LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875922/3990/20

від 11.02.2021 ·

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" лютого 2021 р. Справа № 922/3990/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф. , суддя Зубченко І.В. при секретарі Казаковій ОВ. за участю представників сторін: позивача- Оріщенко Н.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №847 від 24.02.2017; ордер АХ№1038284 від 29.01.21 р., відповідача - Даниленко Є.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ВН №000226 від 24.01.2018; ордер КС №770034 від 21.12.20 р., треті особи - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№138) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 (суддя Лаврова Л.С., повний текст складено 15.12.2020) у справі №922/3990/20 за позовом ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: 1) ТОВАРИСТВО 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "МИКОЛАЇВСЬКЕ", 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, скасування державної реєстрації ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у справі №922/3990/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони усім державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та будь-яким іншим без виключення особам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" в частині складу учасників (засновників) товариства. В наведеній ухвалі суд першої інстанції прийняв до уваги доводи позивача про те, що у разі розірвання договору купівлі-продажу частки, для відновлення корпоративних прав позивача у тому стані, який існував до відчуження вказаних корпоративних прав позивачем третій особі, також існує необхідність у скасуванні реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та про включення ОСОБА_6 до складу учасників товариства. Місцевий господарський суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, дійшов висновку про те, що вжиття таких заходів забезпечення позову запобігатиме імовірним порушенням корпоративних прав позивача, оскільки у разі відчуження відповідачем своєї частки у статутному капіталу позивач не зможе поновити свої права в межах одного цього судового провадження. Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить цю ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що заходи, які просить вжити позивач, забезпечують похідну позовну вимогу позивача про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб запису про його виключення зі складу учасників товариства, проте, така вимога є незаконною та не відповідає змісту порушеного права. Відповідач вказує на те, що вжиті заходи забезпечення позову порушують права інших учасників товариства, які не є сторонами цього спору. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач має намір відчужити свою частку у статутному капіталі ТОВ СП «Миколаївське». Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує. Зазначає про те, що відчуження відповідачем своєї частки у статутному капіталі може призвести до неможливості поновлення позивачем своїх прав в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін. Третя особа - ТОВ СП «Миколаївське» надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає про те, що учасники товариства не заперечують проти застосування заходів забезпечення позову, не зверталися із вимогами про скликання загальних зборів для вирішення питання щодо відчуження частки у статутному капіталі, не повідомляли про намір вчинити такі дії, а тому вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення прав інших учасників товариства, які не є сторонами спору. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у цій справі - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ СП «Миколаївське» просить розглядати справу без участі його представника. В судове засідання 11.02.2021 треті особи не з`явилися. Ухвала суду від 02.02.2021, якою розгляд справи призначено в цьому судовому засіданні, направлялася третім особам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проте, поштові відправлення не повернулися підприємством зв`язку. Судова колегія враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали поштою ухвалу суду 19.01.2021 про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.127,149), а отже, вони обізнані про наявність судового провадження та могли дізнатися про його стан з Єдиного державного реєстру судових рішень. Поштова кореспонденція суду, яка направлялася на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулася підприємством зв`язку з довідками про невручення «адресат відсутній». В матеріалах справи відсутні відомості про інші адреси вказаних осіб чи засоби зв`язку з ними. Відповідно до частин 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5). Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Враховуючи наведене, судом дотримано вимоги ч.3 ст.120, ч.6 ст.242 ГПК України щодо повідомлення третіх осіб про розгляд справи. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки судом апеляційної інстанції дотримано вимоги процесуального закону щодо повідомлення третіх осіб про розгляд справи, та приймаючи до уваги, що предметом апеляційного перегляду є ухвала про забезпечення позову, тобто, спір не розглядається по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності третіх осіб. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ СП «Миколаївське», укладений 25.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не виконав свій обов`язок з оплати придбаної частки у статутному капіталі, що є підставою для розірвання договору на підставі ст.651 ЦК України. Одночасно позивачем заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ СП «Миколаївське», здійснену 26.04.2019 о 13:29:09, номер державної реєстрації 14671070047000147 (зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи). Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані тим, що у разі розірвання договору купівлі-продажу, для відновлення корпоративних прав позивача у тому стані, який існував до відчуження позивачем частки у статутному капіталі, також існує необхідність у скасуванні реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та про включення ОСОБА_6 до складу учасників товариства. Позивач також звернуся до Господарського суду Харківської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд заборонити усім державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та будь-яким іншим без виключення особам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Миколаївське" в частині складу учасників (засновників) товариства. Вказана заява обґрунтована тим, що за наявною у позивача інформацією, відповідач має намір відчужити спірну частку у статутному капіталі, що може призвести до виникнення інших судових спорів та неможливості поновлення прав позивача у разі задоволення позову в межах одного цього судового провадження. Судова колегія враховує наступне. Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Отже, інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача на належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів забезпечення позову може бути неможливою. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору. Згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію. Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії". Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 09.11.2018 у справі № 915/508/18. Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Звертаючись за захистом свого порушеного права у зв`язку із невиконанням (на думку позивача) відповідачем зобов`язань за договором від 25.04.2020 щодо оплати придбаної ним частки товариства, позивач прагне відновити склад учасників (свій статус учасника товариства), який існував до порушення його прав шляхом розірвання договору купівлі-продажу та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а саме, виключення відомостей про відповідача, як учасника товариства. Таким чином, у разі задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб буде скасовано запис про відповідача, як учасника товариства та відповідно, відновиться стан, який існував до порушення права, а саме, в реєстрі буде міститися реєстраційний запис про право власності позивача на 22,5% частки у статутному капіталі ТОВ СП «Миколаївське». Отже, кінцевою метою подання цього позову є відновлення складу учасників товариства, який існував до укладення спірного договору купівлі-продажу від 25.04.2020. Судова колегія враховує, що у відповідача є реальна можливість подальшого відчуження майнових прав на користь інших осіб до завершення розгляду справи. При цьому, у разі відчуження відповідачем під час розгляду цього спору спірної частки у статному капіталі на користь іншої особи (в тому числі, іншого учасника товариства), задоволення позовних вимог у цій справі не призведе до ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки для їх відновлення позивач буде змушений звертатися до суду з новими позовами, спрямованими на повернення свого майна, зокрема, скасування державної реєстрації за іншими особами права власності, витребування свого майна чи визначення розмірів у статутному капіталі та розмірів часток учасників товариства. Таким чином, у разі вчинення нових реєстраційних дій, що пов`язані зі зміною складу учасників ТОВ СП «Миколаївське» рішення суду у цій справі не зможе гарантувати ефективного захисту порушених прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник. Забезпечення позову шляхом заборони зазначеним у заяві особам вносити відповідні зміни до реєстру щодо складу учасників товариства спрямовані на збереження існуючого становища виключно до вирішення корпоративного спору у цій справі щодо відновлення складу учасників товариства, а отже, існує зв`язок між заходами забезпечення позову і предметом спору, заходи є співмірними та адекватними із заявленими позивачем вимогами. Вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Судова колегія враховує, що заборона зазначеним у заяві про забезпечення позову особам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Вказаний захід забезпечення позову не обмежує права товариства щодо його господарської діяльності, оскільки унеможливлює лише внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни складу засновників (учасників) товариства. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 25.03.2019 у справі №920/622/18. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони усім державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та будь-яким іншим без виключення особам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу - ТОВ СП "Миколаївське" в частині складу учасників (засновників) товариства. Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що вжиті заходи забезпечення позову порушують права інших учасників товариства, які не є сторонами цього спору. Судова колегія не погоджується з доводами відповідача. Як свідчать матеріали справи, до участі у цій справі, як треті особи залучені ТОВ СП «Миколаївське» та всі його дійсні учасники - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . В письмових поясненнях суду першої інстанції (а.с.37-38) та у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.152) ТОВ СП «Миколаївське» підтримує заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та висловлює свою позицію про те, що заходи забезпечення позову не порушать прав та інтересів інших учасників товариства, а навпаки будуть запобігати виникненню нових судових спорів. Третя особа - ОСОБА_2 в поясненнях суду першої інстанції також підтримав заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та повідомив суд про те, що такі заходи не порушують його права, як учасника товариства, оскільки він не має наміру відчужувати свої корпоративні права. Судова колегія також приймає до уваги пояснення ТОВ СП «Миколаївське» у відзиві на апеляційну скаргу про те, що учасники товариства не зверталися із вимогами про скликання загальних зборів для вирішення питання щодо відчуження частки у статутному капіталі, не повідомляли про намір вчинити такі дії, а тому вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення прав інших учасників товариства, які не є сторонами спору. Учасники ТОВ СП «Миколаївське» обізнані про наявність цього судового провадження та вжитих судом першої інстанції заходах забезпечення позову, проте, не надавали суду будь-яких заперечень чи пояснень щодо порушення їх прав. Враховуючи, що вжиті заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер; ТОВ СП «Миколаївське» підтримує заяву позивача; всі учасники товариства залучені до участі у справі, як треті особи; будь-яких заперечень стосовно заяви позивача від третіх осіб не надходило, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача про те, що вжиті заходи забезпечення позову порушують права учасників ТОВ СП «Миколаївське». Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач має намір відчужити свою частку у статутному капіталі ТОВ СП «Миколаївське». Проте, як вже зазначено вище, в позовах немайнового характеру досліджується така підстава для вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто, у даному випадку позивачем не потрібно доводи факт вчинення відповідачем дій, що можуть ускладнити виконання рішення суду, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача. Судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем не зазначено і не доведено, яким чином оскаржувана ухвала порушує його корпоративні права, враховуючи його доводи про відсутність будь-яких доказів про намір продати свою частку в статутному капіталі іншій особі, а отже, і намірів скористатися таким правом. Колегія суддів оцінює доводи позивача про те, що ОСОБА_6 здійснив за договором дарування від 24.11.2020 відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Агроінвестхолдинг» на користь ТОВ «Агрохолдинг Стандарт». Разом із тим, судова колегія вважає, що позивач не довів, яким чином вказаний договір є доказом намірів відповідача на продаж спірної частки у статутному капіталі ТОВ СП «Миколаївське». В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що заходи, які просить вжити позивач, забезпечують похідну позовну вимогу позивача про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб запису про його виключення зі складу учасників товариства, проте, така вимога є незаконною та не відповідає змісту порушеного права. Вказані доводи не можуть бути прийняті судом, оскільки питання законності та обґрунтованості позовних вимог вирішується судом під час розгляду справи по суті, а не при вирішенні питання щодо забезпечення позову. У даному випадку суд досліджує лише наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник та не надає оцінку позовним вимогам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області. Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 року у справі №922/3990/20 - без змін. Враховуючи викладене, керуючись ст.270, ст.271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 року у справі №922/3990/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 15.02.2021р. Головуючий суддя О.Є. Медуниця Суддя Л.Ф. Чернота Суддя І.В. Зубченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»