Постанова 4852 № 160/12135/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12135/19 Суддя І інстанції Кадникова Г.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання: Трошиної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язаня вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівка» звернулося до суду із позовом, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1322970/30718177 від 05.11.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №16; №1322972/30718177 від 05.11.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №15; №1326781/30718177 від 11.11.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №3; №1316246/30718177 від 28.10.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №19; №1326528/30718177 від 11.11.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1; №1314277/30718177 від 24.10.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №18; №1343327/30718177 від 03.12.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №9; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, подані позивачем, датами їх фактичного отримання, а саме: від 16.09.2019р. №16 на суму 6 796 грн. 49 коп. з ПДВ; від 15.10.2019р. №15 на суму 6 884 грн. 07 коп. з ПДВ; від 01.10.2019р. №3 на суму 2 450 грн. 00 коп. з ПДВ; від 18.09.2019р. №19 на суму 4 164 грн. 00 коп. з ПДВ; від 01.10.2019р. №1 на суму 3 037 051 грн. 80 коп. з ПДВ; від 18.09.2019р. №18 на суму 1 553 400 грн. 00 коп. з ПДВ; від 15.11.2019р. №9 на суму 4 848 077 грн. 45 коп. з ПДВ. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, позов задоволено повністю. 18 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівка» звернулось до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконання судового рішення від 27 січня 2020 року по справі №160/12135/19. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівка» подало апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем вжиті всі можливі заходи щодо примусового виконання судового рішення, однак боржником таке рішення досі не виконано, у зв`язку з чим є необхідність у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення. Вказує на те, що станом на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, докази на підтвердження його повного виконання, так само як і відомості, що підтверджували б наявність поважних причин невиконання рішення суду у цій справі відсутні. В письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівка» підтримало вимоги апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким зобов`язати Державну податкову службу України в 10-денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду подати звіт про його виконання. В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України). Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. З матеріалів справи вбачається, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі № 160/12135/19, набрало законної сили 11 листопада 2020 року. Зазначене рішення було звернуто до примусового виконання до державної виконавчої служби. 05 жовтня 2020 року держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу для відома. Пунктом другим Постанови боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 рабочих днів та повідомити державного виконавця з надання підтверджуючих документів. 08 грудня 2020 року, за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100грн., зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. У встановлений строк, станом на 06 січня 2021 року інформація від боржника про виконання рішення до відділу не надходила. 06.01.2021р. за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200грн. Між тим, в матеріалах справи відсутні дані про вчинення усіх передбачених статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» дій для забезпечення примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року. В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19. Крім того, суд звертає увагу й на те, що особа яка вважає, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення вправі звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. При цьому, реалізація цього права позивачем жодним чином не залежить від встановлення судом судового контролю за виконанням судового рішення. Колегія суддів зазначає, що станом на час подання вказаної заяви відсутні належні та достатні обґрунтування того, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року не буде фактично та в повному обсязі виконане. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова