Постанова Київський апеляційний суд № 372/38/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа 372/38/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5212/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Висоцька Г.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 11 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» до ОСОБА_3 , як законного представника, який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергія Павловича про визнання договорів дарування недійсними та застосування наслідків їх недійсності, - В С ТА Н О В И В : У січні 2021 року до суду звернувся ТОВ «ФК «Геліос» з позовом до ОСОБА_3 , як законного представника, який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. про визнання договорів дарування недійсними та застосування наслідків їх недійсності. Разом з позовом подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 , в обґрунтування якої посилається на те, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С.знаходиться виконавчий лист № 2-2725/2011 від 13.11.2013 року, виданий Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року всправі № 2-2725/2011, яким задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 та ВАТ «Агромаш» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08/29/06/КЛТ від 18.08.2006 року та Договором поруки № 08/29/П03/06-ПЛТ від 18.08.2006 року, стягнуто з боржника та ВАТ «Агромаш», як солідарних боржників, на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість у розмірі 45 411 984 грн. 35 коп. у зв`язку з відступленням прав вимоги за кредитним договором та договором поруки від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк», ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06.06.2016 року по справі №2-2725/2011 замінено особу стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк». В подальшому, у зв`язку з відступленням прав вимоги за кредитним договором та договором поруки від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Геліос», ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2020 року по справі № 2-2725/2011 задоволено заяву позивача та змінено особу стягувача у виконавчому листі №2-2725/2011 від 13.11.2013 року, виданому Дніпровським районним судом м. Києва з ПАТ «Дельта Банк» на його процесуального правонаступника ТОВ «ФК «Геліос», як стягувача у виконавчому листі. Представник зазначає, що вже понад сім років рішення суду залишається невиконаним майже в повному обсязі, а саме в частині 45 398 157 грн. 83 коп., боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на погашення боргу, не виконуються жодні вимоги виконавців, як у попередньому виконавчому провадженні № 41386996 (відкритому у грудні 2013 року), так і в поточному виконавчому провадженні № 63571975 (відкритому 11.11.2020 року), не подано виконавцям декларацію про доходи та майно боржника, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, інформацію про рахунки у банках чи інших фінансових установах та про кошти, розміщені на них, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Також, з матеріалів виконавчого провадження № 63571975 вбачається, що 20.12.2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Як вбачається, із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в період перебування у шлюбі, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на ряд об`єктів нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя. Керуючись нормами ст. 371 ЦПК України, 18.12.2020 року позивачем подано до суду позовну заяву про виділ часток із спільного майна та звернення стягнення на майно, позовні вимоги якогою полягали у виділенні Ѕ частки кожного із об`єктів нерухомого майна та звернення стягнення на Ѕ частку кожного об`єкту нерухомого майна, яка належить ОСОБА_3 , в рахунок пошагення його боргу перед позивачем, стягнутим за виконавчим листом (справа № 372/4418/20). Однак, вже 21.12.2020 року між ОСОБА_2 та боржником, як законним представником (батьком) ОСОБА_4 , укладено Договори дарування, за якими ОСОБА_2 подарила обдарованому (сину) об`єкти нерухомого майна. Вважаючи вказані договори даруванням такими, що порушують права позивача, вбачаючи очевидні ознаки їх недійсності, позивачем подано до суду позовну заяву про визнання договорів дарування недійсними та застосування наслідків їх недійсності. Зважаючи, що сам факт укладення оспорюваних договорів дарування на думку позивача вже є умисною, спланованою дією відповідачів, спрямованою на ухилення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості на користь позивача, вважає за необхідним накласти арешт на нерухоме майно та оголосити заборону вжиття заходів з його відчуження у будь-який спосіб, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Геліос» про забезпечення позову задоволено. В рамках забезпечення позовних вимог ТОВ «ФК «Геліос» про визнання договорів дарування недійсними та застосування наслідків їх недійсності, в межах суми 45 398 157,83 грн., накладено арештна об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 , а також заборонено будь-яким особам вживати будь-яких заходів, спрямованих на відчуження об`єктів нерухомого майна, а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо внесення записів пов`язаних з реєстрацією прав власності, скасування реєстрації права власності, а також будь-які інші дії (в тому числі реєстрації правочинів) щодо відчуження, передачі у володіння та/або користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, чи будь-якого іншого виду обтяження чи відчуження), наступних об`єктів нерухомого майна: 1) земельної ділянки, загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1695331532000); 2) земельної ділянки, загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0036, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513028832231); 3) земельної ділянки, загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0037, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 30190732231); 4) житлового будинку, загальною площею 79,2 кв.м., житловою площею 50,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1538870432231); 5) житлового будинку, загальною площею 370,1 кв.м., житловою площею 88,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513019832231). Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити заяву про забезпечення позову без розгляду, вважає, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом порушено норми процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування, накладення арешту на майно (будинок), в якому проживає малолітня дитина може відбуватися також лише при наявності попереднього дозволу органу опіки і піклування. Скаржник вважає, що позивач не довів, яким чином укладення договорів дарування порушують права позивача, як кредитора боржника та стягувача за виконавчим листом. Зазначає, що позивачем та виконавцями при примусовому виконанні даного рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_3 , не доведено факт недостатності у нього майна, на яке може бути звернене стягнення в рахунок погашення боргу, та немає правових підстав для стягнення боргу за рахунок майна інших осіб. 23 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Микитенко О.В. в інтересах ТОВ «ФК «Геліос» в якому представник позивача просив відмовити в задоволені апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду від 20 січня 2021 року мотивуючи тим, що апелянтом не наведено жодної із підстав для скасування оскаржуваної ухвали, натомість доводи апеляційної скарги не стосуються предмету даного апеляційного провадження, а містять заперечення щодо розгляду справи по суті позовних вимог. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що своєчасне невжиття заходів може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушених цивільних прав заявника, в зв`язку з тим, що вказане майно може бути відчужено надалі на користь третіх осіб. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Підстави забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку . Застосування судом забезпечення позову має упереджувальний характер, який є необхідним заходом для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання рішення суду у спорі, стороною у якому буде і останній набувач спірного майна. Згідно пунктів 1, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно і вважає, що даний вид забезпечення позову стосується і пов`язаний із позовними вимогами позивача, накладення арешту є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення та ефективного захисту прав позивача, а також перешкоджання спричинення їм значної шкоди. Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач просив також забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які, відповідно до законодавства, наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати державну реєстрацію прав щодо даного нерухомого майна, проте колегія суддів вважає, що вказана вимога є похідною, оскільки накладення арешту виключає можливість відчуження, реєстрації та реалізації вищевказаного нерухомого майна, заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо її відчудження. Накладення арешту є співмірним із заявленими позовними вимогами і є заходом, який спроможний забезпечити незаподіяння істотної шкоди законним правам та інтересам позивача у період розгляду судом цивільної справи. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно є ефективним та достатнім захистом прав позивача, відтак ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині заборони будь-яким особам вживати будь-яких заходів, спрямованих на відчуження об`єктів нерухомого майна, а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо внесення записів пов`язаних з реєстрацією прав власності, скасування реєстрації права власності, а також будь-які інші дії (в тому числі реєстрації правочинів) щодо відчуження, передачі у володіння та/або користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, чи будь-якого іншого виду обтяження чи відчуження) щодо спірного майна. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 0,149 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1695331532000); земельну ділянку, загальною площею 0,1944 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0036, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513028832231);земельнуділянку, загальною площею 0,1475 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223186802:10:004:0037, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 30190732231); житловий будинок, загальною площею 79,2 кв.м., житловою площею 50,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1538870432231); житловий будинок, загальною площею 370,1 кв.м., житловою площею 88,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1513019832231)- залишити без змін. В іншій частині ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року скасувати, прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом заборони вчинення певних дій. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів в частині залишення без змін ухвали про забезпечення позову. Повний текст виготовлено 18 травня 2021 року. Головуючий Судді