Постанова Київський апеляційний суд № 756/12416/20

Справа № 756/12416/20 Суддя в І-й інстанції Жук М.В. Провадження № 33/824/449/2021 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 19 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Ковбасюка В.А. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 06 вересня 2020 року, о 06 годині 35 хвилин, в м. Києві по просп. Героїв Сталінграда, 43, керував автомобілем марки «Dacia Logan», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager 6820», результат тесту становив 1,99 0/00. У апеляційній скарзі захисника Ковбасюка В.А.указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт заперечував факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Звернув увагу на те, що у час та місці зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 сиділи у припаркованому автомобілі на стоянці біля місця проживання ОСОБА_4 . У момент, коли працівники поліції підійшли до автомобіля, ОСОБА_2 вийшов з переднього пасажирського сидіння автомобіля, а на водійському місці сиділа ОСОБА_3 , що підтверджується відеозаписом з відеокамери поліцейського. Окрім цього, апелянт звернув увагу на те, що відповідно до квитанції тесту технічного приладу «Драгер», за допомогою якого було проведеного огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, останнє калібрування приладу було проведене 03.12.2019 року, тобто із порушенням 6-ти місячного інтервалу встановленого інструкцією з експлуатації цього приладу. Дана обставина, на думку захисника унеможливлювала визнання одержаних результатів проведеного огляду у якості допустимого доказу. Захисник звернув також увагу і на те, що станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до офіційного веб-сайту Верховної Ради України, не відповідає кваліфікації поставленого у вину ОСОБА_5 діяння, оскільки не містить відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який доводи апеляційної скарги підтримав, підтвердив її доводи та просив скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Висновки судді про доведеність факту керування ОСОБА_6 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП серії ДПР18 № 003004 від 06.09.2020 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, анкетних даних особи, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак керованого нею автомобіля; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою результатів огляду відповідно до яких, за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного о 06 год. 33 хв. 06.09.2020 року за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, після проведення тесту газоаналізатор мав цифровий показник 1,99 0/00 алкоголю в крові, що перевищує допустиму норму і указує на наявність в ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння; відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовані процесуальні дії поліцейських по виявленню адміністративного правопорушення та фіксації цього правопорушення; іншими доказами. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку, суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої цією нормою закону, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга захисника Ковбасюка В.А. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 не керував автомобілем не ґрунтується на матеріалах справи. Так, наявний у матеріалах справи відеозапис не містить даних про те, що у момент виявлення ОСОБА_1 поліцейськими він сидів на пасажирському сидінні, а на сидінні водія сиділа ОСОБА_3 . Суд звертає увагу на те, що у ході з`ясування обставин подій поліцейськими, ОСОБА_2 фактично не заперечував факт керування автомобілем, а частково підтверджував факт такого керування, посилаючись на керування ним автомобілем протягом короткого проміжку часу, посилаючись на те, що він «переставив» автомобіль. Щодо пояснень про цю обставину свідка ОСОБА_3 , то до цих пояснень суд відноситься критично, оскільки остання є особою зацікавленою у результатах розгляду справи. Щодо пояснень свідка ОСОБА_7 про те, що він дійсно керував автомобілем Дачія Логан, номерний знак НОМЕР_1 , перевозячи у ньому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , то за цим поясненнями він залишив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у автомобілі коли іще було темно. Аналіз цих пояснень, у поєднанні з відеозаписом події дають підстави стверджувати про те, що із моменту коли свідок ОСОБА_7 залишив автомобіль до моменту, коли автомобіль був виявлений поліцейськими пройшов значний період часу. А тому пояснення свідка ОСОБА_7 судом не визнаються такими, які підтверджують доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 не керував автомобілем у момент виявлення його поліцейськими. Щодо калібрування пристрою, яким здійснювався огляд на стан алкогольного сп`яніння, то у ході фіксації ОСОБА_2 не заявив жодних вимог щодо цих обставин. Окрім того він у ході провадження у цій справі фактично не заперечував факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння. Щодо не відповідності диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП кваліфікації поставленого у вину ОСОБА_5 діяння та відсутності відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, то ці доводи суперечать положенням КУпАП у тому числі і положенням ст. 130 КУпАП. Наведене указує на необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Ковбасюка В.А. залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк