Постанова Закарпатський апеляційний суд № 299/1869/20

Справа № 299/1869/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 06 травня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів: Куштана Б.П., Фазикош Г.В. з участю секретаря : Купар Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Виногрдівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2020року у складі судді Трагнюк В.Р. у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа центр надання адміністративних послуг Виноградівської районної державної адміністрації про скасування державної реєстрації та визнання права власності на нерухоме майно, встановив : У червні 2020 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги мотивують тим, що рішенням Виноградівського районного суду по справі №299/2935/17 від 20.11.2017 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в справі №299/3935/17 апеляційну скаргу адвоката Сливки Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Виноградівського районного суду від 20 листопада 2017 року скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя народила: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . 25.01.1986 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , під час якого народилися: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . В свою чергу ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_11 . Вона була матір`ю ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , донькою ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_1 (відповідача по справі). ОСОБА_11 - дочка спадкодавця померла раніше за матір - ОСОБА_7 . Відповідач - ОСОБА_1 приховав, що в нього була сестра ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та прийняв спадщину від своєї матері ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги, є діти спадкодавця, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_11 . У зв`язку з тим, що порушено право позивачів, останні звернулися з позовом та просили : скасувати державну реєстрацію права власності від 19.12.2017 року номер запису про право власності 24134971, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448212321212, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , здійснену приватним нотаріусом Стойка С.М., Виноградівського нотаріального округу, Закарпатської області; визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності в порядку спадкування за правом представлення по 1/4 житлового будинку кожному, з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2020 року заявлений позов задаволено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказано, що суд неправильно задовільнив вимогу про скасування державної реєстрації права власності і не врахував, що позивачі за наявності постанови Закарпатського апеляційного суду від 21.12.2020 року про скасування судового рішення, за яким право власності на спадкове майно набув відповідач, мали можливість звернутися до державного реєстратора щодо припинення набутих відповідачем майнових прав; суд дійшов помилкових висновків, що позивачі на час відкриття спадщини постійно проживали із спадкодавцем і прийняли спадщину; суд у рішенні вказав, що представник відповідача не з`явився в судове засідання, однак така позиція не відповідає дійсності, є умисною та штучно сформованою, внаслідок чого порушено принцип змагальності сторін. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. В судовому засіданні представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Позивачі, їх представник ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник ОСОБА_12 надіслав суду заяву і якій просив розглянути справу у відсутності позивачів та їх представника. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута їх відсутності. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. Однак, з такими висновками повністю погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст 1218 ЦК України) Матеріалами справи встановлено, що в ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було двоє дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с.13). 25.01.1986 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 (а.с.13). Від даного шлюбу народилися двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а.с.11-12). В свою чергу ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_11 , яка була матір`ю ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , донькою ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_1 відповідача по даній справі (а.с.10). ОСОБА_11 - дочка спадкодавця померла раніше за матір - ОСОБА_7 . Ч.1 ст. 1266 ЦК України передбачає, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Таким чином за померлою ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги є її син ОСОБА_1 (відповідач) та за правом представлення за її донькою ОСОБА_11 , діти останньої - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (позивачі). За спадкодавцем ОСОБА_5 рахувався завершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , в якому вона була зареєстрована та проживала, однак на даний будинок відсутній відповідний правовстановлюючий документ. (а.с.18). 11.02.2017 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву до Виноградівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за померлою матір`ю ОСОБА_5 , за якою завдена спадкова справа №52/2017, яка не завершена. (а.с.93-95). У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду про визнання права власності на майно за померлою ОСОБА_5 . Рішенням Виноградівського районного суду по справі №299/2935/17 від 20.11.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7). На підставі даного рішення 19.12.2017 року за ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно (а.с.15-16). Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в справі №299/3935/17 апеляційну скаргу адвоката Сливки Ю.Ю.,в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Виноградівського районного суду від 20 листопада 2017 року скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено (а.с.24-26). Таким чином матеріалами справи доведено, що рішення суду, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 скасовано. З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування державної реєстрації права власності від 19.12.2017 року, номер запису про право власності 24134971, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448212321212, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , здійснену приватним нотаріусом Стойка С.М., Виноградівського нотаріального округу, Закарпатської області та обґрунтовано в цій частині задовільнив заявлений позов. Скасування державної реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_1 , яка проведена на піставі судового рішення, яке в послідуючому було скасовано, є належним і ефективним способом захисту прав позивачів. Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і не заслуговують на увагу. Разом з тим, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачами права власності на спадкове майно за померлою ОСОБА_13 , оскільки такі висновки суду не ґрунтуються на законі. Згідно з ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який обраховується з моменту її відкриття. Відповідно до ч. ч.1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з приписами ч.ч.3,4 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України). Доказування, згідно із ч.6.ст.81ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріалами справи доведено, що відповідач ОСОБА_1 в установлений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщити за померлою ОСОБА_5 та прийняв спадщину за нею. Як вбачається з копії спадкої справи, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_13 . Позивачами також не подано жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували, що на час відкриття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вони постійно проживали разом з спадкодавцем ОСОБА_5 . До позовної заяви позивачами для підтвердження заявлених вимог подана довідка виконкому Теківської сільської ради від 02.08.2019 року, з якої вбачається, що позивач ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_5 за адресою в АДРЕСА_1 була зареєстрована, однак з спадкодавцем ОСОБА_5 не проживала. (а.с.73). Щодо місця проживання позивача ОСОБА_4 матеріали справи не містять жодних даних. Помиковими є посилання позивачів в обґрунтування прийняття ними спадщини за померлою ОСОБА_5 на відмітку в їх паспорті щодо реєстрації місця проживання за адресою в АДРЕСА_1 , позаяк законодавець пов`язує прийняття спадщини особою саме з фактом постійного проживання з спадкодавцем, а не реєстрацією місця проживання. Апеляційний суд констатує, що відмітка в паспорті про реєстрацію місця проживання не є безумовним свідченням постійного проживання особи за такою адресою, як про це вказують позивачі, та з чим погодився суд першої інстанції. Таким чином суд першої інстанції неправильно в цій частині встановив фактичні обставини справи, та необґрунтовано задовольнив вимоги позивачів про визнання за ними права власності на майно за померлою ОСОБА_5 . Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачам у даних вимогах. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір в сумі 2370,60 грн., а оскільки його апеляційна скарга задоволена частково і частково задоволено позовні вимоги позивачів, на користь відповідача підлягає стягненню з позивачів в рівних частках сплачений судовий збір в сумі 1 185,30 грн. Керуючись ст.ст.374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Виногрдівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2020 року в частині визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності по 1/4 частині житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у даних вимогах відмовити. В решті рішення суду залишити без змін. Стянути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рівних частках 1 185,30 грн. сплаченого судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 17 травня 2021 року. Головуючий: Судді: