Постанова 4807 № 334/4919/20

Дата документу 12.05.2021 Справа № 334/4919/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №334/4919/20 Головуючий у 1 інстанції Філіпова І.М. Провадження № 22-ц/807/1328/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,- В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норми процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, а саме: 25.11.2020 року та 14.12.2020 року, хоча про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлена належним чином, шляхом надіслання судових повісток рекомендованими поштовими повідомленнями, про причини неявки суд не повідомила і клопотань про розгляд справи у її відсутності не подавала. Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п.3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, відповідно до зазначеної норми закону залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання є можливим лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як слідує з матеріалів справи, то ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.10.2020 о 10 год.30 хв. в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В судове засідання призначене на 15.10.2020 року, належним чином повідомлені сторони не з`явилися, про що була складена довідка секретарем судового засідання (а.с.21). Розгляд справи було відкладено на 25.11.2020 на 10 год. 00 хв., а згодом на 14.12.2020 року на 10 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою сторін, про що були складені довідки секретарем судового засідання (а.с.25,29). Однак, матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення сторони позивача про дату, час і місце розгляду справи призначеного на 14.12.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що поштове повідомлення направлене на ім`я ОСОБА_1 з судовою повісткою про виклик в судове засідання, призначене на 14.12.2020 року на 10 год. 30 хв. повернулося на адресу суду не врученим, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.28). Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи 14.12.2020 року. Вищенаведені обставини виключають можливість застосування судом положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідно до п.6 ч.1 374ЦПКсуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню в справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, ухвала скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст.374,382,384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2020 року у цій справі скасувати, справу напарити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17 травня 2021 року. Головуючий Судді: