Постанова 4811 № 465/8434/20

Справа № 465/8434/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О. Провадження № 33/811/644/21 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю захисника - адвоката Яцишин У.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Франківського районного суду від 05 березня 2021 року про закриття провадження у справі про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрито в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП. Згідно з постановою судді, при перевірці ТОВ «Правозахисна група «Унікол» за адресою: м. Львов, вул. Героїв УПА,72, директором ОСОБА_1 було порушено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: занижено податок на додану вартість вересень-жовтень 2020 року на загальну суму 59 986 грн. згідно з актом від 04.12.2020 року, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно просить поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки судовий розгляд відбувся у її відсутності, оскільки її не було повідомлено про час та місце розгляду справи, а про існування постанови дізналася випадково з ЄРДР, після чого звернулась в суд першої інстанції та отримала копію постанови лише 19.04.2021. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова судді першої інстанції є незаконна, необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, адже на момент розгляду справи її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП не доведена. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, її захисник - адвокат Яцишин У.М. просила проводити апеляційний розгляд у відсутності її підзахисної. Заслухавши адвоката Яцишин У.М. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. З огляду на те, що судове засідання, на якому було прийнято оскаржувану постанову, проводилося у відсутності ОСОБА_1 , така отримала копію постанови лише 19 квітня 2021 року, відтак строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та такий підлягає поновленню. За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи. Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів. За змістом ст. ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення, а тому на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП вказаних вимог закону не врахував. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2020 року № 340 (а.с.3), ОСОБА_1 - директор ТзОВ «Правозахисна «Унікол», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у вересні, жовтні 2020 року вчинила ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 59986 грн., чим порушено п.189.1 ст.189, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI (зі змінами і доповненнями) згідно з актом перевірки від 04 грудня 2020 року №2363/13-01-07-05/36417532. За змістом ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. З диспозиції зазначеної статті вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України. З огляду на наведене, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. Водночас, з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення, тобто яке саме порушення порядку ведення податкового обліку було допущено, наслідком чого є заниження податку на прибуток та додану вартість. Окрім того, в обґрунтування обставин, викладених в протоколі, органом, який його склав, долучено лише акт перевірки від 04 грудня 2020 року №2363/13-01-07-05/36417532. Поряд з тим, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, як керівника ТзОВ «Правозахисна «Унікол» за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, суддя районного суду залишив поза увагою ту обставину, що матеріали провадження не містять будь-яких доказів того, що саме ОСОБА_1 є керівником зазначеного підприємства і саме вона відповідно до посадових обов`язків відповідальна за ведення податкового обліку, тобто в порушення ст.14 КУпАП, суддя першої інстанції не навів жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, а не інша посадова особа підприємства. Окрім цього, як встановлено апеляційним судом, ГУ ДПС у Львівській області на підставі акта перевірки ТзОВ «Правозахисна «Унікол» від 04 грудня 2020 року №2363/13-01-07-05/36417532 було складено податкові рішення-повідомлення, які оскаржені до Львівського окружного адміністративного суду. Перевірка законності податкового рішення-повідомлення відноситься до компетенції адміністративного суду, а тому лише після рішення цього суду за результатами розгляду позову суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, може оцінити даний акт як доказ на предмет його належності. Суддя першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП, не встановив невідповідність даних протоколу, не звернув уваги на допущені порушення та не вжив заходів щодо їх усунення, тому постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2020 року № 340 - поверненню органу, який його складав, відтак подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, її апеляційну скаргу задоволити частково. Постанову судді Франківського районного суду від 05 березня 2021 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, скасувати. Матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2020 року № 340 відносно ОСОБА_1 повернути до ГУ ДПС у Львівській області для додаткової перевірки та належного оформлення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М.Урдюк