Постанова 4806 № 299/2935/17

Справа № 299/2935/17 П О С Т А Н О В А Іменем України 21 січня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Готри Т.Ю. і Собослоя Г.Г., з участю секретаря Юрочко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сливки Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (особи, які не брали участі в справі) на рішення Виноградівського районного суду від 20 листопада 2017 року (у складі судді Надопти А.А.) за позовом ОСОБА_3 до Теківської сільської ради Виноградівського району, третя особа - приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С.М., про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у вересні 2017 р. Просив визнати за ним право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті мами - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обґрунтування позовних вимог указав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама - ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті разом із нею проживав позивач. За життя мати позивача заповіт не залишила. Позивач прийняв спадщину, оскільки продовжував проживати в будинку своєї мами. Позивач звертався до приватного нотаріуса Виноградівського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, однак отримав усуну відмову через те, що в нього відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок. Доводить, що через відсутність правовстановлюючого документу на спадковий будинок не має можливості оформити свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому змушений звернутися до суду з цим позовом. Рішенням Виноградівського районного суду від 20 листопада 2017 р. позов задоволено: визнано за позивачем право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адвоката Сливка Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просить скасувати це рішенні і прийняти нове рішення яким: -визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за правом представлення на ј житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; -визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за правом представлення на ј житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що оскаржуваним рішенням порушено спадкові права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: -у спадкодавця було двоє дітей: ОСОБА_3 (позивач по справі) та ОСОБА_5 (мати апелянтів), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ; -після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, але оскільки донька спадкодавця померла раніше, то в силу вимог ч.1 ст. 1266 ЦК України апелянти (як онуки спадкодавця) спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини; -оскаржуваним рішенням було вирішено питання про права та інтереси апелянтів і вони підлягали обов`язковому залученню до участі в справі в якості співвідповідачів, однак цього зроблено не було. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що спадкування за правом представлення апелянтів має відбуватися у загальному порядку, передбаченому цивільним кодексом. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню із ухваленням нового про відмову в позові, з таких мотивів. Суд виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Апеляційний суд не може погодитися із цим висновком через порушення норм процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування оскарженого судового рішення. При цьому встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_1 . На день її смерті, разом із нею були зареєстровані та проживали: син - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Теківської сільської ради . За час свого життя, мати позивача заповіт не залишала. Після її смерті, позивач прийняв спадщину, оскільки продовжував проживати в будинку своєї покійної матері, продовжував доглядати за ним, обробляти земельну ділянку, тобто позивач прийняв спадкове майно і набув на нього права відповідно до вимог чинного законодавства України. Позивачем було подано письмову заяву до приватного нотаріуса Виноградівського нотаріального округу про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті матері. Приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу було надано роз`яснення-відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу та рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок. Позивач звернувся у КП «Виноградівське інвентарбюро» для видачі правовстановлюючого документу на будинок. Отримав довідку, що житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та інвентаризаційна вартість станом на вересень 2017 р. становить - 147921 грн. Загальна корисна площа житлового будинку становить 57,3 кв.м., у тому числі житлова - 8,9 кв.м. Згідно з довідки Теківської сільської ради від 14.09.2017 р. №02-50/802, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (особи, які не брали участі в справі) обґрунтовують порушення своїх прав тим, що так само на рівні із позивачем мають право на спадкування за померлою ОСОБА_4 однак, за правом представлення. Як видно з матеріалів цивільної справи спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.62). Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 (мати апелянтів) народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , а батьками вказані ОСОБА_6 і ОСОБА_4 (а.с.63). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.64) ОСОБА_7 (мати апелянтів) померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.64). Підтвердженням того, що ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була мамою апелянтів, є свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 щодо ОСОБА_1 (а.с.65) та свідоцтво про народження НОМЕР_5 (а.с.66) щодо ОСОБА_2 . Сторонами в цивільному процесі є позивач - особа, яка вважає, що її цивільне право порушене, та яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач, і яка, виходячи із заявленої останнім правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких) з метою поновлення прав позивача (ст.ст. 26 ч.1, 30, 33 ЦПК України у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення). За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами та поряд із іншим відповідачем не пред`явив вимогу до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , якіза умови доведеності своєї правової позиції, можуть бути спадкоємцями спірного житлового будинку за своєю матір`ю, за правом представлення, у силу вимог ч.1 ст.1266 ЦК України Судом першої інстанції було допущено низку порушень, що призвело до ухвалення судового рішення із порушенням норм процесуального права. Зокрема, судом не з`ясовано коло спадкоємців, тобто чи є ще особи, які б могли претендувати на спадщину за померлою ОСОБА_4 . Вочевидь, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як потенційні спадкоємці за своєю померлою мамою за правом представлення мали бути залучені до участі в справі як відповідачі, однак цього зроблено не було, що, безумовно, потягло за собою порушення їх прав та інтересів. Відтак, із метою всебічного та повного з`ясування обставин справи, законного та справедливого вирішення спору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які вважають себе спадкоємцями спірного будинку за померлою матір`ю, за правом представлення, мають бути залучені до участі в справі. За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості. Відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи,інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Оскільки суд першої інстанції залишив цю обставину (суб`єктний склад відповідачів) поза увагою, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей усунути вказане порушення, то оскаржене рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, що водночас не позбавляє зацікавлених осіб звернутися у суд із новим позовом до належних відповідачів. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.4, ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу адвоката Сливки Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково. 2.Рішення Виноградівського районного суду від 20 листопада 2017 року скасувати. 3.У позові ОСОБА_3 відмовити. 4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 5.Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 р. Судді: