LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813520/11/19

від 17.05.2021 ·

Номер провадження: 22-ц/813/491/21 Номер справи місцевого суду: 520/11/19 Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.05.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Сороколет Ю.С., переглянувши справу №520/11/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням та бездіяльністю органу державної влади, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 березня 2019 року у складі судді Пучкової І.М., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 2 січня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що слідчим відділом Київського ВП у місті Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12015160480007325 від 26 грудня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 384 КК України. Ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси у кримінальному провадженні №12015160480007325 задоволено скарги на бездіяльність посадових осіб Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області та зобов`язано вчинити певні дії. На час звернення з даним позовом строк досудового розслідування склав 37 місяців, рішення у справі не прийнято, його права від скоєного кримінального правопорушення не захищені та не поновлені, особу, яка скоїла кримінальне правопорушення, до відповідальності не притягнуто, шкоду, завдану злочином, не відшкодовано, що ніяк не розуміється з поняттям законодавця, закріпленим у статтях 2, 28 КПК України. Злочин, відповідальність за який передбачено статтею 384 КК України, є злочином середньої тяжкості, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості. Посилаючись на вказані обставини, неможливість законного захисту порушених злочином прав через тривалу бездіяльність органу влади, позивач на підставі статей 23, 1167, 1174 ЦК України просив стягнути в безспірному порядку з рахунків ГУ НП в Одеській області на його користь на відшкодування моральної шкоди 500000,00 грн. (т.1 а.с.1-5). Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 8 січня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.42). Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області позов не визнав, зазначивши у відзиві, що ухвала слідчого судді не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України, як це помилково вважає позивач, акцентуючи свої доводи на власному визначенні змісту частини 6 статті 1176 ЦК України. Виходячи з правової позиції, викладеної Верховним Судом України в рішенні від 4 липня 2018 року в справі №641/2328/17, оскарження до суду постанов слідчого є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування, скасування ухвалами слідчих суддів процесуальних рішень слідчого, прокурора не є безумовним доказом неправомірності таких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України. Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача (т.1 а.с.47-52). Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 7 березня 2019 року позов задоволено частково; стягнуто з рахунків Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 4000,00 грн. (т.1 а.с.55-56). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУНП в Одеській області на рішення суду. Постановою Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційні скарги задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, судові витрати віднесено за рахунок держави. Відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, що Державна казначейська служба України є лише центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 є держава в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (т.1 а.с.89-95). Постановою Верховного Суду від 1 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи судове рішення апеляційної інстанції, касаційний суд виходив з того, що сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі в справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні прозову з підстав незалучення до участі в справі ДКСУ в якості відповідача є помилковими. Відмовивши у задоволенні позову з цих міркувань, апеляційний суд законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не перевірив (т.2 а.с.28-33). При новому апеляційному перегляді справи апеляційні скарги підтримано. В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Одеській області просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.61-65). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в тому, що оскарження до суду постанов слідчого є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування та, відповідно, не є безумовною підставою для задоволення вимог про відшкодування шкоди. За доведеності підстав для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується державою безспірним списанням коштів державного бюджету казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення з рахунків ГУНП в Одеській області на відшкодування моральної шкоди 500000,00 грн. (т.1 а.с.67-68). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, полягає в тому, що на протязі 3,5 років його права від скоєного злочину не захищені, особи, які скоїли злочин, не притягнуті до відповідальності, завдану шкоду не відшкодовано. В апеляційних скаргах не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, що підлягають дослідженню та оцінці. Відзиви на апеляційні скарги не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , про задоволення апеляційної скарги ГУНП в Одеській області, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. 14 грудня 2015 року Київським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області зареєстрована заява ОСОБА_1 , реєстраційний №5121 (т.1 а.с.6). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року в справі №520/16971/15-к скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області задоволено; зобов`язано посадових осіб Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 14 грудня 2015 року (ЖЄО №5121 від 14 грудня 2015 року) (т.1 а.с.9). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29 січня 2016 року в справі №520/798/16-к скаргу ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано уповноваженого слідчого Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено на підставі ухвали судді Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 січня 2016 року відповідно до вимог статті 220 КПК України з винесенням процесуального рішення у випадку часткової або повної відмови в задоволенні клопотання (т.1 а.с.12). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 1 червня 2016 року в справі №520/6243/16-к скаргу ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано уповноваженого слідчого Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області в рамках кримінального провадження №12015160480007325 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18 травня 2016 року про проведення слідчих дій з винесенням мотивованої постанови у випадку часткової або повної відмови в задоволенні клопотання (т.1 а.с.15). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 6 березня 2017 року в справі №520/2701/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано бездіяльність слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області незаконною, зобов`язано надати ОСОБА_1 постанову про закриття кримінального провадження №12015160480007325 (т.1 а.с.17). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року в справі №520/2701/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 27 вересня 2016 року про закриття кримінального провадження №12015160480007325 скасовано, зобов`язано слідчого надати ОСОБА_1 копію витягу з ЄРДР №12015160480007325 (т.1 а.с.19). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2017 року в справі №520/5871/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано бездіяльність слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12015160480007325 та зобов`язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 травня 2017 року у встановленому законом порядку, про що повідомити останнього у відповідності до вимог законодавства (т.1 а.с.22). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 9 червня 2017 року в справі №520/5871/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано бездіяльність слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12015160480007325 та зобов`язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року у встановленому законом порядку, про що повідомити останнього у відповідності до вимог законодавства (т.1 а.с.25). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року в справі №520/5871/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано бездіяльність відповідних посадових осіб СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області щодо не розгляду в передбачений законом строк клопотання ОСОБА_1 від 27 червня 2017 року незаконною; зобов`язано розглянути клопотання та повідомити заявника про результати розгляду (т.1 а.с.28). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 4 вересня 2017 року в справі №520/5871/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 25 серпня 2016 року про закриття кримінального провадження №12015160480007325 скасовано (т.1 а.с.33). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2018 року в справі №520/5871/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано бездіяльність слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12015160480007325 та зобов`язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19 січня 2018 року, про що повідомити останнього (т.1 а.с.36). Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2018 року в справі №520/2701/17 скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 30 листопада 2018 року про закриття кримінального провадження №12015160480007325 скасовано (т.1 а.с.38). Ухвалюючи на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про скоєння кримінального правопорушення від 14 грудня 2015 року, скарг на бездіяльність посадових осіб Київського ВП у м. Одесі та ухвал слідчих суддів за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції не врахував, того, що Кримінальним процесуальним кодексом України встановлена певна процедура подання заяви про скоєння злочину, в рамках якої встановлена можливість оскарження бездіяльності, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у зобов`язанні слідчого провести ті чи інші дії, у скасуванні рішень слідчого тощо. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12015160480007325 неодноразово користувався вказаною процедурою та оскаржував бездіяльність та процесуальні рішення посадових осіб Київського ВП у місті Одесі ГУНП в Одеській області та, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України поновлював своє право на звернення із заявою про скоєння злочину та внесення даних відомостей до ЄРДР, що згідно вимог частини 2 статті 214 КПК України відповідає початку досудового розслідування, на розгляд поданих ним клопотань, на скасування постанов про закриття кримінального провадження тощо. За таких обставин, недоведеним є факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 як заявнику у розумінні положень кримінального процесуального законодавства. Визнання в ухвалі слідчого судді бездіяльності незаконною є підставою саме для поновлення права заявника на внесення відомостей до ЄРДР на задоволення його клопотань, що не співпадає із поняттям незаконного рішення або бездіяльності органу досудового розслідування, яка є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статті 130 КПК України та статті 1174 ЦК України. Доводи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області приймаються. Оскарження до суду постанов слідчого є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за бездіяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування Скасування ухвалою слідчого судді процесуальних рішень слідчого, прокурора не є безумовним доказом неправомірності таких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України. Процесуальні рішення, дії, бездіяльність слідчого є предметом оскарження відповідно до правил Кримінального процесуального кодексу України, тобто є механізм реалізації права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування. Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В той же час, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінального провадження не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача. Правові підстави для задоволення позову та, відповідно, для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Учасники справи в судове засідання 8 квітня 2021 року не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; позивачем надано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони; справа розглядається апеляційною інстанцією після перегляду в касаційному порядку. Отже, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 березня 2019 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням та бездіяльністю органу державної влади, - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 травня 2021 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Л.Г.Ващенко Є.С.Сєвєрова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»