомогою двох способів, а саме отримання такої інформації з загальнодоступних встановлених законом джерел оприлюднення суб`єктами владних повноважень публічної інформації, або за результатами надання такої інформації у відповідь на конкретне відповідне звернення особи. Згідно із ч.4 ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом. Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування. За правилами статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2)систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації. Перелік та види інформації яку розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати визначений в статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно з приписами ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Відповідно до ст.18 вказаного Закону для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб`єктів владних повноважень, підлягають обов`язковій реєстрації в системі обліку, що має містити: 1) назву документа; 2) дату створення документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; 7)галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); 11) проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); 12) форму та місце зберігання документа тощо. Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб`єкта владних повноважень, забезпечується шляхом: 1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб`єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб; 2) надання доступу до системи за запитами. Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону. З комплексного аналізу зазначених норм вбачається, що вимогами чинного законодавства на суб`єктів владних повноважень покладено обов`язок формувати розповсюджувати та забезпечувати доступ осіб до загальнодоступної публічної інформації, яка виникає та створюється в процесі здійснення ними своїх владних, делегованих повноважень, шляхом розміщення та оприлюднення такої інформації у спосіб встановлений законодавством. Зазначене за своєю суттю і є тим самим механізмом встановленим на забезпечення дотримання суб`єктами владних повноваження права громадян на доступ до публічної інформації. Проаналізувавши зміст вимог ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд доходить висновку, що обов`язок оприлюднення проектів рішень покладено на орган місцевого самоврядування, який є розпорядником інформації незалежно від того, ким він розроблений. У даному випадку таким органом є Бобринецька районна рада Кіровоградської області. Відповідно до положень ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5 )несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 24 цього ж Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації згідно якої відповідальність несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Відповідач в ході розгляду справи не заперечував, що проекти рішень №480 та №481 оприлюднені на веб-сайті районної ради лише 22.09.2020 року. Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідач порушив ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», чим протиправно порушив право Позивача на публічну інформацію, допустивши бездіяльність. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 20 січня 2021 року необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кропивницької районної ради Кіровоградської області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №340/4337/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 19 травня 2021 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов