Постанова Київський апеляційний суд № 363/4242/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 травня 2021року м. Київ справа №363/4242/20 провадження № 33/824/2308/2021 Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року у складі судді Баличева М.Б., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Судом установлено, що 29 жовтня 2020 року о 10 год. 45 хв. у Київській області, м. Вишгород на перехресті вул. Набережна та вул. Шолуденка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , та під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на червоний сигнал світлофору не надав дорогу автомобілю MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у результаті чого допустив зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Зазначеними діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 12 квітня 2021 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що протокол не встановлює вини особи у скоєнні правопорушення. Уважає, що наявними у матеріалах справи доказами вину ОСОБА_1 не доведено належним чином. Зазначає, що дані, зазначені в описі пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП та в схемі ДТП, підтверджують той факт, що механічні ушкодження були отримані внаслідок виконання правого повороту водієм автомобіля MAZDA CX-5, здійсненого з порушенням ПДР України. На думку апелянта, ним не було порушено ПДР України та він діяв відповідно до встановлених правил. 11 травня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 - Пітецького Віталія Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що в країні впроваджено карантинні заходи для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також на значну відстань між м. Маріуполь та м. Київ. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що клопотання, надіслане адвокатом Пітецьким В.В. на електронну пошту апеляційного суду, у порушення вимог закону не підписано останнім з використанням власного електронного цифрового підпису. Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Згідно зі ст.ст. 3, 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами-суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Також відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Надіслане через електронну пошту клопотання адвоката Пітецького В.В.про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції наведеним вище вимогам закону не відповідає, оскільки не підписане заявником та не містить електронного цифрового підпису. Оскільки вказане клопотання не підписане електронним цифровим підписом, тобто створення електронного документу у вигляді клопотання не було завершено відправником, клопотаннявважається таким, що не підписане особою, яка його подала, а тому підлягає залишенню без розгляду. Під час розгляду справи апеляційним судом було роз`яснено ОСОБА_1 обставини залишення без розгляду клопотання його адвоката про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та з`ясовано можливість розгляду справи за відсутності адвоката ОСОБА_1 - Пітецького В.В. ОСОБА_1 у судовому засіданні проти розгляду справи за відсутності адвоката не заперечував, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №436263 від 29 жовтня 2020 року вбачається, що поліцейським СРПП №4 Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Чичикало Р.М. встановлено, що 29 жовтня 2020 року о 10 год. 45 хв. у Київській області, м. Вишгород на перехресті вул. Набережна та вул. Шолуденка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , та під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на червоний сигнал світлофору не надав дорогу автомобілю MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого допустив зіткнення, чим порушив вимоги пункту 16.9 ПДД України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до п. 16.9 Правил дорожнього руху України, під час руху в напрямку стрілки, ввімкнутої в додатковій секції одночасно з жовтим або червоним сигналом світлофора, водій має дати дорогу транспортним засобам, що рухаються з інших напрямків. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зважаючи на викладене, місцевий суд, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 16.9 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №436263 від 29 жовтня 2020 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди до протоколу, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, фотознімками. Окрім того, судом першої інстанції було заслухано ОСОБА_1 , поліцейського СРПП №4 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Мусієнка В.Г., свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так, згідно наданих учасниками ДТП пояснень, показів свідків та фотознімків убачається, що 29 жовтня 2020 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на червоний сигнал світлофору не пропустив автомобіль MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку по головній смузі, під керуванням ОСОБА_2 . Отже, вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень, заперечень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи також не містять. Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що вказує на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, як убачається з матеріалів справи та пояснень учасників справи, ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з транспортним засобом, MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог пункту 16.9 Правил дорожнього руху. Доводи апелянта, що він при виїзді на перехрестя виконував поворот праворуч, заздалегідь переконавшись, що інші учасники руху знаходяться на безпечній відстані, завершив маневр, після чого, рухаючись у своїй правій полосі та проїхавши близько 50 метрів, з лівого ряду сусідній автомобіль почав здійснювати поворот праворуч та не переконавшись, що він об`їхав автомобіль ОСОБА_1 повністю, здійснив зіткнення, після чого він відразу зупинився, не мають правового значення та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не спростовують факту порушення ОСОБА_1 пункту 16.9 Правил дорожнього руху з огляду на те, що саме водій ОСОБА_1 , виїжджаючи на головну договору та повертаючи, повинен був дати дорогу транспортним засобам, що рухаються з інших напрямків, переконавшись при цьому в безпечності руху. На підставі викладеного, апеляційний суд уважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка. Оскільки на час розгляду адміністравтиного матеріалу закінчився строк накладення стягнення, встановолений ч. 2 ст. 38 КУпАП, то суд правильно закрив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, апеляційний суд не вбачає. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КУпАП. Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування судом апеляційної інстанції не встановлено, у зв`язку з чим апеляційний суд доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін. Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено «17» травня 2021 року. Суддя В.А. Кравець