Постанова Київський апеляційний суд № 372/4634/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 372/4634/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/10152/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П. при секретарі Ганжалі С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Сташків Т.Г.,- встановив: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду внаслідок пошкодження та знищення майна в розмірі 22 582 220 грн 75 коп., втрачену економічну вигоду від оренди гостьового будинку у розмірі 2 435 468 грн 76 коп., завдану моральну шкоду у розмірі 350 000 грн 00 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000 грн 00 коп. У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно із забороною вчиняти дії щодо його відчуження, а саме на: 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0, 1039 га; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28, 9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7123785500:02:001:0495, розміром 0, 3743 га, у АДРЕСА_5; на 1/2 частину садового будинку (літ. Б), загальною площею 397, 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; транспортний засіб Porsche Panamera, коричневого кольору 2013 року випуску. Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Після звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_1 стало відомо про те, що відповідач намагається вжити заходи щодо накладення додаткових обмежень чи зобов`язань на належне йому майно. Обраний захід забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідача чи третіх осіб та є співмірним із предметом позовних вимог. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року названу заяву задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на належне ОСОБА_2 майно, а саме: на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0, 1039 га та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 , та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28, 9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 , та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; земельну ділянку з кадастровим номером 7123785500:02:001:0495, розміром 0, 3743 га, у АДРЕСА_5 та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; на 1/2 частину садового будинку (літ. Б), загальною площею 397, 8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; квартиру загальною площею 39, 9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна; транспортний засіб Porsche Panamera, коричневого кольору, 2013 року випуску, та заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного транспортного засобу. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить ухвалу суду в частині накладення арешту та заборони відчуження нежилих приміщень № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким відмовити у задоволення заяви представника ОСОБА_1 . Представник ОСОБА_3 зазначив, що згідно укладеного між позивачем та ОСОБА_4 договором іпотеки від 07 вересня 2023 року ОСОБА_2 передав в іпотеку нежитлові приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 . 12 січня 2024 року укладено договір відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_4 передала ОСОБА_5 всі права та обов`язки іпотекодержателя за договором іпотеки від 07 вересня 2023 року. ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафрана Р.І. від 23 вересня 2024 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні нежилі приміщення у зв`язку із накладеним арештом із забороною вчиняти дії щодо їх відчуження. ОСОБА_3 вважає, що ухвалою суду в частині накладення арешту та заборони відчуження нежилих приміщень № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 , порушені її права щодо оформлення спадщини. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення вимог апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості та доведеності. Застосування такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежить право реалізувати вказане майно третім особам. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасникасправи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є стягнення завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження та знищення майна в розмірі 22 582 220 грн 75 коп., втраченої економічної вигоди від оренди гостьового будинку у розмірі 2 435 468 грн 76 коп., завданої моральної шкоди у розмірі 350 000 грн 00 коп. та витрат на проведення експертизи у розмірі 5 000 грн 00 коп. У заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 просить накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно із забороною вчиняти дії щодо його відчуження, а саме на: 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0, 1039 га; нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28, 9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7123785500:02:001:0495, розміром 0,3743 га, у АДРЕСА_5; на 1/2 частину садового будинку (літ. Б), загальною площею 397,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; транспортний засіб Porsche Panamera, коричневого кольору 2013 року випуску. Звертаючись до суду із заявою, представник ОСОБА_1 зазначив, що після звернення до суду із позовною заявою позивачу стало відомо про вжиття відповідачем заходів щодо накладення додаткових обмежень чи зобов`язань на належне йому майно. До заяви долучено копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої 07 вересня 2023 року ОСОБА_2 передав в іпотеку нежилі приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21, 8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 та нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28, 9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_2 . Представник заявника вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, існує ризик неможливості виконання рішення суду в майбутньому. Розмір завданого відповідачем матеріального збитку становить 22 582 220 грн 75 коп., а вартість належного ОСОБА_2 майна - 7 256 452 грн 10 коп. Колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову є доцільним та співмірним з заявленими вимогами позовної заяви, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника та утруднити виконання рішення суду в майбутньому. Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача. У поданій заяві представник ОСОБА_1 обґрунтував належним чином можливі ризики утруднення виконання рішення суду. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо доведеності та обґрунтованості заяви про забезпечення позову враховуючи предмет позовних вимог. Будь-яких доказів, що у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідача або інших осіб, суду не представлено. При цьому колегія суддів бере до уваги, що вказані нежитлові приміщення, земельні ділянки та транспортний засіб фактично зберігаються у власності та користуванні ОСОБА_2 , а обмежується лише можливість розпорядитися ними. Враховуючи доведеність наявності спору між сторонами, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, предмет та підстави позову, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо задоволення заяви представника ОСОБА_1 є правильним. Так, забезпечення позову у даній справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення, свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін спору. Доводи апеляційної скарги про те, що у даній справі відсутні підстави для накладення арешту на спірні нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки, колегія суддів відхиляє, оскільки на момент вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення ОСОБА_2 був власником спірного нерухомого майна. Нежитлові приміщення на користь третіх осіб відчужені не були. Накладаючи арешт на нежитлові приміщення права інших осіб щодо володіння чи користування своїм майном судом першої інстанції не порушено. Розгляд судової справи № 372/46344/23, в рамках якої накладено арешт, не завершився, необхідність у забезпеченні позову не відпала, обставини, що зумовили його застосування не змінились. Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на нерухоме майно є прямим втручанням у реалізацію права власності ОСОБА_3 , колегія суддів відхиляє, оскільки такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обмежується лише можливість ОСОБА_2 розпоряджатись нежитловими приміщення до звершення розгляду даної справи. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 21 листопада 2023 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 06 жовтня 2025 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко