Постанова 4873 № 925/1203/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" травня 2021 р. Справа№ 925/1203/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. Мартюк А.І. при секретарі судового засідання Позюбан А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.12.2020 про забезпечення позову у справі № 925/1203/20 (суддя Грачов В.М.) за позовом ОСОБА_1 до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" про переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу корпоративних прав за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якому просить суд: - перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", яка складає 7,48 %, що становить 5780 грн., за актом приймання-передачі частки від 20.05.2019 року, у зв`язку із укладенням договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", укладеного між громадянкою України - ОСОБА_3 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_4 (покупець), акт посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Г.І. Карайкоза, зареєстрованого в реєстрі за № 1971-1972; - перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", яка складає 47,55 %, що становить 36725 грн., за актом приймання - передачі частки від 20.05.2019 року, у зв`язку із укладенням договору купівлі - продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка", укладеного між громадянином України - ОСОБА_2 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_4 (покупець) ( АДРЕСА_1 ), акт посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Карайкоза Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1970-1971; відшкодувати судові витрати. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.12.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх. № 19460/20 від 14.12.2020 року у справі № 925/1203/20 задоволено. Заборонено державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "Уманчанка" в тому числі не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна. Заборонено загальним зборам ТОВ "Уманчанка" приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення частки у статутному капіталі, про звернення до суду щодо початку процедури банкрутства та уповноваження особи на подання таких документів, про прийняття рішення про перехід до процедури ліквідації товариства та обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора), про зміну місцезнаходження товариства, створення товариства з будь-якою назвою. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Уманчанка" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.12.2020 у справі № 925/1203/20. Оскільки на розгляд суду апеляційної інстанції були передані лише копії матеріалів справи, а оскаржувана ухвала не містила відомостей щодо залучення ТОВ "Уманчанка" до участі у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів згідно ухвали Господарського суду Черкаської області від 23.09.2020, Північним апеляційним господарським судом на стадії відкриття апеляційного провадження у даній справі було встановлено подання апеляційної скарги ТОВ "Уманчанка" як особою, яка не є стороною у справі. В подальшому судовою колегією було з`ясовано, що на час постановлення оскаржуваної ухвали ТОВ "Уманчанка" вже було залучено до участі у справу. Наведене виключає необхідність з`ясування питання порушення прав та інтересів апелянта наведеним судовим актом та залучення його до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Так, апелянт стверджує, що задля забезпечення нормального функціонування товариства повідомлено учасників товариства про скликання загальних зборів, перелік питань порядку денного якого жодним чином не стосується предмета спору. У зв`язку з цим, апелянт стверджує, що підстави для забезпечення позову про переведення прав та обов`язків покупця з мотивів призначення вищенаведених загальних зборів були відсутні. Судом не було вказано та, відповідно, належним чином не було з`ясовано і досліджено, на забезпечення та захист яких прав вживаються заходи забезпечення. Також апелянт звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову впливає на його законну господарську діяльність. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2020, апеляційна скарга у справі № 925/1203/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Уманчанка" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.12.2020 у справі № 925/1203/20; розгляд справи призначено на 01.03.2021; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. 22.02.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, які не містять ані підпису представника позивача адвоката Каленської С.С., ані підпису, прирівняного до власноручного згідно положень Закону України "Про електронний цифровий підпис". Відтак вказані заперечення не можуть бути прийняті судом до розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 розгляд справи відкладено на 29.03.2021. Представником апелянта подано клопотання про продовження строків розгляду справи. В зв`язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання, що було призначене на 29.03.2021 не відбулось. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 розгляд справи призначено на 19.04.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 розгляд справи відкладено на 12.05.2021. В судове засідання 12.05.2021 представники відповідачів та третьої особи не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись в порядку встановленому чинним процесуальним законом. Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю прибуття представника позивача - адвоката Жили А.А. в засідання суду у зв`язку з наявністю ознак хвороби. Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку присутнього представника позивача, судова колегія визнає його необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні. Крім того скаржником письмово у своїй апеляційній скарзі викладено усі доводи та аргументи щодо підстав оскарження ухвали суду, що є достатнім для перегляду справи в апеляційному порядку. Участь представника апелянта обов`язковою не визнавалась. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що за приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Доказів неможливості прибуття в дане судове засідання керівника, який вправі здійснювати самопредставництво юридичної особи, не надано. Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третьої особи. Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2021 заперечував проти доводів апелянта з підстав, наведених в усних поясненнях та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову. Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного. ОСОБА_1 звертаючись із заявою про застосування заходів забезпечення позову на її обґрунтування вказувала на те, що на її адресу надійшов лист ТОВ "Уманчанка" від 02.11.2020 з повідомленням про скликання позачергових загальних зборів на 18.12.2020. Згідно визначеного в повідомленні порядку денного на розгляд цих зборів буде поставлено, зокрема, питання про збільшення частки у статутному капіталі товариства за рахунок додаткового внеску відповідачем-3; перепрофілювання товариства та зміну діяльності згідно КВЕД; виключення учасників товариства; створення товариства для ведення спільної господарської діяльності. Оскільки на день звернення до суду із заявою ОСОБА_4 володіє часткою в розмірі 53,205 % статутного капіталу, то, за доводами заявника, може прийняти рішення про ліквідацію, перетворення, реорганізацію ТОВ "Уманчанка", а також звернутися до суду з ініціюванням початку процедури банкрутства товариства. У зв`язку з цим, позивач вважає, що невжиття визначених в заяві від 10.12.2020 заходів забезпечення позову може призвести до ліквідації підприємства шляхом його перетворення. Задовольняючи подану позивачем заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову - заборона державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "Уманчанка", а також заборона загальним зборам ТОВ "Уманчанка" приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення частки у статутному капіталі, про звернення до суду щодо початку процедури банкрутства та уповноваження особи на подання таких документів, про прийняття рішення про перехід до процедури ліквідації товариства та обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора), про зміну місцезнаходження товариства, створення товариства з будь-якою назвою, - є співмірним та перебуває у зв`язку з предметом спору. За висновками місцевого господарського суду заявлений позивачем захід забезпечення позову відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки предметом заборони є саме збереження ТОВ "Уманчанка", яке може змінити не лише назву, а й вид діяльності та прийняти рішення про зміну складу товариства, учасником якого є позивач і розмір частки в статутному фонді якого є спірним на момент розгляду даної справи, тобто заявлений захід забезпечення позову перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом спору. Однак, колегія суддів з вищевикладеним висновком місцевого господарського суду не погоджується, з огляду на таке. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19. Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Водночас, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду також з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18). Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (ч. 5 ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України). Отже, при вирішенні питання про забезпечення немайнового позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову; - заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить ч. 5 ст. 137 ГПК України та порушують права інших акціонерів (учасників) господарського товариства. З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору. Предметом позову у даній справі є вимога ОСОБА_1 , як учасника ТОВ "Уманчанка", про переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу корпоративних прав, що були відчужені учасниками товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відповідача-3 - ОСОБА_4 , яка не є учасником товариства. Підстава позову у даній справі, з посиланням на приписи ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ "Уманчанка" обґрунтована порушенням переважного права позивача на придбання відчужених відповідачами 1, 2 часток у статутному капіталі товариства у загальному розмірі 55,03 %. Суд першої інстанції задовольняючи заяву учасника товариства, вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ проводити реєстраційні дії щодо ТОВ "Уманчанка", а також заборони загальним зборам ТОВ "Уманчанка" приймати рішення про зміну складу учасників товариства, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення частки у статутному капіталі, про звернення до суду щодо початку процедури банкрутства та уповноваження особи на подання таких документів, про прийняття рішення про перехід до процедури ліквідації товариства та обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора), про зміну місцезнаходження товариства, створення товариства з будь-якою назвою. При цьому судом першої інстанції не було наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача шляхом переведення на нього прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу корпоративних прав. Отже вжиті згідно оскаржуваної ухвали заходи забезпечення позову не пов`язані з предметом спору, оскільки його предметом є спір щодо відчуженої відповідачами 1, 2 частки в статутному капіталі товариства. Крім того постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 суб`єктам державної реєстрації заборонено здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ "Уманчанка" у розмірі 55,03 % та внесенням будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначеної частки у статутному капіталі ТОВ "Уманчанка". Обрання судом першої інстанції виду забезпечення позову, що не перебуває у безпосередньому зв`язку з корпоративним спором, що розглядається у цій справі, призводить до невиправданого порушення прав інших учасників господарського товариства, оскільки заборона загальним зборам приймати рішення з питань, що не стосуються спірної частки, та, відповідно, заборони здійснення реєстраційних дій суперечить ч. 10 ст. 137 ГПК України, яка визначає, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору. Прийняття вищенаведених заходів, на переконання колегії суддів, по своїй суті направлено на забезпечення інших позовних вимог, підстави виникнення яких можуть виникнути або виникнуть у майбутньому, тобто подія порушення законних прав позивача або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить імовірний характер). З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, накладаючи заборону вчинення реєстратору будь-яких реєстраційних дій відносно товариства та прийняття загальними зборами рішень, що не пов`язані з предметом позову, залишив поза увагою відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом заявлених позовних вимог, не врахувавши приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, що свідчить про невідповідність оскаржуваного судового акта вимогам процесуального закону. Відносно наявності сумнівів у позивача щодо повноважень представництва третьої особи саме в Північному апеляційному господарському суді судова колегія зазначає, що до клопотання про відкладення розгляду справи представником даного учасника справи долучено належним чином оформлений ордер № 197158 від 12.05.2021. За змістом ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення у відповідній частині нового або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи те, що при вирішенні питання про забезпечення позову місцевим господарським судом не було дотримано вимог процесуального закону, що призвело до постановлення помилкової ухвали, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 15.12.2020. Апеляційна інстанція приймає нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права повторно звернутися із заявою про забезпечення позовних вимог у спосіб, який є співмірним з заявленими позовними вимогами. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" на ухвалу Господарського Черкаської області від 15.12.2020 підлягає задоволенню. Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" на ухвалу Господарського Черкаської області від 15.12.2020 у справі №925/1203/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.12.2020 у справі №925/1203/20 скасувати.

3. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Європейська, буд. 12; ідентифікаційний код 03377395) 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору, сплаченого стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Матеріали оскарження у справі №925/1203/20 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.О. Алданова Судді Л.П. Зубець А.І. Мартюк Повний текст постанови складено 18.05.2021